Справа №22-ц-139/10 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія -

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2010 року м.Суми

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого: Смирнової Т.В.,

суддів: Ільченко О.Ю., Ведмедь Н.І.,

з участю секретаря судового засідання: Пархоменко А.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16 листопада 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства Сумської міської ради "Електроавтотранс", третя особа - ОСОБА_4

про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішення суду в задоволенні вимог ОСОБА_2 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції через порушення норм процесуального права.

Апелянт вважає, що суд не з'ясував механізму виникнення ДТП, а обставини настання пригоди, на які вказує суд, є такими, що не відповідають доказам по справі.

Також, вважає, що судом не спростована думка експерта про вину обох водіїв, яку він висловив при наданні пояснень стосовно проведеного їм експертного дослідження.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення апелянта, підтримавшого скаргу, заперечення третьої особи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів вбачається, що в серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вимогою про відшкодування майнової та моральної шкоди з КП Сумської міської ради "Електроавтотранс".

Свої вимоги мотивував тим, що 14 липня 2008 року, близько 15 год. на перехресті вулиць ОСОБА_5 - Гагаріна сталася дорожньо - транспортна пригода, зіткнення транспортних засобів автомобіля Мазда - З держномер ВМ - 9994 під його керуванням і тролейбуса Зіу - 9 № 231 під керуванням ОСОБА_4 Пригода сталася з вини водія ОСОБА_4, яка перебуваючи в трудових відносинах з КП Сумської міської ради "Електроавтотранс" , керуючи тролейбусом не надала перевагу в рухові його автомобілю, в результаті чого відбулося зіткнення, його автомобіль пошкоджено, вартість ремонтно - відновлювальних робіт згідно висновків спеціалістів становить 11143,85 грн., просив стягнути вказану суму та моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову за необґрунтованістю суд вважав, що в діях водія тролейбуса вини щодо завдання збитків позивачу не вбачається, а тому і підстав для відшкодування шкоди немає.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а тому у відповідності з ч. 1 п. 1 ст. 309 ЦПК України рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення про часткове задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі матеріалів ДАІ про відмову в порушенні кримінальної справи, зіткнення автомобіля Мазда - З під керуванням позивача та тролейбусу під керуванням 3-ї особи ОСОБА_6 відбулося на перехресті вулиць ОСОБА_5 - Гагаріна - Харківська - ОСОБА_7 у м. Суми

З повідомлення Управління державної автомобільної інспекції вбачається, що рух на зазначеному перехресті регулюється світлофором згідно з схемою пофазного роз'їзду транспортних засобів.

З зазначеної схеми (додаткова фаза) вбачається, що рух транспорту через перехрестя з вул. Харківської на вул. Гагаріна, тобто поворот вліво (як і рухався автомобіль Мазда) починається на зелене світло і протягом 16-18 секунд є можливість безперешкодного проїзду перехрестя, оскільки для інших напрямків руху горить красне світло світлофору. Після 18 секунд слідує 1 основна фаза роботи світлофору: включається зелене світло для потоків транспорту, які перетинають перехрестя без зміни напрямку руху.

Позивач послався на те, що він виїхав на перехрестя на зелене світло світлофору, в цей момент для тролейбусу горить красне світло, а після переключення світлофору на зелене світло для руху тролейбуса, останній повинен був надати водієві Мазди можливість завершити поворот вліво, тобто звільнити перехрестя у відповідності з п. 16.5 Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись з позивачем водій тролейбусу ОСОБА_4, пояснювала, що вона одночасно з позивачем на зелене світло основного світлофору почала рухатися на перехрестя, а тому у відповідності до п. 16.6 Правил дорожнього руху мала право переважного проїзду, так як тролейбус не змінював напрямок руху, в той час як Мазда повертала вліво.

При розгляді справи суд першої інстанції на підставі дослідженого висновку автотехнічної експертизи та пояснень експерта в суді дійшов висновку, що саме позивач створив небезпечну ситуацію при виконанні повороту на перехресті, оскільки не пропустив тролейбус.

Апелянт намагався спростувати вину позивача стверджуючи, що він виїхав на перехрестя на світло світлофора, який надавав йому переважне право проїзду перехрестя, проте належних доказів суду не було надано. В своїх первинних поясненнях органам ДАІ 14.07.2008р. позивач не зазначив, що він виконував поворот вліво на додатковий зелений світ світлофора. Як він зазначив в поясненні, він виїхав на перехрестя на зелений сигнал світлофору.

За таких обставин водій тролейбуса у відповідності з п. 16.6 Правил дорожнього руху мав переважне право проїзду.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, водій тролейбуса ОСОБА_4 порушила вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху внаслідок несвоєчасного гальмування для запобігання ДТП.

Як пояснив позивач, на його думку тролейбус рухався зі швидкістю 20км/год. Водій тролейбуса стверджує, що швидкість дорівнювала 3-5 км/год.

За таких обставин у водія тролейбуса була реальна можливість для запобігання зіткнення шляхом гальмування. Цей висновок є в матеріалах експертизи, згідно з яким навіть при швидкості 20км/год. водій тролейбуса мала технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Мазда шляхом застосування своєчасного гальмування, а тому в діях ОСОБА_4 є невідповідність п 12.3 Правил дорожнього руху ( а.с. 88 висновок судової автотехнічної експертизи ).

Цих обставин не врахував суд першої інстанції при вирішенні справи, повністю відмовивши в задоволенні позову.

Саме з цих підстав рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову на підставі ч. 1 п. З ст. 1188 ЦК України, виходячи з розміру вини водіїв у виникненні ДТП.

З урахуванням обставин ДТП, його конкретної обстановки, ступеню вини водіїв, колегія суддів вважає, що 70% вини є в діях позивача, який створив небезпечну ситуацію та 30% вини водія тролейбуса, а завдану позивачу шкоду слід стягнути з підприємства "Електороавтотранс", з яким водій ОСОБА_4 знаходилась в трудових стосунках.

У зв'язку з зазначеним заявлені позивачем вимоги по відшкодуванню матеріальної шкоди підлягають задоволенню в сумі 3342 грн., що складає 30% розміру матеріальної шкоди.

Щодо розміру моральної шкоди то в залежності від ступеню вини позов підлягає частковому задоволенню в сумі 500 грн.

З відповідача на користь позивача слід стягнути 35 грн. 40 коп. витрат судового збору та 9 грн. повернення витрат на ІТЗ у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 309 ч. 1 п. 1, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16 листопада 2009 року в даній справі скасувати та позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Сумської міської ради "Електроавтотранс" на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 3343 грн. та на відшкодування моральної шкоди 500 грн., та стягнути 35 грн. 40 коп. судового збору і 9 грн. повернення витрат на ІТЗ.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.Головуючий - Смирнова Т.В.,

Головуючий

Судді