Судове рішення #4919734

                                                               

№2-а-136/09

                                                 П О С Т А Н О В А

                                                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                                      

 

             25 травня 2009 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого    судді                                                       Божини Л.І.

при секретарі                                                                   Кордонської Л.А.

за участю

позивача                                                                          ОСОБА_1                

представника відповідача                                               ОСОБА_2                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України Костянтинівського району  Донецької області про  визнаня дій неправомірними про відмову у виплаті щомісячної  соціальної допомоги “Дітям війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та стягнення  помісячної державної  соціальної допомоги “Дітям війні” за період за 2006-2008 роки та  забов’язати  нараховувати щомісячно соціальну допомогу в  розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,-

                В С Т А Н О В И В:

    20 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до до Управління Пенсійного Фонду України Костянтинівського району  Донецької області про  визнаня дій неправомірними про відмову у виплаті щомісячної  соціальної допомоги “Дітям війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та стягнення  помісячної державної  соціальної допомоги “Дітям війні” за період за 2006-2008 роки та  забов’язати  нараховувати щомісячно соціальну допомогу в  розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, мотивуючи свої вимоги наступним.

           Позивач ОСОБА_1 народився 2.07.1945 року  і відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року  є дитиною війни. На підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому  з 1 січня 2006 року ,  як дитині війни повинна була  виплачуватися  щомісячна державна  допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком . У період часу з 2006 року по 2007 рік така допомога йому не виплачувалася, а  у 2008 році виплачувалась , але не в повному обсязі. Він звертався до відповідача з заявою  про перерахування йому  вказаної допомоги  на підставі  Закону  України «Про соціальний захист дітей війни», вказавши, що має зазначений статус, але відповідач  ухиляється від сплати пенсії в розмірі, передбаченому зазначеним законом.

            Крім того , він просив суд визнати  дії відповідача щодо відмови у перерахуванні  вказаної допомоги  неправомірними і стягнути не виплачену допомогу за 2006 рік- 2008 рік  в розмірі 4471 грн.20 коп.

    В судовому  засiданні позивач, позовну заяву підтримав, просив визнати дії відповідача незаконними та зобов’язати провести нарахування та виплату підвищення пенсії, як дитині війни з 2006 року по  2008 рік включно.

          Представник вiдповiдача управління Пенсійного фонду України в Костянтинівському районі Донецької області в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що відповідно до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.06р.. а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету) в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже, відсутні підстави для їх не застосування та у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону   України «Про соціальний захист дітей війни».

    Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет
України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим
законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист
дітей війни». Статтею 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено
підвищення до пенсії «дітям війни» в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для
учасників війни. На підставі зазначених норм, дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії з 01.01.07р. у розмірі 19 грн., з 01.04.07р. - 19,35 грн., з 01.10.07р. - 19,75 грн, У зв’язку із Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. у справі № 1-29/2і)07р.

Ухвалено рішення  , відповідно до якого  , визнані такими , що не відповідають Конституції України , положення , зокрема п.12 ст.71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, тобто визнані неконституційними, але ні яким

 законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону. Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: « Дітям війни (крім тих. на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р. втратила чинність нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  Для врегулювання ситуації 28.05.08р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня 2008 року -48.10 гривні, з 1 липня  2008 року- 48,20 та з 1 жовтня 2008 року  - 49.80 гривні. Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.

          Заслухавши пояснення сторiн,  дослідив   матерiали  справи, суд  вважає що позов  підлягає частковому  задоволенню  з  наступних пiдстав:

    Позивач відноситься до соціальної групи «Діти війни» відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується  довідкою, яка діє довічно № 5849  (а.с.9,10      ).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст.111 було установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ( 3551-12 ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнане неконституційним.

  22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01 січня 2008 року були внесені зміни зокрема до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо виплати підвищення пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з вказаними рішеннями Конституційного Суду України та ч.2 ст. 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають силу з моменту прийняття рішення про їх неконституційність.

