ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                             ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "15" квітня 2009 р.                            м.Чернівці                                       Справа № 3/58

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гончарука О.В.

при секретарі Балух-Бзовик М.В.

Представники:

від позивача –Чебан В.І., довіреність № 9938/10-012 від 26.03.2009 року

від відповідача –не з’явився

розглянувши матеріали справи за позовом Державної податкової інспекції у м.Чернівці

до приватного підприємця ОСОБА_2, м. Чернівці

про стягнення податкової заборгованості –400,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Державна податкова інспекція у м. Чернівці звернулася до приватного підприємця ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості за рахунок активів за платника податків в сумі 400,00 грн.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач як фізична особа-приватний підприємець, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та звітності, зобов’язаний щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця, сплачувати єдиний податок у розмірах ставок встановлених рішенням Чернівецької міської ради.

          Однак, станом на день судового розгляду, недоїмка відповідача по сплаті єдиного податку за період з листопада по грудень 2007 року у розмірі 400 грн. добровільно не погашена.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 10.02.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначено на 12.03.2009 року.

Ухвалою від 12.03.2009 року розгляд справи було відкладено на 15.04.2009 року у зв’язку із неявкою представника відповідача.

На день розгляду справи 15.04.2009 року відповідач, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду у судове засідання не з’явився, будь-яких пояснень щодо причин такої неявки чи відзиву на позов, суду не надав.

За таких умов, та виходячи, з встановленої частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідності вирішення адміністративної справи протягом розумного строку, беручи до уваги умисне ухилення відповідача від обов’язку з’явитись у судове засідання, суд приходить до висновку про необхідність її розгляду без участі відповідача за наявними у матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у матеріалах справи та досліджені у судовому засіданні докази, суд встановив.

Відповідач –приватний підприємець ОСОБА_2, на підставі поданої ним заяви від 12.06.2007 року перебуває на спрощеній системі оподаткування і є платником єдиного податку.

За здійснення обраного виду діяльності відповідача, рішенням 10 сесії V скликання Чернівецької міської ради № 909 від 22.12.2005 року встановлено ставку єдиного податку у розмірі 200 грн. на місяць.

З наданих позивачем довідки про суми податкового боргу та розрахунку податкового боргу відповідача вбачається, що заборгованість відповідача по сплаті єдиного податку за період листопада по грудень 2007 року становить 400 грн.

06.08.2007 року ДПІ у м. Чернівці прийнято податкову вимогу №1/3946, якою визначено суму податкового боргу –400 грн., а 26.10.2007 року прийнято та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу №2/5859, якою визначено аналогічну суму податкового боргу відповідача. Отримавши першу та другу податкові вимоги, відповідач податковий борг не погасив.

26.12.2007 року ДПІ у м. Чернівці прийнято рішення №232 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991, платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до статті 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»№ 727/98 від 03.07.1998 року, суб’єкти малого підприємництва-фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації і не може становити менше 20 гривень та більше 200 грн. на місяць.

Суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного Казначейства України.

У відповідності до підпункту 5.2.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків і зборів перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –Закон) податкове зобов’язання платника, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, якщо платник розпочинає процедуру адміністративного оскарження цього податкового повідомлення-рішення.

Згідно з підпунктом 5.3.1 статті 5 Закону платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000 року, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Державною податковою інспекцією у м. Чернівці доведено розмір узгодженого податкового боргу відповідача, безрезультатність вжитих позивачем заходів щодо стягнення даного боргу. При чому,  відповідач, жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню. З відповідача належить стягнути 400  грн. податкового боргу.

Судовий збір належить стягнути з відповідача, з вини якого спір доведено до розгляду у господарському суді.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 9, 17, 69, 70, 71, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та частиною 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2, шляхом звернення стягнення на активи платника (АДРЕСА_1,  ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

- у дохід місцевого бюджету в особі державної податкової інспекції у м. Чернівці (м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 200а, р/р 040161400712 в обласному відділенні НБУ, код 21432838) 400 грн. податкового боргу;

- у дохід державного бюджету  4,00 грн. судового збору.

3. З набранням постановою законної сили видати виконавчі листи.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку .У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку  подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі  Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У судовому засіданні 15.04.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст даної постанови виготовлено і підписано 21.04.2009 року.

Суддя                                                             О.В. Гончарук