Справа №1-131/09р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 березня  2009 року Автозаводський  районний     суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

 головуючої - судді Сировєтнік Т.І.

при секретарі – Махлай К.М.  

з участю прокурора –  Симонешко К.О.  

захисника – адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Старі Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області, громадянина України, українця, освіта неповна середня, не одружений, працює за домовленістю, прож. АДРЕСА_1,  зареєстрований Козельщанський район с. Харченки, судимий 18.05.2007 року Крюківським райсудом м. Кременчука за ч.2 ст.263 КК України до штрафу в сумі 600 грн.

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в :

16.11.2006 року в вечірній час ОСОБА_2 за попередньою змовою з  ОСОБА_3 та ОСОБА_4, засуджених вироком Автозаводського райсуду м. Кременчука від 12.10.2007 року,  знаходячись  неподалік середньої школи №31 по вул. 60 років СРСР в м. Кременчуці, маючи умисел на відкрите заволодіння чужого майна – майна потерпілого ОСОБА_5, застосовуючи до нього насильство, яке не є небезпечним  для життя чи здоров*я потерпілого, відкрито заволоділи мобільним телефоном  “Нокіа 2600” вартістю 240 грн. з сім-карткою  “Київстар” вартістю 50 грн., ключами в кількості 3-х штук вартістю 100 грн. що належать потерпілому ОСОБА_5,  чим завдали потерпілому майнової шкоди на загальну суму 390 грн.

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України визнав повністю. Суду показав, що 16.11.2006 року він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, проходячи неподалік ЗОСШ №31  в м. Кременчуці, помітили сп’янілого потерпілого, який направлявся до будинку. ОСОБА_4 підбіг до потерпілого і наніс тому удар ногою по тулубу, збивши з ніг. Він – ОСОБА_2, підійшов до потерпілого і витяг з його кишені мобільний телефон та 3 ключі, які передав ОСОБА_3.

    Крім повного визнання вина підсудного доведена дослідженими в  судовому засіданні доказами, а саме показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які підтвердили показання підсудного ОСОБА_2, дослідженими письмовими доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 /а.с.171 т.1/ та іншими зібраними матеріалами кримінальної справи у їх сукупності , які не оспорюються підсудним.

Наведені докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для визнання підсудного ОСОБА_2  винним у вчиненні встановленого судом злочину.

Тому, умисні дії ОСОБА_2, що виразилися у відкритому заволодінні чужого майна – майна потерпілого ОСОБА_5,  поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров*я потерпілого, вчинені за попередньою змовою групою осіб, суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України.

Обговорюючи питання про призначення підсудному покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який є тяжким злочином роль та участь підсудного в скоєному пограбуванні, особу підсудного, який на момент вчинення даного злочину був не судимий, працював за домовленістю, посередньо характеризується за місцем проживання,  пом'якшуючі та обтяжуючі покарання підсудного обставини.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному, суд вважає щире каяття у вчиненому злочині, сприяння органам досудового слідства та суду в розкритті злочину, стан здоров*я підсудного, скоєння підсудним ОСОБА_2 злочину вперше.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

За висновком ЛКК підсудний перебував на обліку в КНД з синдромом залежності від алкоголізму , але в примусовому лікуванні від алкоголізму не потребує.

На підставі вище викладеного суд доходить до висновку про достатність виправлення та перевиховання підсудного в умовах ізоляції його від суспільства, застосувавши до нього покарання у вигляді позбавлення волі. Враховуючи щире каяття у вчиненому злочину, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину, сприяння суду - в прискореному розгляді справи, сімейне становище –  тяжка хвороба батька, стан здоров*я підсудного, який перебуває на обліку в ПНД, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання, і вважаючи ці підстави, такими, які істотно знижують  ступінь тяжкості  вчиненого злочину, суд вважає за можливе призначити підсудному ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі на строк нижче, чим передбачено санкцією  ч.2 ст.186 КК України, за якою його визнано винним.

Оскільки підсудний ОСОБА_2 був засуджений вироком Крюківського райсуду м. Кременчука від 18.05.2007 року до штрафу в прибуток держави, суд вважає за необхідне виконувати вирок Крюківського райсуду м. Кременчука окремо від даного постановленого вироку.

Оскільки потерпілий ОСОБА_5 не прибув в судове засідання і не підтримав своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне залишити позов потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди без розгляду з правом звернення з позовом в порядку цивільного судочинства.

 Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.186 КК України, призначивши покарання з застосуванням ст..69 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 залишити взяття під варту. Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання з 29.06.2007 року.

Вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.05.2007 року виконувати окремо.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду з правом звернення в порядку цивільного судочинства.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб через Автозаводський райсуд м. Кременчука, а засудженим ОСОБА_2 в той же строк -  з моменту вручення копії вироку.

Суддя: