04.02.10 ,

Апеляційний суд Херсонської області

м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78

Справа № 10-25/10 Категорія: санкція

Головуючий 1-ій інстанції ОСОБА_1

Доповідач: Заіченко В.Л.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 лютого 2010 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Червоненка В.Я.

Суддів: Заіченка В.Л., Бугрименка В.Г.

За участю прокурора: Кудрявченка Д.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні матеріали за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи, на постанову Дніпровського районного суду міста Херсона від 29 січня 2010 року,-

Встановила

Цією постановою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,-

обвинуваченого в скоєнні злочину передбаченого ст.263 ч.І КК України відмовлено в обранні запобіжного заходу у виді «взяття під варту», та обрано запобіжний захід у вигляді «підписка про невиїзд».

Досудовим слідством ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 19.01.2010 року в м. Херсоні на пр-ті Будівельників, знайшов та присвоїв, предмет зовні схожий на пістолет, який згідно висновку фахівця є нарізною вогнепальною зброєю, пістолетом «ПМ».

В своїй апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи, ставить питання про скасування даної постанови як незаконної, вказавши, що суд не врахував в повній мірі всі обставини, які враховуються при обранні міри запобіжного заходу, а саме, що санкція ст..263ч.1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від двох до п'яти років, згідно ст. 12 КК України даний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості та представляє підвищену суспільну небезпеку.

Заслухавши доповідача, прокурора який вважає, що апеляція задоволенню підлягає, перевіривши матеріали справи про обрання міри запобіжного заходу, судова колегія вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.З постанови №4 Пленуму Верховного суду України від 25.04.2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" судам треба мати на увазі, що взяття під варту на стадіях дізнання та досудового слідства застосовується лише у випадках, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі (ч. 1ст. 155 КПК), і коли є достатньо підстав вважати, що ця особа

може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі, чи продовжувати злочинну діяльні (ч.2 ст. 148 КПК).

Колегія суддів вважає, що суд правильно вказав на необґрунтованість посилання слідчого на те, що ОСОБА_3. може ухилятися від слідства та суду, та що слідчим поданні не вказані об'єктивні данні які свідчать про його намір сховатися від органів досудового слідства та суду, а також перешкоджати встановленню істини по справі, середня тяжкість злочину не може бути розглянуто як підстава ухиляння його від суду та слідства.

При розгляді справи про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 судом належним чином виконані вимоги ст. 150 КПК України, відповідно до яких вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, окрім тяжкості вчиненого злочину повинно враховуватися ухилення від слідства та суду, стан здоров'я, сімейне та матеріальне становище, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, які особу характеризують.

З цього вбачається, що сам факт скоєння злочину середньої тяжкості без урахування вказаних вище вимог не є підставою для обрання запобіжного заходу «взяття під варту».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні має двох неповнолітніх дітей.

У зв'язку з вище викладеним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що відносно ОСОБА_3 можливо не застосувати такий запобіжний захід, як "взяття під варту" та застосував запобіжний захід «підписка про невиїзд».

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила

Апеляцію прокурора прокурора, який приймав участь у розгляді справи, залиш без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду міста Херсона від 29 січня 2010 року про відмову в обранні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді «взяття під варту» та обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді «підписка про невиїзд» залишити без змін.

Головуючий: