Справа №1-433/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    26.02.2009 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючої - судді Сировєтнік Т.І.

при секретарі – Махлай К.М.  

з участю прокурора – Павлійчука В.А.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює МП “Союз Чорнобиль” муляром-піскаструйщиком, не одружений, має на утриманні неповнолітню дочку, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимий,

-   -     в скоєнні злочину, передбаченого ст. 166  КК України,

в с т а н о в и в :

    Відповідно до Сімейного Кодексу України та Законів України “Про охорону дитинства” та “Про попередження насильства в сім’ї”, на батьків покладені обов’язки виховання дитини в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї, родини, народу, Батьківщини; піклування про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, поважання дитини.

Незважаючи на покладені вищезгаданими Законами України обов’язки по вихованню та розвитку своєї неповнолітньої дочки – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_1 систематично не виконував своїх обов’язків, що призвело до вчинення ним злочину.

Так, 13.12.2008 року приблизно 17-30 год. ОСОБА_1 за місцем проживання – в квартирі АДРЕСА_1, маючи умисел на приниження людської гідності своєї дочки ОСОБА_3, наніс їй удари руками по голові та спині, чим спричинив згідно висновку судово-медичної експертизи легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров’я у вигляді крововиливу на тулубі.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєнні інкримінуємого злочину  визнав повністю, підтвердивши факт нанесення ним ударів рукою по голові та спині дочки 13.12.2008 року в наслідок виниклої суперечки між ним та дочкою .

Крім повного визнання вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується дослідженими  в  судовому засіданні доказами, а саме показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка підтвердила факт нанесення їй батьком 13.12.2008 року ударів рукою по голові та спині при з’ясуванні ним відносин.

Крім того, вина підсудного підтверджується зібраними матеріалами справи у їх сукупності, які не оспорюються підсудним і відповідно до ст.299 КПК України досліджувалися в скороченому обсязі .  

Наведені докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для визнання підсудного ОСОБА_1 винним у вчиненні встановленого судом злочину.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_1, що виразилися у злісному невиконанні ним, як батьком, встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що потягло тяжкі наслідки, які виразилися в спричиненні неповнолітній дочці ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що не потягли короткочасний розлад здоров’я, суд кваліфікує за ст. 166  КК України.

Обговорюючи питання про призначення підсудному покарання, суд враховує тяжкість скоєного злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання, працює, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання підсудного обставини.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному, суд вважає скоєння злочину вперше, повне визнання своєї вини, щире каяття в скоєному, що на його утриманні знаходиться неповнолітня дочка, думку потерпілої про несуворе покарання підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не знаходить.

За висновком ЛКК підсудний в лікуванні від алкоголізму та наркоманії не потребує.

На підставі вище викладеного суд доходить до висновку про достатність виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції його від суспільства, примінивши йому покарання у вигляді обмеження волі на строк в межах санкції статті, за якою його визнано винним, звільнивши його від відбування покарання згідно ст.75  КК України з іспитовим строком та поклавши передбачені ст. 76  КК України обов’язки.  

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд -

З А С У Д И В  :

    ОСОБА_1 визнати винним за ст. 166  КК України, призначивши покарання у вигляді 2 років обмеження волі.

    Згідно ст.ст. 75,76  КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік, поклавши обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб через Автозаводський райсуд м. Кременчука .  

СУДДЯ: