Справа № 2-2249/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    03 квітня 2009  року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:    

головуючої судді – Сировєтнік Т.І.

    при секретарі –       Махлай К.М.

    представника позивача – адвоката ОСОБА_1

    розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кох Гьотц Ульріх про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась  в суд з позовом до Кох Гьотц Ульріх про  розірвання шлюбу. В своїй позовній заяві позивач зазначила, що 10.07.1999 року  зареєструвала шлюб з відповідачем у Відділі реєстрації одружень м. Миколаїв, актовий запис № 433. Шлюб у позивачки другий,  у відповідача – перший.

Дошлюбне прізвище позивача – ОСОБА_2.

Від даного шлюбу спільних дітей не мають.

Шлюбні відносини з відповідачем припинені в жовтні 2008 року по причині того, що в сім’ї були погані взаємовідносини, немає взаємопорозуміння та довіри одне до одного, що призвело до повної відчуженості та втрати одне до одного почуттів взаємоповаги. На даний час вони мешкають окремо, мають окремі бюджети і ведуть окремо господарство. Спору по розподілу майна між ними не має.

Тому просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, поклавши всі судові витрати  на неї.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, в письмовій заяві не заперечував проти задоволення позову.

Суд, заслухавши доводи позивача, дослідивши надані докази в їх сукупності та давши їм повну оцінку, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути поданий одним з подружжя, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що дійсно обставини, викладені в позові, мали місце. Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 10.07.1999  року. Від даного шлюбу спільних дітей не мають.

Шлюбні відносини між сторонами припинені з жовтня 2008 року по причині втрати почуттів один до одного, різних поглядів на життя, втрати довіри одне до одного. Підстав для зберігання сім’ї, яка фактично розпалася на даний час, оскільки сторони мешкають окремо і не мають наміру на примирення та  зберігання шлюбних відносин, у суду не має.

Суд вважає необхідним при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути держмито в прибуток держави з позивача – ОСОБА_2, звільнивши відповідача від сплати держмита.

Керуючись, ст.ст. 110, 112, 160, 161 Сімейного кодексу України, ст.ст.  209, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Шлюб зареєстрований 10.07.1999 року у відділі реєстрації одружень м. Миколаєва, актовий запис № 433 між ОСОБА_2 /дошлюбне прізвище Горлова/, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Кох Гьотц Ульріх, ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.

    При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути на користь держави мито з ОСОБА_2 – 21 грн.,  звільнивши Кох Гьотц Ульріх від сплати мита.

    Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду  може бути  подано протягом  десяти днів  з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження.

В разі не подання заяви  про апеляційне оскарження , рішення набирає чинності  після закінчення десятиденного терміну з дня  проголошення рішення , а в разі неподання  апеляційної скарги - після закінчення двадцятиденного терміну.

Суддя: