Справа № 11-611/10 Головуючий у І інстанції

Провадження № - Доповідач у 2 інстанції . .

Категорія 30.06.2010

УХВАЛА

Іменем України

23 червня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Габрієля В.О.

суддів Дриги А.М., Черкасова В.М.

з участю прокурора Будніка І.А.

з участю адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляціями засудженої ОСОБА_4, захисника засудженої адвоката ОСОБА_2, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2010 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, громадянка України, уродженка та жителька АДРЕСА_1, що має вищу освіту, не одружена, не працююча, раніше не судима,

засуджена за ч.5 ст. 185 КК України до 9 (дев’яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 судом постановлено рахувати з моменту затримання, тобто з 03 липня 2009 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк перебування ОСОБА_4 під вартою в ІТТ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області з 27 березня 2009 року по 04 квітня 2009 року та з 21 квітня 2009 року по 22 квітня 2009 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишено взяття під варту та тримання в СІЗО Управління ДДУ з ПВП в м. Києві.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 4919379 (чотири мільйони дев’ятсот дев’ятнадцять тисяч триста сімдесят дев’ять) гривень 48 (сорок вісім) копійок матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 45 000 (сорок п′ять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області за експертні дослідження, в тому числі ПДВ - 973 (дев’ятсот сімдесят три) гривні 54 (п’ятдесят чотири) копійки судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ДНДЕКЦ МВС України за експертні роботи, в т.ч. ПДВ - 631 (шістсот тридцять одну) гривню 01 (одну) копійку судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області за проведення трасологічної експертизи 2432 (дві тисячі чотириста тридцять дві) гривні 32 (тридцять дві) копійки судових витрат.

Доля речових доказів визначена відповідно до вимог ст.81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винною в тому, що вона в період часу з квітня по липень 2008 року (точної дати слідством не встановлено), маючи умисел на таємне викрадення грошей із сейфу потерпілого ОСОБА_5, який розташований в спальній кімнаті на другому поверсі будинку № 3-а по вул. Стрілецькій в с. Гореничі. Києво-Святошинського району, Київської області, за декілька відвідувань ОСОБА_5, при цьому перебуваючи в приміщенні будинку № 3-а по вул. Стрілецькій в с.Гореничі Києво-Святошинського району, Київської області, скориставшись відсутністю господаря та відсутністю поблизу сторонніх осіб, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом підбору замочного ключа, який заздалегідь приготувала для реалізації свого злочинного наміру, проникала до приміщення спальної кімнати, що на другому поверсі вказаного будинку, де із металевого сейфу, який розташовувався в шафі вказаної кімнати, частинами, за декілька разів, таємно викрала належні потерпілому ОСОБА_5 гроші в загальній сумі 310 000 доларів США по курсу: 1 долар США, відповідно до курсу Національного банку України становить 4,8451000 гривень, таким чином викрала гроші в сумі 1 501 981 (один мільйон п'ятсот одна тисяча дев'ятсот вісімдесят одна) гривні, які привласнила та розпорядилася ними на власний розсуд, завдавши цим самим потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 1 501 981 гривень.

Крім цього, ОСОБА_4, продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, на початку грудня 2008 року (точної дати слідством не встановлено), маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку № 3-а по вул. Стрілецькій в с.Гореничі Києво-Святошинського, району Київської області, який належить ОСОБА_5, скориставшись відсутністю господаря та відсутністю поблизу сторонніх осіб через незачинені двері, що з тильної сторони вказаного будинку, незаконно проникла до приміщення будинку, де шляхом підбору ключа, який заздалегідь приготувала для реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, проникла до спальної кімнати, що на третьому поверсі вказаного будинку, звідки таємно викрала належний потерпілому ОСОБА_5 металевий сейф моделі «Дипломат» вартістю 1 250 грн., в якому знаходилися належні потерпілому ОСОБА_5 гроші в сумі 480 000 доларів США по курсу: 1 долар США, відповідно до курсу Національного банку України становить 7,4868000 гривень, таким чином викрала 3 593 664 гривень (три мільйони п'ятсот дев'яносто три тисячі шістсот шістдесят чотири) гривні та гроші в сумі 40 000 Євро по курсу 1 Євро відповідно до курсу Національного банку України становить 9,8938060 гривень, таким чином викрала 395 752 гривні 24 коп. та сім талонів на видачу дизельного пального «АВІАС -Україна», які для потерпілого ОСОБА_5 матеріальної цінності не становлять. Викрадений сейф разом із грошима та талонами на видачу дизельного пального «АВІАС-Україна» ОСОБА_4 привласнила та розпорядилася ними на власний розсуд, завдавши цим самим потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 3 990 666 (три мільйони дев’ятсот дев’яносто тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 24 копійки.

В апеляції адвокат засудженої ОСОБА_2 просить суд вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд посилаючись на однобічність та неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону. Зазначає, що органами досудового слідства та судом безпідставно відмовлено в задоволенні неодноразових клопотань захисту про призначення по справі почеркознавчої експертизи. Зазначає, що на досудовому слідстві його безпідставно не було допущено до справи та захисту інтересів ОСОБА_4 на протязі 15 днів; під час обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту слідчим, в порушення вимог ст.45, ст.47 КПК України, при наявності у ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_2, проти її волі призначено адвоката ОСОБА_6 на час судового засідання, який надалі не брав участі у захисті інтересів ОСОБА_4, чим порушено конституційне право останньої на захист.

Вказує, що судом не взято до уваги висновок спеціаліста №195 від 18.05.2009 року, наданий захистом, згідно якого ОСОБА_4 не могла підняти сейф вагою 32 кг, який було викрадено у потерпілого ОСОБА_5, оскільки спеціаліст, що складав даний висновок, не являється судово-медичним експертом і про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України не попереджався; не взято до уваги довідку №11533 від 11.03.2010 року, надану захисником, про те, що в гіпермаркеті “Епіцентр К”, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1-б, сейфи марок типу “Дипломат” за період з 01 жовтня по 31 грудня 2008 року не реалізовувались, оскільки про те, що ОСОБА_4 придбала вказаний сейф саме в цьому гіпермаркеті, органам досудового слідства стало відомо зі слів ОСОБА_4 Крім того, зазначає, що така ж довідка отримана слідчим СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України ОСОБА_7 під час досудового слідства. Даний доказ, на думку апелянта, спростовує “з’явлення зі зізнанням”, написане ОСОБА_4 під тиском. Апелянт просить суд змінити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді взяття під варту на підписку про невиїзд.

У своїй апеляції засуджена ОСОБА_4 просить суд скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд, через однобічність, неповноту досудового та судового слідства, істотне порушення кримінально-процесуального закону. Зазначає, що в ході досудового слідства, без постанови суду, під тиском розправи над родиною її було примушено розкрити банківську таємницю. Вказує, що судом першої інстанції не було враховано покази свідків, надані ними в судових засіданнях, та інші докази, що мають значення для розгляду справи.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи кваліфікації дій засудженої ОСОБА_4 та доведеність її вини, просить суд скасувати вирок та постановити новий, яким ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, і призначити їй покарання у вигляді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що призначаючи покарання ОСОБА_4, судом не додержано вимог ст.65 КК України та не в повній мірі враховано дані, що характеризують особу засудженої, тяжкість скоєного злочину, її ставлення до скоєного, наявність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, внаслідок чого призначено занадто м’яке покарання.

Крім того, вказує, що потерпілий, який є позивачем по справі, переніс глибокі психологічні, душевні страждання, а тому цивільний позов про відшкодування моральної шкоди повинен бути задоволений в більшому розмірі, а саме – 100 000 грн.

У поясненнях до апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисник засудженої ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, а справу направити до того ж суду на новий судовий розгляд у іншому складі суддів. В обґрунтування своїх вимог вказує, що судом не враховано як обставину, що пом’якшує покарання, явка з повинною та визнання ОСОБА_4 своєї вини. Крім того, зазначає, що судом не взято до уваги той факт, що ОСОБА_4 під тиском працівників міліції була змушена розкрити банківську таємницю; не з’ясовано питання про спроможність ОСОБА_4 знести металевий сейф вагою 40 кг, оскільки останній протипоказане фізичне навантаження у зв’язку з виявленим прогресуючим дегенеративно-дистрофічним захворюванням хребта. Стверджує, що поза увагою слідства та суду залишилося питання про те, куди поділись гроші, які начебто засуджена викрала, і як ними вона розпорядилася. Вказує, що потребує додаткової оцінки питання про те, чи мало місце проникнення до житла.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженої, її адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підтримку своїх апеляцій з посиланням на зазначені у них доводи, прокурора, який підтримав свою апеляцію та заперечив проти задоволення апеляцій засудженої та її захисників, представника потерпілого адвоката ОСОБА_1, яка вважала вирок правильним, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вироку, суд обґрунтував вирок на доказах, досліджених в судовому засіданні, та оцінив докази в їх сукупності, ґрунтуючись на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідно до вимог закону.

Вина засудженої ОСОБА_4 за епізодами таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, в особливо великих розмірах, підтверджується показами потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, які давали правдиві, однакові та послідовні покази як в судовому засіданні, так і на досудовому слідстві, з тих, які були допитані слідчими.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_5 суду першої інстанції пояснив, що в його будинку в с. Гореничі по вул Стрілецькій, 3, є два сейфи, в яких він зберігав грошові кошти. Один розташований в спільній кімнаті на другому поверсі, інший - в спальній кімнаті на третьому поверсі. Він помітив, що з квітня 2008 року з сейфу, що знаходиться в кімнаті на другому поверсі його будинку в с. Гореничі Києво-Святошинського району Київської області стали зникати грошові кошти. Він став пред’являти претензії своїм працівникам (домогосподаркам, кухаркам, охоронцям). Хатні робітниці повідомили йому, що його колишня співмешканка ОСОБА_4 часто приходить в будинок і багато часу проводить на другому поверсі будинку. Всього з цього сейфу зникли 310 000 доларів США.

13.12.2008 року він піднявся на третій поверх будинку, щоб взяти з сейфу гроші в сумі 314 євро, щоб заплатити за придбаний ним пилосос. В кімнаті він побачив шерсть рудого кота, хоча до цієї кімнати ніхто зі сторонніх осіб не заходив. Він виявив, що з кімнати зник його сейф. На місці цього сейфа знаходився інший сейф, аналогічний тому, який у нього викрали. Він не відразу помітив підміну сейфа і не зміг його відкрити, тому викликав з магазину, в якому купували сейф, працівника, який приїхав, виявив підміну сейфа, після цього механічним шляхом, просвердливши отвір в дверцях, відкрив його. Із сейфа зникли гроші. 480 000 доларів США та 40 000 Євро і талони на дизельне паливо „Авіас-Україна”. З ОСОБА_4 він був у нормальних стосунках, тому дозволяв їй приїжджати до нього додому. В 2007 році ОСОБА_4 на його день народження подарувала кота і приїжджала в його будинок доглядати за ним. В грудні 2008 року ОСОБА_4 перестала приїжджати до його будинку.

Такі покази потерпілого суд визнав обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема, заявою потерпілого, в якій він просить прийняти міри до невідомих осіб, що в період часу з 01.10.2008 року по теперішній день 13.12.2008 року викрали з його металічного сейфа, який знаходився в будинку № 3-а по вул. Стрілецькій гроші в сумі 480 000 доларів США і 40 000 євро ( т.1, а.с. 3); поясненнями потерпілого від 13.02.2008 року (т.1, а.с.13); протоколом допиту потерпілого від 18.12.2008 року (т.1, а.с.23-25); заявою потерпілого, в якій він додає, що в сейфі, викраденому у нього, крім грошей, знаходились талони на дизельне пальне і бензин „Авіас-Україна” (т.1, а.с. 52); копією журналу реєстрації осіб, які прибувають до будинку ОСОБА_5, в якому зафіксовано, що 20.09.08 року о 10-30 год. та о 14-25 год. до будинку ОСОБА_5 приїжджав автомобіля, д/н АА 1109ЕР, що належить ОСОБА_4 (т.1, а.с. 59-61); товарним чеком на придбання сейфу на загальну суму 1250 грн. та його даними, згідно яких сейф „Дипломат” був придбаний 22.07.2007 року, що підтверджує покази свідка ОСОБА_8 про придбання ним сейфу. Вага цього сейфу 26 кг (т.2, а.с. 82,83).

При відтворенні обстановки та обставин події встановлено, що 90 000 доларів США займають 1/7 частину всієї площі сейфу, що підтверджує покази ОСОБА_5, що в нього в сейфі знаходились грошові кошти в сумі 480 000 доларів США та 40 000 євро, тобто ці грошові кошти могли фізично вміститись в даному сейфі (т.2, а.с. 136-138).

Крім того, вина засудженої ОСОБА_4 у вчиненні даного злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні та проаналізованими судом першої інстанції доказами.

Так, у з’явленні із зізнанням засудженої ОСОБА_4, остання виклала обставини вчинення крадіжки сейфу з будинку ОСОБА_5, а саме, розповіла, як вона, перебуваючи в будинку потерпілого, сфотографувала сейф на камеру мобільного телефону, знайшла в будинку ключі, що підходять до кімнати, де був сейф, які забрала додому. В супермаркеті „Епіцентр” придбала аналогічний сейф тому, який був в кімнаті у ОСОБА_5, знищила після цього знімки на мобільному телефоні. На початку грудня вона зателефонувала ОСОБА_5 і повідомила, що має намір приїхати, і останній повідомив, що він затримається. ОСОБА_4 під’їхала до дверей тильної сторони будинку, винесла сейф, взамін поставила, сейф, придбаний нею, після цього сейф привезла в своє помешкання, де розпиляла „Болгаркою”, в сейфі виявила 480 000 доларів США та 40 000 євро. В явці з каяттям ОСОБА_4 вказала, що ОСОБА_5 співмешкав з молодою жінкою, і вона викрала гроші, щоб ОСОБА_5 подумав, що крадіжку вчинила його співмешканка (т.1, а.с. 129-137).

Із досліджених каналів зв’язку, а саме, з мобільного телефону № 8-050-3933255, який належить ОСОБА_4, встановлено, що розшифрування розмов ОСОБА_4 в скороченому вигляді відповідають записам, що містяться на диску, прослуханому судом (т.3, а.с. 51-87). З розмов ОСОБА_4, що містяться на CD-R диску серед іншого встановлено, що ОСОБА_4 в період часу з 25.03.2009 року по 09.06.2009 року при спілкуванні з різними особами намагалась знайти підтвердження наявності в неї великої суми грошей, з цією метою, зверталась за порадами до різних осіб, телефонувала до свого в минулому чоловіка ОСОБА_20, який перебуває в Бразилії, з проханням видати довідку про її велику заробітну плату, телефонувала в один з банків в м. Рига Латвійської республіки, з вимогою надати довідку про наявність у неї банківського рахунку в минулих роках. Крім того, за порадою адвоката та знайомого лікаря ОСОБА_4, перебуваючи на підписці про невиїзд, лягла на стаціонарне відділення в лікарню, консультувалась з приводу її діагнозу та хвороби, якої, як вбачається з розмов, насправді не було. Також, ОСОБА_4 та її донька звертались до різних інстанцій за скаргами на дії працівників міліції, намагалась по телефону домовитись про зустріч з працівником внутрішньої безпеки. Ці дії, на думку суду, свідчать про намагання ухилитись від досудового слідства та перешкоджати встановлення істини по справі, оскільки при проведенні в подальшому органами прокуратури перевірок будь-яких порушень з боку працівників міліції встановлено не було.

При відтворенні обстановки та обставин події засуджена ОСОБА_4 відтворила обставини, за яких вона вчинила крадіжку сейфу з будинку потерпілого (т.1, а.с. 144-146).

Згідно висновку експерта №409 ВКД від 01.06.2009 року встановлено, що ключем, який був вилучений під час обшуку за місцем проживання засудженої ОСОБА_4 за адресою: м. Київ. АДРЕСА_2, можливо відімкнути механізм замку, вилученого під час виїмки за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Гореничі. вул. Стрілецька, 3-а. Ключ, вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3, вірогідно виготовлений заводським способом (т.2, а.с. 16-19).

При відтворенні обстановки та обставин події потерпілий за допомогою ключа, що був вилучений під час обшуку помешкання ОСОБА_4, вільно зміг відкрити замок дверей кімнати, яка розташована на 2-му поверсі будинку потерпілого ОСОБА_5, а саме: з правої сторони в кінці по коридору від входу на 2-й поверх будинку (т.1, а.с. 116-120).

