№2-61/2007p.

                                                                          РІШЕННЯ

                                                                          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 січня 2007 року                        Володарський районний суд Донецької області в складі:

судді                                                    Доценко С.І.

при секретарі                                      Білоконь О.М.

за участю:

представника позивача                     Ксеніти Н.М.

представників відповідача                 ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду смт. Володарське цивільну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області до

Селянського фермерського господарства ОСОБА_3,

ОСОБА_3 про

визнання недійсною угоди відповідального зберігання майна, -

встановив:

Позивач звернувся до суд із данною позовною заявою й просить визнати недійсною угоду від 02.10.2001 року між СФГ ОСОБА_3 та фізичною особою ОСОБА_3 про відповідальне зберігання майна як таку, що не відповідає вимогам закону.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача визнали позов, не заперечують проти його задоволення, але без реституції, тому що реституцію проведено в 2004 році, що підтверджено накладними..

Вислухавши осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного:

Державною податковою інспекцією у Володарському районі при перевірці СФГ ОСОБА_3. була встановлена угода, укладена в письмовій формі, а саме договір від 02.10.2001 року між СФГ ОСОБА_3 та фізичною особою ОСОБА_3 про відповідальне зберігання майна.

Угода вважається укладеною, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов. Досягнення згоди підтверджується підписом ОСОБА_3 на договорі від 02.10.2001 року як від себе особисто так і від СФГ, інтереси якого він представляв. Крім того, пункт „інші умови" договору наголошує, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання.

Однак, ст.62 Цивільного Кодексу України 1963 року (який був чинним на момент укладення угоди) передбачено, що представник не може укладати угоди від імені особи, яку він представляє, ні у відношенні себе особисто, ні у відношенні іншої особи, представником якої він одночасно є.

Зазначені вимоги законодавства при укладені угоди були порушені.

Ст.48 ЦК України 1963 року передбачено визнання недійсними угод, які не відповідають вимогам законодавства, а тому слід визнати недійсною угоду від 02.10.2001 року СФГ ОСОБА_3 та фізичною особою ОСОБА_3 про відповідальне зберігання майна.

Керуючись  ст.ст. 209, 212,214,215  ЦПК України, ст.ст.41,62,48 ЦК України 1963 року,

суд, -

вирішив:

Визнати недійсною угоду від 02.10.2001 року, укладену між Селянським фермерським господарством ОСОБА_3 і фізичною особою ОСОБА_3 про відповідальне зберігання майна як таку, що не відповідає вимогам Закону.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження в Апеляційний суд Донецької області через Володарський районний суд протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя                               С.І.Доценко