Справа №2-93/07

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 січня 2007 року                                                                                         смт.Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судці     Вовк Л.В.

при секретарі                Журавльовій Т.М.,

адвоката                         ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Краснокутськ цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про участь у вихованні дитини та спілкування з нею,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2006 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулися до Краснокутського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_5, в якій вказали, що ОСОБА_2 і ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі і в їх сім'ї в 2000 році народилася дитина ОСОБА_7. На сьогодні шлюб між батьками дитини розірваний. Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 7 жовтня 2005 року ,дитина залишена на утриманні і вихованні у матері ОСОБА_5, яка, на їх думку, не дає можливості їм брати участь у вихованні дитини і у спілкуванні з нею. Просять усунути перешкоди у вихованні дитини, установити дні і порядок спілкування з нею.

При розгляді справи судом установлено, що відповідач ОСОБА_5, крім доньки ОСОБА_7, має доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Обидві доньки знаходяться на її утриманні і вихованні. У зв'язку з тим, що у неї виникли труднощі у матеріальному забезпеченні дітей, а роботу за місцем проживання їй знайти не вдалося, вона тимчасово виїхала на роботу за межі України, а дітей на тимчасове виховання до свого повернення передала у сім'ю свого рідного брата ОСОБА_9, який проживає в АДРЕСА_1. А рішенням виконкому Покровської сільської ради НОМЕР_1, на період до повернення матері ,опікуном над неповнолітніми дітьми ОСОБА_8 і ОСОБА_7 призначено ОСОБА_6.

У зв'язку з тим, що відповідачка ОСОБА_5 не може з'явитися до суду, співвідповідачем залучена ОСОБА_6.

В судовому засіданні ОСОБА_3 від свого імені і від імені позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_4 і її представник позов підтримали. ОСОБА_3 пояснила суду, що деякий час дитина ОСОБА_7 проживала в її сім'ї і вона займалася її вихованням, а тепер проживає в сім'ї опікуна ОСОБА_6., що на утримання дитини матеріальної допомоги не надає ні батько дитини ОСОБА_2, ні вона, тому що дитина проживає з опікуном. Просить установити дні спілкування з дитиною і порядок такого спілкування.

ОСОБА_6. позов визнала частково і пояснила, що вона є опікуном над неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 тимчасово до її повернення, а перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_7 її батькові і бабусі ОСОБА_3 не чинила і не чинить ні вона, ні хтось інший. Останнім часом між нею і ОСОБА_3 склалися напружені стосунки, але не з її вини. ОСОБА_3 звинувачує її у тому, що вона призначена опікуном і займається вихованням дітей. Одного часу ОСОБА_3 забирала дитину до себе додому, але пізніше дитина категорично відмовилася від спілкування з бабусею, при її появленні ховається від неї, нервує. При таких обставинах вона згодна, щоб спілкування з дитиною проходило у її присутності не частіше одного разу на два місяці, тому що частіше спілкування негативно впливає на психічний стан дитини. У тому випадку, коли стосунки між дитиною, її батьком і бабусею нормалізуються, вона не буде заперечувати проти інших форм їх спілкування з дитиною.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Матеріали справи свідчать, що позивач ОСОБА_2 є батьком дитини ОСОБА_7, а ОСОБА_3 є її бабою по лінії батька. Відповідно до ст.ст. 151 і 257 Сімейного кодексу України батьки, а також дід і баба мають право на спілкування і виховання дітей і онуків, які проживають окремо від них. Судом встановлено, що ніяких перешкод у спілкуванні з дитиною і в її вихованні позивачам ніхто не чинив і не чинить. Але між позивачами і дитиною склалися стосунки, при яких дитина не бажає з ними спілкуватися. Враховуючи це, суд вважає необхідним визначити порядок їхнього спілкування з дитиною таким чином, щоб максимально врахувати інтереси дитини і щоб не була травмована її психіка, не була принижена її честь і гідність. Враховується також та обставина, що ОСОБА_6. є опікуном над дітьми. Вона взяла дітей на тимчасове виховання до повернення їх матері і зобов'язана прийняти всі міри до того, щоб ніхто не заподіяв дітям ніякої шкоди і повернути їх матері здоровими. Вона не може нести такі ж обов'язки перед позивачами з питань надання спілкування з дитиною, як рідна мати дитини. Суд вважає необхідним установити спілкування позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 один раз на місяць протягом трьох годин у присутності ОСОБА_6. або інших дорослих членів її сім'ї. Інший спосіб спілкування у ситуації, яка склалася, неможливий, оскільки дитина категорично не бажає, щоб її забирали до себе позивачі.

ОСОБА_4 не є рідним дідом ОСОБА_7. Тому його позов не підлягає задоволенню, оскільки для його задоволення відсутні встановлені законом підстави.

Про небажання дитини, щоб її забирали до себе позивачі, свідчить копія рапорту дільничного інспектора Коломацького районного відділу міліції, в якому вказано, що 24 березня 2006 року ОСОБА_3 хотіла забрати до себе дитину ОСОБА_7 для спілкування з нею , але дитина категорично відмовилася від поїздки до неї, ховалася, нервувала. Вірність записів у рапорті підтверджується підписами свідків і підписом ОСОБА_3 Небажання дитини їхати з ОСОБА_3 вказаного числа підтверджується актом від 24 березня 2005 року. Про стан здоров'я дитини, яка повернулася від позивачки ОСОБА_3 після їх спілкування, свідчить виписка із медичної форми Ф-119 (а. с. 28), у якій вказано, що дитина повернулася знервованою і хворою.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 пояснили суду, що в 2004 і 2005 роках ОСОБА_7 проживала деякий час у ОСОБА_3, але в березні 2006 року, коли вона була у ОСОБА_3, дитина нервувала, була схвильована.

Приймаючи рішення про порядок спілкування з дитиною, суд враховує можливість виконання рішення. При умові небажання дитини їхати до позивачів без порушення її прав рішення суду виконати неможливо. А порушення прав дитини заборонено.

Керуючись статтями 151, 257 Сімейного Кодексу України, 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задовольнити частково. Для ОСОБА_2 і ОСОБА_3 встановити систематичні побачення з ОСОБА_7 кожної четвертої неділі кожного місяця в АДРЕСА_1 в будинку ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_6. чи інших дорослих членів її сім'ї з 12 по 15 годину.

Зобов'язати ОСОБА_6 не чинити перешкод у побаченнях ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з ОСОБА_7

ОСОБА_4 в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський райсуд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення заяви про його оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з поданням її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.