Судом встановлено, що на виконання п.8 Постанови Кабінету Міністрів №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня 2008 року – 48, 10 грн., з 1 липня 2008 року – 48 грн. 20 коп., з 1 жовтня 2008 року – 49 грн. 80 коп., відповідачем сплачено на користь позивача підвищення пенсії у зазначених розмірах, що убачається  з довідки (а.с.37).

            Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо зазначених виплат.

             Крім того, згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вишу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» від 27.06.1996 року (зі змінами) стосовно преюдиції нормативних актів.

             Враховуючи викладене, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, суд вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги в частині визнання дій відповідача незаконними щодо невиплати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, у період з 09 липня 2007 року (з дня винесення Рішення Конституційним Судом України № 6-рп від 09.07.2007 р.) по 31 грудня 2007 року та щодо виплати не в повному обсязі такого підвищення до пенсії з 22 травня 2008 року (з дня винесення рішення Конституційним Судом України №10-рп/2008) по 30 червня 2008 року.

      Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, що діяв на час зазначених виплат, розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

      Таким чином , позивачу  не нараховано і не виплачено за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року допомога  в розмірі  741 грн.17 коп., а саме  з розрахунку  за липень 2007 року ( 410,06 мін.пен.: 31 дн. х 23 дн.х 30%) = 91грн.22 коп., за серпень та вересень 2007 року ( 410,06 мін.п. х30%) =  по 123 грн.18 коп., за жовтень, листопад, грудень 2007 року (415,11  мін.п. х30%) = по 134 грн.53 коп.

Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривні, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.

Таким чином , позивачу  не донараховано і не виплачено за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року допомога в розмірі 791грн.20 коп. , а  саме з розрахунку за травень 2008 року ( 481 грн. мін.п.31 д.х 30%. – вип.доп. 48грн.10 коп. ) = 107 грн.00 коп. , за червень 2008 року( 481грн. мін.п.х30% -48,10грн. вип.доп.) = 96,20грн.,за липень, серпень,вересень 2008 року (482 грн.мін.п.х30% - 48,10вип.п.х3)= 289грн.20коп., за жовтень,грудень 2008 року (498 грн.мін.п.х30% - 49,80 вип.доп.х3)= 298грн.80 коп.,  а всього не виплатив  за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та  за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року  підлягає стягненню з відповідача  не доплачена допомога до пенсії в розмірі 1532 грн.37 коп.  

Стосовно вимог позивача про стягнення  підвищення пенсії у розмірі 30%  , як дитини війни за 2006 рік не підлягає задоволенню , на підставі того, що згідно зі ст.77 Закону України “Про Державний бюджет на 2006 рік” дію ст..6 Закону України “Про захист дітей війни  було зупинено і не були визнані  неконституційними.

Суд вважає , хоча позивач і не ставив питання про поновлення позовного строку  для звернення  з позовом в суд , але вважає , що строк слід поновити на підставі того , що відповідач сам повинен був після прийняття Рішень Конституційного суду  з цих питань донарахувати  допомогу і виплатити.

На підставі ч.1ст.94 КАС України, задовольняючи позовні вимоги позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, слід присудити на його користь судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України.

На підставі ст.3, ч.2 ст.19, ч.3 ст.51 Конституції України,  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», к еруючись ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

                  Позов  ОСОБА_1 задовольнити частково.

                  ОСОБА_1   поновити  пропущений  строк для  звернення з позовом  до суду .

Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Костянтинівському районі Донецької області  щодо невиплати ОСОБА_1   підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Костянтинівському районі  Донецької області  щодо виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з  22 травня 2008 року по 31.12.2008 року.

Стягнути з управління    Пенсійного фонду України в Костянтинівському районі, Донецької області за рахунок  коштів Державного бюджету  на користь ОСОБА_1 невиплачену   щомісячну державну допомогу дитині війни за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 741(сімсот  сорок одна ) грн.17 коп.  та  недоплачену  щомісячну  державну допомогу  дитині  війни за період з 22 травня 2008 року по червень 2008 року в розмірі 791 (сімсот дев’яносто одну)грн.20 коп. , всього 1532(одну тисячу п’ятсот  тридцять дві )  грн. 37 коп.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

            Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови суду в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація