cправа №2а-471/2009

                              Постанова

                          Іменем   України

26 травня  2009 року                    Миронівський районний суд Київської області                                                                                          

у складі:      головуючого-судді Пархоменко В.М.

                при секретарі- Овчаренко В.С.              

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м.Миронівці адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі про визнання протиправними дій щодо відмови у виплаті державної соціальної допомоги «дітям війни», зобов»язання вчинити певні дії

                            встановив:

  У березі 2009 року позивач  звернувся   до суду з названим адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі.

  Свої вимоги обгрунтував тим, що він  відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року є дитиною війни.  Відповідно до ст.6 цього закону з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна  соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виплачувати  яку повинен відповідач.

  Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року та  Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на  2006-2007 роки.

  Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року положення ст.6  вказаного закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено.

  Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення, що  призупиняли дію статті 6 Закону були визнані такими, що не відповідають Конституції України та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином, відповідач зобов»язаний був здійснювати виплату належної йому допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007-2008 роки.

  Ст.22 Конституції України  заборонено звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

  Ухвалюючи рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року Конституційний  Суд України  встановив, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об»єктивних причин  це створює протиріччя у законодавстві, і,  як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватись окремі закони.

  На  його  письмове звернення  з вимогою здійснити нарахування належної соціальної державної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 роки та забезпечити йому  виплату, відповідач відмовив.

  У зв»язку з цим просить визнати відмову відповідача щодо виплати  йому  щомісячної соціальної допомоги  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов»язати відповідача здійснити нарахування  допомоги  у вказаному розмірі за 2006-2008 роки у сумі 4471 грн.20 коп. та  забезпечити її виплату.

  У судове засідання позивач не з»явився, подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, позов підтримує.

  Представник відповідача  у судове засідання не з»явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути за відсутності представника, подані заперечення проти позову  підтримуються в повному обсязі. У поданих суду запереченнях відповідач позов не визнав, зазначив, що Пенсійний фонд України є органом виконавчої влади і зобов»язаний виконувати постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України. Ст.6 Закону України №2195 передбачає, що «дітям війни» пенсії або щомісячне грошове утримання або соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком. Проте, визначення мінімального розміру пенсії за віком було надане лише ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», згідно ч.1 цієї статті за наявності у чоловіків-25, у жінок -20 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. А в ч.3 ст.28 цього Закону зазначено, що цей мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Тому застосовувати зазначену норму закону для розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» підстав немає.

  Крім того, ст.7 Закону України №2195 передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, Пенсійний фонд  забезпечує використання коштів, що перебувають в його управлінні, реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних витрат за рахунок чітко  визначених прибутковою частиною бюджету ПФ джерел відповідно до конкретних напрямків витратної частини бюджету Пенсійного  фонду України.

  П.9 Положення про Пенсійний фонд України затверджується постановою КМУ від 24.10.07 року №1261 передбачає вичерпний  перелік напрямків використання коштів ПФУ, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають.

  Законом №2195 в період 2006-2007 років не був визначений механізм розрахунку підвищення  пенсії, передбаченого ст.6 Закону.

  Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія ЗУ  «Про статус ветеранів війни» до пенсії виплачуються підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.Це підвищення з 01.01.2008 року становило 47 грн., з 01.04.2008 року – 48 грн.10 коп. Після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10—рп/2008, постановою КМУ від 28.05.2008 року №530 встановлено, що дітям війни до пенсії підвищення проводиться у розмірах : з 22 травня -48,10 грн.; з липня-48,20 грн., з 1 жовтня-499,80 грн. З 01.01.2008 року позивачеві виплачується підвищення у розмірах,зазначених у постанові КМУ  від 28.05.2008 року № 530.

  Крім того, позивач у встановлений ч.2 ст.99 КАСУ річний строк не звертався за перерахунком пенсій до УПФУ у Миронівському районі, не заявив клопотання про поновлення  цього строку, а тому вважає, що він пропустив цей строк, що є підставою для відмови  у задоволенні  позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

  Вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

  Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної,часткової, або тимчасової  втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

  Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових  і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі  на виконання делегованих повноважень.

  Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  дитина війни – це  особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.

  Позивач  ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто станом на час закінчення Другої світової війни  йому було менш 18 років,є пенсіонером за віком і має статус «дитини війни», що підтверджується передбаченою законом відміткою у його пенсійному посвідченні.

  Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року  №2195-1V із змінами і доповненнями. Цей закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.

  Згідно зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції ЗУ №489-V від 19.12.2006 року, що діяла з 01.01.2007 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

  Таким чином, позивач має право на отримання підвищеної пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

  Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена на 2006 рік.

    Відповідно до Закону України „ Про внесення змін до Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006рік від 19 .01.2006року до статті 110 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006рік було внесено зміни,якими установлено,що пільги дітям війни,передбачені абзацом сьомим статі 5 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни запроваджується з 01 січня 2006року,а статтею 6 – у 2006році поетапно,за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку,визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

  Відповідно до п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни з урахуванням ст.111  цього Закону було зупинено.

  Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року  визнано таким, що не відповідає  Конституції України (є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік, яким зупинено дію ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни з урахуванням ст.111 Закону.

  Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції  при розгляду ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного суду України є обовязковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

  Статею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім  випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

  Згідно ч.3,4 статті 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі  Конституції України гарантується. Забороняється відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти,неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

  Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

  Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.