При відтворенні обстановки та обставин події, потерпілий ОСОБА_5 вказав на кімнату, в якій знаходився сейф, з якого були викрадені гроші в сумі 310 000 доларів США (т.3, а.с. 10-14).

Під час огляду місця події, об’єктом якого являється спальна кімната, яка розташована на 2-му поверсі будинку № 3 по вул. Стрілецькій в с. Гореничі Києво-Святошинського району Київської області, потерпілий ОСОБА_5 вказав на сейф і пояснив, що саме з даного сейфу в період часу з квітня по липень 2008 року були викрадені гроші в сумі 310 000 доларів США (т.3, а.с. 3-7).

В ході огляду місця події, об’єктом якого являється триповерховий будинок № 3-а по вул. Стрілецькій с. Гореничі Києво-Святошинського району Київської області, зокрема, кімнати третього поверху будинку було вилучено металевий сейф, який стояв замість сейфу, викраденого в ОСОБА_5, та циліндровий механізм з ключем до нього з вхідних дверей другої спальної кімнати третього поверху (т.1, а.с. 4-11).

Відповідно до висновку експерта № 350 ВКД від 18.05.2009 року встановлено, що циліндровий механізм врізного замка, вилучений з будинку № 3-а по вул. Стрілецькій с. Гореничі Києво-Святошинського району Київської області, технічно справний (т.1, а.с. 235-237).

В ході очної ставки, проведеної між потерпілим ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_4, ОСОБА_5 пояснив, що він користувався талонами „АВІАС” для заправки свого автомобіля марки „Мерседес”. Також пояснив, що вказані талони він зберігає вдома в сейфі і при собі їх ніколи не носить (т.1, а.с. 89-90).

Під час обшуку помешкання засудженої ОСОБА_4 – квартири АДРЕСА_4, в металевому сейфі було виявлено та вилучено пластикові талони жовто-блакитного кольору з написом „Україна” білого кольору в кількості семи штук на дизельне пальне; металевий ключ з написом Fuaro, конверт паперовий, коричневого кольору, в якому знаходились дві паперові упаковки з надписом 10 000 доларів США (т.1, а.с. 70-78).

При пред’явленні предметів для впізнання, в ході якого потерпілий ОСОБА_5 серед наданих йому предметів впізнав талон на видачу дизельного пального на 40 літрів № 43004606, який 26.03.2009 року був вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджує додаткову заяву ОСОБА_5 про те, що у нього у викраденому сейфі знаходились талони на дизельне пальне „Авіас-Україна”, які в подальшому були вилучені з сейфа в помешкання ОСОБА_4 (т.2, а.с. 87-89).

При пред’явленні предметів для впізнання потерпілий ОСОБА_5 впізнав паперовий конверт з написом на ньому „24 250”, який, за його словами, знаходився в сейфі, та який був вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 Це також підтверджує покази свідка ОСОБА_9 про те, що він повернув частину боргу ОСОБА_5 саме в такому конверті з написом суми, якої саме, він не пам’ятає (т.2, а.с. 141-144).

Під час виїмки, проведеної 31.03.2009 року, у ОСОБА_4 було вилучено 200 000 доларів США.

Суд першої інстанції дав критичну оцінку поясненням ОСОБА_4 про те, що саме ОСОБА_21 позичив їй гроші в сумі 200 000 доларів США, та що конверт, який вилучений в неї в помешканні, їй передав ОСОБА_22 та дійшов обґрунтованого переконання, що така версія засудженої виникла в неї під час розгляду справи в судовому засіданні з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Доводи засудженої ОСОБА_4 про застосування до неї недозволених методів дізнання і слідства спростовуються показами свідків ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 Крім того, в суді першої інстанції свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що її матір ОСОБА_4 повідомляла їй про застосування до неї заборонених методів дізнання та слідства. Але про це їй було відомо виключно зі слів ОСОБА_4 Безпосереднім свідком вчинення тиску з боку працівників міліції на ОСОБА_4 вона не була, тому ці покази суд не може враховувати при винесенні вироку.

Не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_4 про застосування тиску щодо неї органами досудового слідства з метою розкриття нею банківської таємниці. Так, допитаний районним судом в якості свідка ОСОБА_24 пояснив, що покази про те, що ОСОБА_4 була змушена зняти всі кошти зі свого банківського рахунку під тиском працівників міліції та про погрози до ОСОБА_4 з боку працівників міліції, йому було відомо виключно зі слів ОСОБА_4, які судом визнаються неправдивими. Свідком застосування до ОСОБА_4 будь-якого тиску з боку працівників міліції, він не був, тому покази свідка ОСОБА_24 судом першої інстанції при винесенні вироку враховано не було.

Судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги наданий адвокатом засудженої ОСОБА_2 висновок спеціаліста № 195 від 18.05.2009 року, згідно якого у ОСОБА_4 було виявлено прогресуюче дегенеративно-дистрофічне захворювання хребта, у зв’язку з чим їй протипоказане фізичне навантаження, як доказ тому, що ОСОБА_4 не могла підняти сейф, який викрадено у потерпілого ОСОБА_5, оскільки спеціаліст, який складав вказаний висновок, при його складанні не являється судово-медичним експертом і про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України не попереджався.

Довідка № 11533 від 11.03.2010 року, надана суду захисником засудженої ОСОБА_2, про те, що в гіпермаркеті «Епіцентр К”, який знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Кільцева дорога, 1-б, сейфи різних моделей, марок типу „Дипломат” за період з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року не реалізовувались, судом обґрунтовано не прийнята до уваги, оскільки про те, що ОСОБА_4 придбала вказаний сейф саме в цьому гіпермаркеті органам досудового слідства стало відомо зі слів самої ж засудженої, тому вказана довідка свідчить про те, що засуджена давала неправдиві покази в цій частині в ході досудового слідства.

Районний суд вірно кваліфікував дії засудженої за ч. 5 ст. 185 КК України за епізодами в період часу з квітня по липень 2008 року та за епізодом початку грудня 2008 року за ч. 5 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, в особливо великих розмірах.

Суд, згідно положень п.1 ч.1 ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року №7 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №11), при призначенні покарання в повній мірі врахував ступінь тяжкості скоєного, обставини вчинення злочину та особу засудженої ОСОБА_4, яка вчинила особливо тяжкий злочин, раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.

У зв’язку з цим, вимоги апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, про посилення покарання засудженій колегія суддів вважає безпідставними.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд першої інстанції виходив із особливостей даного злочину й обставин його вчинення, зокрема, характеру та ступеню тяжкості наслідків, що настали внаслідок таємного викрадення чужого майна потерпілого ОСОБА_5 в особливо великих розмірах.

Згідно примітки 4 до ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

При цьому, обставин, що обтяжують або пом’якшують покарання засудженої ОСОБА_4, відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, судом першої інстанції не встановлено.

З урахуванням обставин справи та даних про особу засудженої ОСОБА_4, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про необхідність призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 5 ст. 185 КК України та застосував до неї додаткове покарання у вигляді конфіскації всього майна, яке є її власністю.

Визначене покарання ОСОБА_4, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, відповідає ст.ст.50, 65 КК України, є необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів та домірним скоєному.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для скасування вироку через однобічність та неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону немає.

Щодо доводів апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в частині неправильного розв’язання цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, то вони, на думку суду апеляційної інстанції, є не обґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розглядаючи позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, судом враховано, що потерпілому була завдана моральна шкода, яка складається зі стресу та переживань, завданих внаслідок вчинення відносно нього злочину, а саме - викрадення великої суми грошових коштів особою, яка в минулому перебувала з ним в близьких стосунках.

При визначенні розміру моральної шкоди судом враховано вік потерпілого та його матеріальний стан, тому суд частково задовольнив цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди та постановив стягнути з засудженої на користь останнього 45 000 (сорок п′ять тисяч) гривень моральної шкоди.

У зв’язку з наведеним, колегія суддів вважає вирок законним та обґрунтованим, постановленим згідно вимог ст.ст.323, 334 КПК України, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляції засудженої ОСОБА_4, захисника засудженої адвоката ОСОБА_2, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2010 року щодо ОСОБА_4 - без змін.

Головуючий

Судді: