Справа № 2а-1030/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2009 року м.Овруч
Овруцький районний суд Житомирської областів складі :
головуючого – судді Кондратюка В.І.,
з секретарем Павлюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду та просить стягнути на його користь з відповідача невиплачені кошти, передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 01.07.2005 року по 31.12.2007 року за ст.37 в сумі 1067,40 грн., за ст.39 в сумі 9170 грн., мотивуючи тим, що компенсації та доплати виплачувались йому не в розмірах, встановлених Законом, а згідно Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення його прав.
Позивач в судове засідання не з’явився, але в заяві просить справу розглядати без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надіслав заперечення проти позову, справу просить розглядати без його участі .
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
ОСОБА_1 працював в Овруцькій ЦРЛ, є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, і постійно проживає в м.Овруч, що підтверджується копіями посвідчення серії НОМЕР_1 від 30.01.1996 року та трудової книжки.
Відповідно до ст.ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні доплати, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року в конкретних розмірах, а зокрема ст.39 – в сумі 10,5 грн.( в залежності від відпрацьованого часу), за ст.37 – в сумі 2,1 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин були передбачені слідуючи виплати :
- ст.37 Закону – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства – 40 процентів від мінімальної заробітної плати;
- ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні добровільного гарантованого відселення – 2 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :
- для доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства – 210 тис.крб. ( 2,1 грн. за гр.реф.);
- для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні добровільного гарантованого відселення – 10,5 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.2000 року та №936 від 20.09.2005 року, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Законами України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та "Про Державний бюджет України на 2007 рік" була зупинена дія ст.39 Закону в частині, що стосується виплат в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп (справа про соціальні гарантії громадян) п.30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до ст.73 Закону України „Про Конституційний суд України” та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п.30 ст.71 Закону, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений не чинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про її неконституційність.
На підставі викладеного, вимоги позивача підлягають задоволенню за виключенням періоду часу з січня 2006 року по червень 2007 року.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 року та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року, м.Овруч відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 01.01.2005 р. по 01.04.2005 р. – 262 грн.; з 01.04.2005 р. по 01.07.2005 р. – 290 грн.; з 01.07.2005 р. по 01.09.2005 р. – 310 грн.; з 01.09.2005 р. по 01.01.2006 р. – 332 грн.; з 01.01.2006 р. по 01.07.2006 р. – 350 грн.; з 01.07.2006 р. по 01.12.2006 р. – 375 грн.; з 01.12.2006 р. по 01.01.2007 р. - 400 грн.; з 01.01.2007 р. по 01.07.2007 р. – 400 грн.; з 01.07.2007 р. по 30.11.2007 р. – 420 грн.; з 01.12.2007 р. по 31.12.2007 р. - 450 грн.
В зв'язку з викладеним, розмір недовиплачених коштів позивачу згідно розрахунку становить:
ст. 37 Закону:
- з жовтня по грудень2007 року: ( 460х0,4х3)-2,1х3= 545,7 грн.
ст.39 Закону:
- з липня по грудень 2005 року : (310х2х2+332х2х4)-10,5х6=3833 грн.;
- з липня по грудень 2007 року: (440х2х3+460х2х3)-10,6= 5337 грн., а всього на суму 9170 грн.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки, ст.39 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 2 мінімальні заробітні плати, а пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, тобто передбачено саме доплату до заробітної плати, то відповідно до ст.233 КЗпП України особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення належних йому сум заробітної плати без обмежень будь-яким строком, таким чином в задоволенні позовних вимог за ст.37 Закону за період з 01.07.2005 року по 30.09.2007 року слід відмовити в зв”язку з пропуском строку для звернення до суду.
Статтею 62 Даного закону визначено, що роз”яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов”язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб”єкатми господарювання незалежно від їх відомчої підпорядковансті та форм власності.
Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000 р. № 987 та п.2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 20.09.2005 р. №936, зазначені кошти виплачуються за місцем основної роботи громадян і розпорядниками коштів нижчого рівня визначено управління праці та соціального захисту, тобто управління праці та соціального захисту Овруцької райдержадміністрації, тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
Виходячи з вимог ст.ст.37,39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” суд прийшов до висновку про визнання дій відповідача щодо порядку нарахування вищевказаних доплат на підставі постанови КМ України від 26.07.1996 року №836 неправомірними.
Від сплати судового збору сторони звільнено згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
На підставі ст.19 Конституції України, ст.ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та керуючись ст.ст. 8-11,18 71,99,160-162 КАС України,суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації по застосуванню постанови КМ України від 26.07.1996 року №836 в частині визначення ОСОБА_1 розміру виплат відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за ст.37 Закону за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року, за ст.39 Закону за період з 01.07.2005 року по 31.12.2005 року, з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 545,7 грн. та доплату до заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.07.2005 року по 31.12.2005 року, з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 9170 грн .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя :