справа № 2-167/2007р.
РІШЕННЯ
Ім'ям України
25 січня 2007 року Антрацитівський міскрайонний суд Луганської області у складі:
головуючого-судді : Афанасьева В.О.,
при секретарі : Єфимової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Антрациту справу за позовом ОСОБА_1до Державного підприємства "Антрацит" про стягнення побутового вугілля в натурі, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Антрацит" на її користь побутового вугілля в натурі у кількості 14750 кг. і поновити встановлений законом процесуальний строк позовної давності звернення до суду.
У обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що тривалий час працювала у вугільний промисловості, у відокремленому підрозділі шахта „Комсомольська" Державного підприємства "Антрацит", звідки звільнилася у зв'язку з переходом на пенсію. Як працівник вугільного підприємства, вона користувалася правом на отримання безкоштовного вугілля на побутові потреби по 2950 кг. на рік, згідно колективного договору, що діє на підприємстві, та інших нормативних актів. Згідно взятих на себе зобов'язань відповідач виписував ОСОБА_1 талони на отримання побутового вугілля, та на протязі останніх років завозив їй вугілля на побутові потреби, але вона не знала достовірно за які періоди їй завезено вугілля. У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до бухгалтерії підприємства та дізналася, що їй не завезено вугілля на побутові потреби за І та II півріччя 1998 року, за II півріччя 2001 року і за І та II півріччя 2002 року у загальній кількості - 14750 кг. Відповідач відмовився добровільно завезти вугілля позивачці за вказаний період. Позивачка вважає причину пропуску строку позовної давності поважною, оскільки підприємство відповідач на протязі 1998-2006 років, хоча не регулярно , завозив їй вугілля і їй стало відомо, що підприємство має перед нею заборгованість лише у грудні 2006 року, у зв'язку з чим просить поновити пропущений строк позовної давності звернення до суду .
Представник відповідача позов не визнав і просив відмовити позивачці у зв'язку з неповажністю причин пропуску нею строку позовної давності.
Суд, заслухавши позивачку, представника відповідача, дослідивши докази по справі, вважає позов таким , що підлягає повному задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно тривалий час працювала у відокремленому підрозділі шахта „Комсомольська" Державного підприємства «Антрацит», звідки звільнилася у зв'язку з переходом на пенсію (а.с.3,4) і як працівник вугільного підприємства користувалася безкоштовним вугіллям для побутових потреб .
Відповідно до ст.43 Гірничого Закону України, Інструкції "Про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій МВП СРСР паливом на побутові потреби" № 77 від 11.05.1976 року, п.12.10 Доповнень та змін до "Угоди по тарифам, трудовим і соціальним гарантіям між Мінвуглепромом та галузевими профспілками вугільної промисловості" від 12.02.1992 року, колективного договору, ОСОБА_1, як працівник вугільного підприємства мала право на одержання безкоштовного вугілля на побутові потреби.
Згідно довідки підприємства від 19.12.2006 року за № НОМЕР_1 відповідач заборгував позивачці побутове вугілля за період: І та II півріччя 1998 року у кількості 5900 кг., II півріччя 2001 року у кількості 2950 кг., І та II півріччя 2002 року у кількості 5900 кг., а всього 14750 кг. (а.с.5), що також підтверджується талонами на отримання побутового вугілля (а.с.7-8).
Відповідач зобов'язаний надати позивачці 14750 кг вугілля, вартість якого за одну тону становить 378 грн.07 коп. ( а.с. 6) .
Суд також вважає, що позивачка з поважної причини пропустила строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права, оскільки на протязі 1998-2006 років відповідач завозив позивачці, яка є особою похилого віку, побутове вугілля , але не уточнював за який період і тільки у грудні 2006 року позивачці стало відомо про заборгованість відповідача перед нею по побутовому вугіллю . Посилання представника відповідача на неповажність причин пропуску строку позовної давності, суд визнає необгрунтованими, оскільки ніяких доказів (розписок, відомостей, журналів обліку і т.і.) які б підтверджували поінформованість ОСОБА_1 про наявність заборгованості перед нею відповідача по забезпеченню вугіллям за конкретні періоди, суду надано не було, а тому строк позовної давності звернення до суду необхідно поновити .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,84,88,212-215 ЦПК України, ст.43 Гірничого Закону України, Інструкції "Про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій МВП СРСР паливом на побутові потреби" № 77 від 11.05.1976 року, п.12.10 Доповнень та змін до "Угоди по тарифам, трудовим і соціальним гарантіям між Мінвуглепромом та галузевими профспілками вугільної промисловості" від 12.02.1992 року, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1до Державного підприємства "Антрацит" про стягнення заборгованості по забезпеченню побутовим вугіллям задовольнити повністю.
Поновити ОСОБА_1пропущений строк позовної давності звернення до суду.
Стягнути з Державного підприємства "Антрацит" на користь ОСОБА_1побутове вугілля за І та II півріччя 1998 року у кількості 5900 кг., II півріччя 2001 року у кількості 2950 кг. , І та II півріччя 2002 року у кількості 5900 кг., а всього 14750 (чотирнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) кг. Стягнути з Державного підприємства «Антрацит» на користь держави судовий збір у розмірі 55 грн. 77 коп. (п'ятдесят п'ять грн. 77 коп.)
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення .
Апеляційна скарга на рішення продається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення надруковано у нарадій кімнаті.
Суддя
Антрацитівського міськрайонного суду: В.О. Афанасьев.