Справа №22-ц-4800/10 Суддя-доповідач - Смирнова

Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року м.Суми

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого – Смирнової Т.В.,

суддів – Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання – Пархоменко А.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, Відділу державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві

про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який в подальшому уточнив, та просив стягнути солідарно з відповідачів 15854 грн. 74 коп. матеріальної шкоди та 15000 грн. моральної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що 17 липня 2008 року постановою державного виконавця Ковпаківського відділу ДВС Сумського МУЮ ОСОБА_2 відкрите виконавче провадження за виконавчим листом виданим 22 березня 2007 року Зарічним районним судом м. Суми по справі № 2-286/2007 про стягнення з ЗАТ «Консалтинговий центр» на його користь заборгованість по заробітній платі та моральну шкоду, опис і арешт майна боржника було здійснено лише 01 квітня 2009 року, однак, за два дні до цього майно було передано за актом прийому-передачі від 30 березня 2009 року з балансу ЗАТ «Консалтинговий центр» на баланс Сумської митниці, що унеможливило отримання боргу шляхом звернення стягнення на вказане майно.

Крім того, 16 серпня 2007 року відділом ДВС Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві за зазначеним виконавчим листом відкрите виконавче провадження, але не було здійснено опис майна боржника та не накладено арешт, а 29 грудня 2007 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві та закриття виконавчого провадження.

Вказаними діями державних виконавців йому була завдана матеріальна та моральна шкода.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зазначає, що посилання суду на недостатність доказів у справі, які свідчать про неправомірність дій та бездіяльність державних виконавців є безпідставними, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів порушення державними виконавцями Закону України «Про виконавче провадження» та притягнення їх до відповідальності. Як вбачається неправомірні дії державного виконавця Борсук С.В. встановлені і доведені, оскільки постановою прокуратури Ковпаківського району м. Суми порушене відносно нього дисциплінарне провадження.

Вивчивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, підтримавшого скаргу, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно виконавчого листа по справі № 2-286/2007 р. стягнуто з ЗАТ «Консалтинговий центр» на користь ОСОБА_1 15958 грн. 77 коп. з яких: 11158 грн. 77 коп. - заборгованість по заробітній платі, 1600 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, 3200 грн. - компенсація за невикористану відпустку, та 100 грн. моральної шкоди.

За зазначеним виконавчим листом постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 від 16 серпня 2007 року відкрите виконавче провадження.

Постановою цього ж державного виконавця від 29 грудня 2007 року виконавчий лист повернуто стягувачеві у зв’язку з відсутністю у боржника коштів та майна на яке можливо звернути стягнення.

Постановою старшого державного виконавця Ковпаківського відділу ДВС Сумського МУЮ ОСОБА_2 від 17 липня 2008 року відкрите виконавче провадження та 01 квітня 2009 року складено акт опису й арешту майна боржника, згідно якого описано і накладено арешт на майно розташоване по вул. Воровського, 24 м. Суми, а саме: плити дорожні – 89 шт., плити дорожні бетонні – 284 шт., стовпи заборні бетонні – 40 шт., сітка металева оцинкована довжиною 215 м.

Рішенням господарського суду Сумської області від 04 червня 2009 року право власності на вищевказане майно було визнано за Сумською митницею та зобов’язано Ковпаківський відділ Державної виконавчої служби Сумського МУЮ звільнити з під арешту майно, зазначене в акті опису й арешту майна від 01 квітня 2009 року, (а.с.86-88).

Після цього постановою державного виконавця від 22 липня 2009 року виконавчий лист повернуто стягувачеві у зв’язку з відсутністю у боржника коштів та майна на яке можливо звернути стягнення.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що діями або бездіяльністю державних виконавців завдано шкоду позивачеві.

Колегія суддів вважає, що висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Згідно ч. 5 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах встановлених строків.

На підставі п. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про повернення ОСОБА_1 виконавчого документа та роз’яснено йому право повторного пред’явлення його до виконання, однак, даним правом стягувач не скористався, вищевказаний виконавчий документ повторно на виконання не пред’явив, в той час як строк пред’явлення документу до виконання не сплинув (ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження»).

З акту опису й арешту майна ЗАТ «Консалтинговий центр» від 01 квітня 2009 року, складеного державним виконавцем Ковпаківського відділу ДВС Сумського МУЮ ОСОБА_2, вбачається, що майно на яке вказав позивач – плити дорожні, бетонні стовпи, сітка металева, знаходиться на території Сумської митниці, по вул. Воровського, 24 м. Суми.

Проте, вказане майно було змонтоване на підставі угоди між митницею та ЗАТ «Консалтинговий центр» і являло собою внутрішній двір Сумської митниці: стовпи закопані, сітка натягнута, плити укладені, що унеможливлювало його реалізацію, іншого майна боржника не було виявлено при виході на місце за адресою вказаною стягувачем.

Таким чином, позивач не довів самого факту завдання йому шкоди, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, вірно застосував матеріальний та процесуальний закон, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314, 315, 319 колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2010 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набрала законної сили з часу проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді