Справа № 344/7734/15-ц

Провадження № 2/344/3259/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Зеленко О.В.,

секретарів Костів О.М., Караїм Ю.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, орган, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася у суд з наведеним позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, мотивуючи тим, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 01.08.2003 року. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.12.2012 року її шлюб з відповідачем розірвано. Від спільного подружнього життя у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до рішення суду їх залишено проживати з матір`ю. Відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не цікавиться їхнім життям, здоров`ям, потребами, не надає матеріальної допомоги, у березні 2015 року вчинив щодо дитини злочин - заволодів шляхом обману її телефоном. Позивач змушена сама утримувати дітей, створювати умови для їхнього життя та розвитку.

В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали з мотивів наведених в ньому, просили позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітніх дітей.

Відповідач в попередні судові засідання не з'являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у тому числі через повідомлення у пресі. 31.07.2015 року подав суду заяви про ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення розгляду у зв'язку з виїздом в іншу область, а 03.09.2015 року подав суду заяву, згідно якої просив розглядати справу без його участі.

Разом з тим, відповідач 17.09.2015 року в судове засідання з'явився із запізненням, суду пояснив, що постійного місця проживання не має, надав тільки адресу для листування. Позовні вимоги не визнав, ствердив, що ОСОБА_1 чинить йому перешкоди у вихованні дітей, з приводу чого за його зверненням орган опіки та піклування міської ради встановив порядок участі його як батька у вихованні дітей, однак позивач і надалі забороняє спілкування з дітьми. Зазначив, шо він є віруючою людиною та передавав гроші ОСОБА_1 через знайомих в розмірі 1000 грн., однак вона їх повернула, платити аліменти на утримання дітей щомісячно в розмірі 1000 грн. не має можливості, оскільки працює неофіційно в Закарпатській області і отримує мінімальний розмір заробітної плати. Щодо заволодіння телефоном дитини вказав, що у березні на релігійному зібранні взяв у дочки телефон, щоб не користувалась там, також обіцяв завантажити на її телефон музику, але телефон не повернув, так як з дочкою не бачився, а на даний час цього телефону вже не існує.

24.09.2015 року відповідач в судове засідання не з»вився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про розгляд справи, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 126).

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судові засідання 17.09.2015р., 24.09.2015р. не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вислухавши пояснення позивача та її представника, відповідача, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з копій свідоцтв про народження НОМЕР_3 від 07 квітня 2005 року та НОМЕР_4 від 07 липня 2007 року (а.с. 6-7) ОСОБА_3 є батьком, а ОСОБА_1 - матір`ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Сторони перебували в шлюбі з 01 серпня 2003 року, рішенням Івано-Франківського міського Івано-Франківської області суду від 17 грудня 2012 року (а.с. 8) шлюб між ними розірвано, дітей залишено проживати з матір`ю.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2014 року стягнуто аліменти з відповідача в користь позивача на утримання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, в твердій грошовій сумі по 500 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття (а.с. 9-11).

Відповідно до рішення Тисменицького районного суду від 03.03.2015 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3510 грн. неустойки за прострочення сплати аліментів та 243, 60 грн. судових витрат (а.с. 18 -19).

Відповідач ухиляється від сплати аліментів та станом на 01 вересня 2015 року розмір заборгованості зі сплати аліментів складає 21 161,29 грн., що підтверджується відповідним розрахунком відділу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції (а.с. 97).

Також з довідки №478/04-23 від 18.08.2019 ВДВС Тисменицького РУЮ, станом на 01.08.2015 на виконанні перебуває виконавче провадження №47987552 по примусовому виконанню рішення суду за виконавчим листом №352/43/15-ц від 10.06.2015 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3510 грн неустойки за прострочення сплати аліментів та 243,60 грн судового збору (а.с.96).

Із копії витягу з кримінального провадження №12014090010004115 вбачається, що 22.12.2014 року в Івано-Франківський МВ УМВС надійшла заява ОСОБА_1 про те, що її колишній чоловік ОСОБА_3 злісно ухиляється від виконання своїх обов'язків по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей та 23.12.2014 року дана заява внесена до ЄРДР за ч. 1 ст. 164 КК України (а.с. - 12).

Окрім того, відповідно до копії витягу з кримінального провадження №12015090010001574 18.03.2015 року колишній чоловік заявника ОСОБА_1, шляхом шахрайства та зловживання довірою, незаконно заволодів мобільним телефоном марки «Самсунг», який належить малолітній дочці заявника - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за ч. 1 ст. 190 КК України (а.с. - 13).

Відповідно до листа Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області №13286/5-д від 14.08.2015, під час досудового розслідування у даних кримінальних провадженнях установлено, що ОСОБА_3 уникає явки до СВ Івано-Франківського МВ УМВСУ, на численні повістки не з'являється, на телефонні дзвінки не відповідає. При встановленні місця перебування останнього буде вирішуватись питання про направлення вказаних кримінальних проваджень до Івано-Франківського міського суду (а.с.123).

Орган опіки та піклування у своєму висновку вказує на доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітніх дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Як вказано у висновку, діти зареєстровані і фактично проживають з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, де створені належні житлово-побутові умови. Батько ОСОБА_3 у школі не з'являвся, участі у вихованні дітей не приймає. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 стверджують, що з батьком не спілкуються. Вихованням дітей займається виключно мати. З інформації про результати психологічного обстеження дітей випливає, що обоє дітей задоволені сімейними взаємостосунками, але виключають з них батька, ігнорують та не приймають його, ставляться до нього негативно (а.с.106-109).

За змістом ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Доказів на спростування наведених фактів відповідачем суду не надано.

Подані відповідачем копії актів опису та арешту майна від березня 2015 (а.с.110-122) тільки підтверджують наявність у нього заборгованості за аліментними платежами, що не сплачені у добровільному порядку, у зв'язку з чим державними виконавцями вживались заходи для примусового виконання рішень судів.

Відповідно до ст. 165 СК з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до вимог ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пункт 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» закріплює, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є обгрунтованими, такими, що відповідають інтересам дітей та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені нею судові витрати.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. ст. 164, 165 Сімейного кодексу України, п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 59, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, орган, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про позбавлення батьківських прав- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, що проживає в АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 - 243 грн. 60 коп. витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 25 вересня 2015 року.

Суддя О.Зеленко