Справа № 1309/3-3047/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський Є.П..

Провадження № 33/1390/235/12                               Доповідач: Гаврилов В. М.

Категорія ст.185-3 КпАП України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 року суддя апеляційного суду Львівської області Гаврилов В.М. в приміщенні апеляційного суду Львівської області у м. Львові, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанови судді Залізничного районного суду м. Львова від 29.11.2011 та 06.03.2012 року -

встановив:

Постановою місцевого суду від 29.11.2011 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді 500 гривень штрафу.

Постановою суду від 06.03.2012 року ОСОБА_1 відмовлено у відновлені пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Залізничного районного суду м. Львова від 29.11.2011 року.

На вказані постанови ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити їй пропущений строк на апеляційне оскарження та скасувати постанови судді Залізничного районного суду м. Львова від 29.11.2011 року та 06.03.2012 і закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Зокрема покликається на те, що внаслідок гіпертонічного кризу скаржниця більше місяця перебувала на лікуванні і не мала змоги вчасно подати апеляційну скаргу. Окрім цього, зазначає, що постанова місцевого суду від 29.11.2011 року була прийнята не на місці вчинення правопорушення, а суддею Залізничного районного суду м. Львова, а протокол, складений старшим судовим розпорядником Галицького районного суду м. Львова є протиправним, так як він складений не уповноваженою особою, в порушення ч.1, ч.4 ст.258 КпАП України.

Крім вище викладеного ОСОБА_1 у поданій апеляції зазначає, що в супереч вимогам ст. 268 КпАП України їй не було надано права користуватись юридичною допомогою адвоката чи іншого фахівця в галузі права, що в її поведінці 29.11.2011 року відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 КпАП України.

Дослідивши матеріали справи № 1309/3-3047/2011 р., заслухавши ОСОБА_1, яка підтримала своє клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, але не навела інших поважних причин пропуску строку крім тих, які наведені в її клопотанні, вважаю, що апеляція підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

За змістом ст. 294 КпАП України скаргу на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за клопотанням особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.

Отже, місцевий суд, приймаючи рішення про відмову в поновлені пропущеного строку ОСОБА_1 вийшов за межі своїх повноважень, тому апеляційна скарга в цій частин підлягає задоволенню, а постанова районного суду від 06.03.2012 року скасуванню.

Разом з тим при розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1, як і її захисник були присутні, в той же день, тобто 29.11.2011 року вона отримала копію постанови, що стверджується її підписом(а.с. 12), і вже 13 грудня 2011 року Залізничний районний суд м. Львова отримав її апеляцію на зазначену постанову.

Постановою судді апеляційного суду Львівської області від 29.12.2011 року апеляція повернута ОСОБА_1 для належного оформлення (а.с. 16, 17).

В порушення 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1, належно оформлену апеляцію з додатками занесла у поштове відділення м. Івано-Франківська лише 27.02.2012 року, що стверджується штампом поштового відділення на описі предметів направлених на адресу апеляційного суду Львівської області.

Додані ОСОБА_1 до апеляції ксерокопії листків непрацездатності підтверджують її перебування на амбулаторному лікуванні з 30 листопада по 30 грудня 2011 року і ця обставина не позбавила її можливості подати апеляцію, яка визнана неналежно оформленою.

Поважних причин тривалого, аж до 27.02.2012 року належного оформлення і подання апеляції ОСОБА_1 не навела ні в апеляції, ні в судовому засіданні апеляційної інстанції, тому підстав для поновлення строку для подання апеляції відсутні.

Крім того, в резолютивній частині постанови Залізничного району м. Львова від 29.11.2011 року помилково зазначено, що ця постанова може бути оскаржена.

Відповідно до ч.3 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та ст.ст. 18, 20 КАС України місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди та місцеві загальні суди.

У ст. 221-1 КпАП України зазначено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185-3 КпАП України розглядають, зокрема, місцеві адміністративні суди і постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи є остаточною і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КпАП України,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 06.03.2012 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Залізничного районного суду м. Львова від 29.011.2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185-3 КпАП України і апеляційну скаргу в цій частині повернути ОСОБА_1

Постанова остаточна , оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Львівської області                      ОСОБА_2