  Оскільки рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, то  не підлягають задоволенню позовні вимоги і за період з  01 січня по 9 липня 2007 року, оскільки в цей період дію норми, яка визначала право позивача на підвищення пенсії, було зупинено. Протиправною є бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії в період з 9 липня по 31 грудня 2007 року.

  Разом з тим, відповідно до ст. 99 КАСУ адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення  до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

  Згідно частини 1 та 2 статті 100 КАСУ пропущення строку  звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

  Якщо суд визнає причину пропуску строку  звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

  Оскільки у заяві про розгляд справи за відсутності  їх представника   відповідач  просив відмовити у позові у зв»язку, крім іншого, з пропущенням позивачем строку звернення до суду, а позивачем не надані докази поважності причин пропуску строку, суд вважає за необхідне  відмовити  позивачеві у позовних вимогах   за  період з  09 липня по 31 грудня 2007 року   у зв»язку з пропуском строку звернення до суду.

  Законом України „Про Державний бюджет України на 2008рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року № 107-У1 у розділі 11 п.41 внесено зміни до доповнення до Закону України „Про соціальний захист дітей війни, зокрема текст статті 6цього  закону викладено у такій редакції:

„ Дітям війни(крім  тих, на яких поширюється дія ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників вйни

  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008  щодо відповідності  Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними) положення розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про  Державний бюджет України на 2008 рік», у тому  числі п.41 розділу 11, яким внесено зміни до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

  При цьому Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті ЗУ «Про Державний бюджет України» зупиняти дію окремих законів України та/або змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.  Конституція України не надає  закону про  Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об»єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і, як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

  Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів  відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.

  Оскільки рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зворотної дії в часі не має, то  задоволенню підлягають вимоги позивача лише за період з 22 травня 2008 року.  

  Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення пенсії дітям війни у розмірі 30%,то суд приходить до наступного.

  Відповідно до ч.1ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»  від 09.07.2003 року  №1058-1V мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у  чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для  осіб, які втратили працездатність.

  При цьому, ч.3 ст.28 цього ж закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї ж статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

  Дійсно, згідно з частиною 3 статті 28 Закону  України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»  від 09.07.2003 року №1058-1У мінімальний  розмір пенсії за віком, встановлений  абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005 року №2505-1У. Проте, іншого нормативно-правового  акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 Закону про соціальний захист дітей війни.              

  Відповідно до ч.1,2 ст.8 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

  Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

  Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни не можуть бути підставою для виконання вимог зазначеного закону. Цим законом  не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету. Статтею 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів на виплату надбавок до пенсій не позбавляє особу, якій повинна бути здійснена доплата до пенсії, права на отримання такої допомоги.

  Відповідно до  вимог статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

 Доводи відповідача про те, що Положенням про ПФУ визначений вичерпний перелік напрямків використання коштів ПФУ і в бюджеті пенсійного фонду не передбачені виплати надбавок дітям війни, не можуть бути прийняті до уваги тому,  що відповідно до прикінцевих положень ЗУ «Про загальнобов»язкове державне пенсійне страхування» надбавки та підвищення, встановлені  до пенсій, виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.  

  Належним відповідачем у справі, який зобов»язаний відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст.58 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги  є управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі, оскільки згідно з пп.6 п.2.2 розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах саме на територіальні управління Пенсійного фонду в районах, містах в районах міста покладені обов»язки щодо призначення(перерахунку) і виплати пенсій за місцем проживання пенсіонерів. Позивач  проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває на  пенсійному обліку  в УПФУ у Миронівському районі.

  За таких обставин, суд дійшов до висновку про бездіяльність відповідача протиправною та  необхідність зобовязати управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі здійснити перерахунок  пенсії позивачеві  за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з підвищенням пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати.

  Нарахуванню підлягає розмір державної соціальної допомоги за період з 01.06.2008 року  по 31 грудня 2008 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з відрахуванням розміру щомісячної  допомоги, одержавного позивачем за вказаний  період, оскільки враховуючи, що виплата за  травень 2008 року здійснена у повному об»ємі (481 грн.х 30% :100% :31 дн.х 9 = 41,89) – 48,10,то за травень 2008 року  виплата не підлягає.

 За період  з 01.06.2008 року по  30.06.2008 року у розмірі 96 грн.20 коп. (498 х 30%:100%- 48,10 грн.): за період  липень - вересень 2009 року по 96 грн.40 коп щомісячно (482 грн. х 30% : 100%- 48,20 грн.); за період з жовтня по грудень 2008 року по 99,60 грн. щомісячно(498 грн. х 30% : 100%- 49,80)

  Відповідно до ст. 4 п.34  Декрету КМ України «Про державне мито» відповідач звільнений від сплати  судового збору.

  Відповідно до ст. 4 п.18  Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати  судового збору.

  На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 46,64,152 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008,  керуючись ст.ст.6.8,9,17,86,158-163,167 КАС України, суд, -

                                ПОСТАНОВИВ:

  Позов задовольнити  частково.

  Визнати  бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі  протиправною.

  Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі здійснити перерахунок пенсії  ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни та  ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообовязкове пенсійне страхування та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно з урахуванням здійснених за цей період виплат.

  У іншій частині позову відмовити.

  Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного  адміністративного суду  через Миронівський районний суд  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після  цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.

              Суддя:                  В.М.Пархоменко