Справа № 2-428/2009 рік    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

12 березня 2009 року Центрально-Міський районний суд м.Макіївки донецької області у складі :

головуючого судді:                     Максимова М.Т.

при секретарі     Сакаєвій А.Р.

розглянувши     у відкритому судовому засіданні у м.Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Солодке життя», АТ «Українська пожежно-страхова компанія» „Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП ” ,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Солодке життя» „Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП ” та просить суд стягнути з відповідачів в рахунок відшкодування матеріальної шкоди  2224,68 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди – 1000 грн. витрати на проведення експертного дослідження в сумі 491 грн., судові витрати в розмірі 88,50 грн.

 У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та пояснив, що 01.07.2008 року водій ТОВ «Солодке життя» ОСОБА_2 рухаючись по вул. Орджонікідзе, у м. Ясинуватій, Донецької області, на службовому автомобілі «ГАЗ» - 3307, державний номер НОМЕР_3, учинив дорожньо-транспортну пригоду, при цьому пошкодив належний позивачу автомобіль, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму 2224,68 грн. на підставі висновку спеціалісту НДЕКЦ ГУМВС України у Донецькій області. Крім того, у результаті зазначеної ДТП позивач був сильно наляканий та отримав нервовий струс, після чого не міг довгий час керувати належним йому автомобілем. Таку шкоду позивач оцінює у 1000 грн.  

Представник відповідача – ТОВ «Солодке життя» позов не визнав, та пояснив, що, Відповідачем 26.02.2008 року застраховано свою цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів  за договором укладеним з АТ «Українська пожежно-страхова компанія». Відповідач повідомляв позивача про його право отримання страхового відшкодування, однак останній таким правом до теперішнього часу не скористався. З вимогами позивача відносно відшкодування моральної шкоди та розміром цієї шкоди відповідач не згоден, оскільки позивач не довів, що у результаті саме дій  ОСОБА_2 у нього виникли психологічні страждання

Представник відповідача – АТ «Українська пожежно-страхова компанія» позов визнав частково, та погодився лише з сумою матеріальної шкоди, суму моральної шкоди вважає не доведеною позивачем, пояснив, що позивачу було розтлумачено порядок здійснення виплати страхового відшкодування, було видано первинний перелік документів необхідних для розгляду питання щодо сплати страхового відшкодування. Вважає, що з їхнього боку не порушено вимог Закону України і виплата страхового відшкодування буде проведена в строки, передбачені законодавством України після надання усіх необхідних документів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов  підлягає частковому задоволенню з наступних  підстав:

Відповідно до постанови Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 01.07.2008 року відповідач керуючи автомобілем марки  ГАЗ 3307 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 рухаючись на перехресті вул. Октябрської – вул. Скрипника у м. Ясинуватій,скоїв обгін та перед зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2106 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.14).

Відповідно до ст. 61 ч.4 ЦПК України набравший законної сили вирок по кримінальній справі чи постанова суду по справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки, відносно яких винесено вирок чи постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Таким чином,  в суду немає необхідності щодо вирішення питання про винність ОСОБА_2  у скоєні ДТП,  внаслідок якого автомобіль позивача було пошкоджено.

Відповідно до висновку спеціалісту № 61 року вартість матеріальної шкоди, завданої господарю автомобіля ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_2  складає 2224,68 грн. (а.с.8-10).

Відповідно до ст.1187 ЦК України та п.4 Постанови пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про стягнення шкоди", транспортні засоби віднесені до джерел підвищеної небезпеки. Така характеристика обумовлена тим, що їх неможливо миттєво зупинити.

Власником  такого джерела є особа, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання. Зберігання чи утримання якого складає підвищену небезпеку.

Шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка їм володіє. При цьому законодавство не вимагає наявності провини  особи, яке спричинило шкоду, тобто, навіть коли шкода була спричинена випадкова. Це ж правило поширюється й на випадки коли має місце нездолана сила.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльність особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи. а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що ії спричинила.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Солодке життя» 26.02.2008 року застрахувало свою цивільно-правову відповідальність власників наземним транспортних засобів за договором №00008/ВА укладеного з АТ «Українська пожежно-страхова компанія», відповідно до умов якого та полісу №ВВ/5182891 автомобіль ГАЗ 3307, реєстраційний номер НОМЕР_3 є забезпеченим транспортним засобом.(а.с.32)

Тобто, відповідачем дотримано вимоги Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до зазначеного договору, страховик, яким є АТ «Українська пожежно-страхова компанія», бере на себе зобов’язання забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальника.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути матеріальну шкоду у розмірі2224,68 грн. витрати на експертне дослідження – 491 грн. та судові витрати – 88,53 грн. з відповідача АТ «Українська пожежно-страхова компанія» як страховика власника джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст.. 1167 ЦК України, моральна шкода,  завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1  в результаті вказаного ДТП був сильно наляканий та отримав нервовий струс, після чого не міг довгий час керувати належним йому автомобілем, тобто, відповідач АТ «Українська пожежно-страхова компанія»  повинен відшкодувати моральну шкоду, яка була спричинена позивачу. Однак, суд вважає, що позивачем не доведено, що йому було завдано моральних страждань саме на суму 1000 грн.,а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача АТ «Українська пожежно-страхова компанія» 300 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує до стягнення з іншої сторони понесені нею та офіційно підтверджені витрати.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88,130,174,209,212,213,215 ЦПК України, на підставі ст.ст.23,1166,1167,1187,1192 ЦК України, суд,-

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 -  задовольнити частково.

Стягнути з АТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди  2224 (дві тисячі двісті двадцять чотири) грн. 68 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди – 300 (триста) грн., витрати на проведення експертного дослідження в сумі 491 (чотириста дев’яносто один) грн., судові витрати в розмірі 88 (вісімдесят вісім) грн. 53 коп., а усього  стягнути 3204 (три тисячі двісті  чотири) грн. 21 коп.

В частині позову про стягнення моральної шкоди з АТ «Українська пожежно-страхова компанія» в сумі 700 грн. ОСОБА_1 – відмовити.

В частині задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та морально шкоди з ТОВ «Солодке життя» - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів та поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів.

Суддя:                     М.Т.Максимов