справа № 2-98/2007р.

  РІШЕННЯ

Ім'ям   України

30 січня 2007 року Антрацитівський міскрайонний суд Луганської області у складі:

головуючого-судді     : Афанасьева В.О.,

при секретарі                      : Лисенко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Антрациту справу за позовом ОСОБА_1до Державного підприємства „Антрацит" про стягнення заборгованості по забезпеченню побутовим вугіллям, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства „Антрацит" на його користь побутового вугілля в натурі у кількості 17700 кг. а також просить стягнути на його користь 60 гривень сплачених за послуги адвоката і поновити встановлений законом процесуальний строк позовної давності звернення до суду.

У обґрунтування своїх вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 тривалий час працював у вугільний промисловості у відокремленому підрозділі шахта „Партизанська" Державного підприємства „Антрацит", звідки звільнився у зв'язку з досягненням пенсійного віку. Як працівник вугільного підприємства, він користувався правом на отримання безкоштовного вугілля на побутові потреби по 2950 кг на півріччя, згідно колективного договору, що діє на підприємстві , та інших нормативних актів. Згідно взятих на себе зобов'язань відповідач виписував ОСОБА_1 талони на отримання побутового вугілля, та на протязі останніх років завозив йому вугілля на побутові потреби, але він не знав достовірно за які періоди йому завезено вугілля . У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до бухгалтерії підприємства та дізнався, що йому не завезено вугілля на побутові потреби за II півріччя 1997 року , І та II півріччя 1998 року, II півріччя 2001 року, І та II півріччя 2002 року у загальній кількості -17700 кг. Відповідач добровільно відмовився завезти вугілля позивачу за вказаний період . Позивач вважає причину пропуску строку позовної давності поважною, оскільки підприємство відповідача на протязі 1998-2006 років , хоча не регулярно, завозив йому вугілля і йому стало відомо, що підприємство має перед ним заборгованість лише у грудні 2006 року, у зв'язку з чим просить поновити пропущений строк позовної давності звернення до суду.

Представник відповідача позов не визнав і просив відмовити позивачу у зв'язку з неповажністю причин пропуску ним строку позовної давності.

Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача, дослідивши докази по справі, вважає позов таким , що підлягає повному задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно тривалий час працював у відокремленому підрозділі шахта „Партизанська" Державного підприємства „Антрацит", звідки звільнився у зв'язку з досягненням пенсійного віку (а.с.2-3), і як працівник вугільного підприємства користувався безкоштовним вугіллям для побутових потреб .

Відповідно до ст.43 Гірничого Закону України, Інструкції "Про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій МВП СРСР паливом на побутові потреби" № 77 від 11.05.1976 року, п.12.10 Доповнень та змін до "Угоди по тарифам, трудовим і соціальним гарантіям між Мінвуглепромом та галузевими профспілками вугільної промисловості" від 12.02.1992 року, колективного договору, ОСОБА_1, як працівник вугільного підприємства мав право на одержання безкоштовного вугілля на побутові потреби.

Згідно довідки підприємства від 26.12.2006 року за № НОМЕР_1 відповідач заборгував позивачу побутове вугілля за II півріччя 1997 року , І та II півріччя 1998 року, II півріччя 2001 року, І та II півріччя 2002 року у загальній кількості - 17700 кг. (а.с.8), що також підтверджується талонами на отримання побутового вугілля (а.с.4,5,6).

Відповідач зобов'язаний надати позивачу 17700 кг вугілля, вартість якого за одну тону становить 386 грн.87 коп. ( а.с. 7) .

Суд вважає такими, що підлягають задоволенню, також вимоги ОСОБА_1 про стягнення з підприємства відповідача 60 гривен, сплачених за послуги адвоката, оскільки позивач вимушений був звернутися за юридичною допомогою через дії ДП „Антрацит", а сума вимог підтверджується довідкою адвоката (а.с. 10).

Суд також вважає, що позивач з поважної причини пропустив строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права, оскільки на протязі 1998-2006 років відповідач завозив позивачу, який є особою похилого віку, побутове вугілля , але не уточнював за який період і тільки у грудні 2006 року позивачу стало відомо про заборгованість відповідача перед ним по побутовому вугіллю. Посилання представника відповідача на неповажність причин пропуску строку позовної давності (а.с. 14), суд визнає необгрунтованими , оскільки ніяких доказів (розписок , відомостей , журналів обліку і т.і.), які б підтверджували поінформованість ОСОБА_3 про наявність заборгованості перед ним відповідача по забезпеченню вугіллям за конкретні періоди , суду надано не було, а тому строк позовної давності звернення до суду необхідно поновити .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,84,88,212-215 ЦПК України, ст.43 Гірничого Закону України , Інструкції "Про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій МВП СРСР паливом на побутові потреби" № 77 від 11.05.1976 року, п.12.10 Доповнень та змін до "Угоди по тарифам, трудовим  і соціальним гарантіям

між Мінвуглепромом та галузевими профспілками вугільної промисловості" від 12.02.1992 року, суд , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1до Державного підприємства „Антрацит" про стягнення заборгованості по забезпеченню побутовим вугіллям задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1пропущений строк позовної давності звернення до суду .

Стягнути з Державного підприємства „Антрацит" на користь ОСОБА_1побутове вугілля за II півріччя 1997 року , І та II півріччя 1998 року, II півріччя 2001 року, І та II півріччя 2002 року у загальній кількості - 17700 кг. ( сімнадцять тисяч сімсот кг.)

Стягнути з Державного підприємства „Антрацит" на користь ОСОБА_160грн. (шістдесят грн.), сплачених адвокату за надання юридичної допомоги .

Стягнути з Державного підприємства „Антрацит" на користь держави судовий збір у розмірі 68 грн. 48 коп. (шістдесят вісім грн. 48 коп.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення .

Апеляційна скарга на рішення продається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

В.О. Афанасьев.

Суддя Антрацитівського міськрайонного суду:

З