Справа № 125/5662/13-п
Провадження № 33/772/509/2013
Категорія: 135
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач : Рибчинський
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2013 р.
Суддя апеляційного суду Вінницької області Рибчинський В.П. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2. на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 22 листопада 2013 року, якою,-
ОСОБА_2, 16.12.1964 року
народження, громадянина України, не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі п’ятнадцяти неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 255 гривень в прибуток держави,-
В С Т А Н О В И В :
05.09.2013 року о 18 год. 50 хв. В смт. Стрижака по вул.. 40-річчя Перемоги, ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1 після зіткнення з транспортним засобом «УАЗ» з’їхав з місця події.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.10 ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
На дану постанову суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 22 листопада 2013 року скасувати та закрити провадження у справі.
Свої вимоги апелянт пояснює тим, що прийнята постанова суду, не відповідає дійсним обставинам справи, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. ОСОБА_2 не вважає свої дії адміністративним правопорушенням, оскільки в ситуації, що склалась, він не міг передбачити настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності. Зазначає, що своїм з’їздом на узбіччя не заподіяв нікому шкоду, не посягав на чиїсь права та свободи, не ускладнив роботу працівників ДАІ, у яких не було жодних складнощів для встановлення обставин ДТП. Також посилається на те, що в постанові суду першої інстанції не наведено жодних конкретних доказів на підтвердження його вини в інкримінованому правопорушенню.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що постанова Вінницького районного суду не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив матеріали справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним вказаного адміністративного правопорушення..
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого порушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу, мінімально визначеному розмірі, передбаченому санкцією статті 122-4 КУпАП.
Вина ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП доведена протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення.
Призначене суддею адміністративне стягнення за вчинення ОСОБА_2, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП повністю відповідає вимогам ст. 33 КУпАП.
Що стосується посилань ОСОБА_2 в своїй апеляції на незаконність постанови суду, то вони є необґрунтованими і такими, що спрямовані на уникнення правопорушником відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.
Постанову суду Вінницького районного суду Вінницької області від 22 листопада 2013 року відносно ОСОБА_2 – без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя:
З оригіналом вірно: