Справа № 2-а-6126/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2011 року

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Сидорук Є. І.

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання дій протиправними, про зобов'зання вчинення певних дій щодо нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної

соціальної допомоги до пенсії дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Рівненського міського суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за періоди з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 січня 2011 року і по дату подання позову до суду.

          Ухвалою судді від 07 липня 2011 року позовні вимоги в частині стягнення недопдаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 01 січня 2009 року по 29 грудня 2010 року залишено без розгляду. В іншій частині ухвалою суду відкрито провадження по справі у порядку скороченого провадження. Копія ухвали про відкриття скороченого провадження та копія позову направлена судом відповідачу з наданням строку для письмових заперечень на позов або заяви про визнання позову.

У встановлений десятиденний строк відповідно до ст.183-2 КАС України від відповідача до суду заперечень проти позову не надійшло.

Суд, визнав наявні матеріали достатніми для прийняття судового рішення в порядку скороченого провадження та ухвалення постанови відповідно до ч. 6 ст. 183-2 КАС України.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що не заперечується відповідачем, а відтак, на позивача повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду в районах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже є належним відповідачем у справі та підстав для залучення Державного казначейства в зв’язку з цим немає.

Згідно ст. 8 КАС України суд, при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Законом України № 3491-VI від 14 червня 2011 року „Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", що набрав законної чинності 19 червня 2011 року до Закону України від 23 грудня 2010 року N 2857-VI „Про державний бюджет України на 2011 рік” внесено зміни та доповнення, а саме прикінцеві положення вищевказаного закону доповнено пунктом 4, відповідно до якого у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ( 2195-15 ) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв’язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”.

Водночас необхідно звернути увагу, що на момент набрання чинності зазначеним Законом, Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян.

З огляду на викладене, до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України №745 від 06.7.2011 року (діє з 23 липня 2011 року), прийнятого на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Управління ПФУ в місті Рівне як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і здійснити відповідне підвищення пенсії позивачу. Однак, відповідач, у порушення зазначених положень Закону, таких нарахувань не проводив.

Суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України у місті Рівне зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведена правомірність своїх дій щодо відмови позивачу у здійсненні нарахування та виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

          Дослідивши подані суду позовну заяву, заперечення проти позову, письмові докази, на підставі ч.2 ст.3, ст.8, ч.2 ст.19, ст.46, ст.152 Конституції України, ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ч.2 ст.8, ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, абз.1 п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік", Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік", Закону України № 3491-VI від 14.06.2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Постанови КМУ №745 від 06.07.2011 року, керуючись ст.ст.11, 71, 159-160, 183-2, 256 КАС України,суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання дій протиправними, про зобов'зання вчинення певних дій щодо нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної

соціальної допомоги до пенсії дитині війни - задовольнити.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне, щодо не нарахування і виплати у належному розмірі позивачу підвищення до пенсії як дитині війни.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 29 грудня 2010 року по 29 червня 2011 року виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз. 1 ч. 2 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із урахуванням виплачених сум.

Постанова суду винесена в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду на протязі 10-ти днів з моменту отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя: Сидорук Є. І.