Cправа № 2-1122                                                                                                       2009 р.

                                                  РІШЕННЯ

                                        ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 20 травня  2009 року.                                        м. Калуша  

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

 головуючого судді -  МИГОВИЧА О.М.

 секретаря -  Шумей Т.Б.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1  до ДП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про стягнення  розрахункових сум, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди,

                                                           ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом  посилаючись на те, що з відповідачем по справі перебував  у трудових відносинах і  наказом НОМЕР_1  к від ІНФОРМАЦІЯ_3  року його було звільнено з роботи на підставі ст.38 КЗпП України, у зв’язку з виходом на пенсію. Позивач вказує що після звільнення з роботи відповідачем ДП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » йому не виплачено заробітну плату в сумі 1950,68 грн., які  позивач просить стягнути з відповідача. Крім того ОСОБА_1  вважає, що відповідач повинен сплатити йому середньомісячний заробіток у зв’язку із затримкою розрахунку в сумі 950 грн. по день постановлення рішення   Окрім того, вважає, що внаслідок  дій відповідача він зазнав моральних страждань і моральну шкоду оцінює в 2 000 грн.

              Позивач в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив наведене.

 Представник відповідача  позов визнав частково та пояснив, що позов в частині стягнення заборгованої заробітної плати в сумі 1950,68 грн він визнає, а в частині стягнення середньомісячного заробітку та моральної шкоди не визнає, оскільки у відповідності до ч.1 ст.233 КЗпП України та у відповідності до П.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року « Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду.

        Суд, вислухавши думку сторін та дослідивши  матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення  виходячи з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 116  КЗп П України при звільнені робітника чи службовця виплата всіх сум що належить йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

       В судовому засіданні встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем і ІНФОРМАЦІЯ_3  року його було звільнено з роботи на підставі ст.38 КЗпП України, у зв’язку з виходом на пенсію (а.с.2).

        Як вбачається із довідки виданої відповідачем по справі ( а.с.4 ) заборгованість позивача по заробітній платі становить1950,68 грн., тому суд вважає що дану суму слід стягнути в примусовому порядку.

 Що стосується позовної вимоги стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку  при звільненні то у  відповідності до ч.1 ст.233 КЗпПУ працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

          З копії трудової книжки серія БТ-1 № 5222249 виданої на ім»я ОСОБА_1  від ІНФОРМАЦІЯ_4  року вбачається що ОСОБА_1  звільнений за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію ІНФОРМАЦІЯ_5  року ( а.с.2). подав до суду позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_6  тобто пропустив тримісячний строк, а   тому в задоволені позову в цій частині слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то суд вважає, що в судовому засіданні не  доведено, яка саме шкода була завдана в чому вона полягає і не наведені  докази, які б це підтверджували, а тому в цій частині позову слід відмовити.

  З врахуванням наведеного з відповідача в користь позивача слід стягнути  розрахункові суми , що становить 1950,68 грн. , з відповідача також слід стягнути 51 грн. держмита, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 250 грн. в користь позивача за надання юридичної допомоги .

В решті позову   відмовити.

На підставі наведеного та керуючись  ст.ст.116, 117, 233,  КЗпП України, ст.ст. 212, 214-215 ЦПК України, суд,

                                                               Р І Ш И В :

       Позов задоволити частково. Стягнути з  ДП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »   в користь ОСОБА_1  1950,68 грн  грн.  розрахункових сум , 250 грн. за надання юридичної допомоги,  а всього 2200,68 грн.

В решті позову   відмовити.

  Стягнути з ДП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »   в дохід держави 51 грн. держмита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Рішення в частині стягнення платежів за один місяць в сумі 950 грн. допустити до негайного виконання.

 Рішення  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.  

         Заяву про апеляційне оскарження рішення  суду  до  апеляційного суду  Івано-Франківської області  може  бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.  Апеляційна скарга на рішення подається  через Калуський міськрайонний суд  протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                      ГОЛОВУЮЧИЙ: