Справа № 10-161/10 Головуючий у І інстанції

Провадження № - Доповідач у 2 інстанції . .

Категорія 25.09.2015

УХВАЛА

Іменем України

26 липня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Шроля В.Р.

суддів Габрієля В.О., Шилової Т.С.

з участю прокурора Чупринської Є.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Обухівського району на постанову Обухівського районного суду Київської області від 20 липня 2010 року, якою відмовлено у задоволенні подання слідчого прокуратури Обухівського району про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю та жителю ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженому, працюючому директором ТОВ «Трипілля-Агро», раніше не судимому,

що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що 15.07.2010 року слідчим прокуратури Обухівського району ОСОБА_2 порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України.

Постановою слідчого прокуратури Обухівського району від 15.07.2010 року притягнуто ОСОБА_1 як обвинуваченого та пред’явлено йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України.

16.07.2010 року слідчим прокуратури оголошено розшук ОСОБА_1

В апеляції прокурор просить постанову судді від 20.07.2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати як необґрунтовану, а справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі. Вказує, що судом першої інстанції недостатньо враховано особу обвинуваченого ОСОБА_1, обставини вчиненого ним злочину, а також можливість обвинуваченого ухилитися від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини у справі. Зазначає, що ОСОБА_1 з моменту порушення кримінальної справи за місцем реєстрації та проживання своєї родини не перебував, ухилявся від дачі пояснень та від допиту його як свідка, виїхавши до Херсонської області, на неодноразові телефонні виклики до прокуратури не з'являвся, йому не можливо вручити повістку про явку до прокуратури району, вручити копії відповідних постанов про порушення кримінальної справи та про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора на підтримку апеляції, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у період з серпня 2009 року по січень 2010 року директор ТОВ « Трипілля-Агро» ОСОБА_1, будучи службовою особою, в порушення умов договорів № 363 від 19.08.09, № 595 від 28.08.09, що укладені між ТОВ «Трипілля – Агро» в особі ОСОБА_1 та Аграрним фондом України, а також всупереч Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», перевищив свої службові повноваження, вчинивши дії, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, не звернувшись до Аграрного фонду із заявою про добровільний продаж об’єкта застави до державного інтервенційного фонду на умовах погашення фінансових зобов'язань та не повідомивши про реалізацію зерна Аграрний фонд, реалізував заставне зерно пшениці, що було предметом вказаних договорів, порушивши при цьому права Аграрного фонду на придбання предметів названих договорів на умовах, передбачених зазначеними договорами, та у подальшому не виконав умови договорів щодо повернення суми позики та відсотків за її користування, чим спричинив шкоду державі в особі Аграрного фонду у розмірі суми неповернутої бюджетної позики 1 466 750 грн., що, відповідно до п. 4 примітки до статті 364 КК У країни, є тяжкими наслідками.

15.07.2010 року щодо ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України.

Постановою слідчого прокуратури Обухівського району ОСОБА_2 постановлено притягнуто ОСОБА_1 як обвинуваченого та пред’явити йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України.

Оскільки ОСОБА_1 переховується від слідства та суду, на виклики до прокуратури району не з’являється, його місцеперебування не відоме, пред’явити обвинувачення неможливо, тому постановою слідчого прокуратури Обухівського району ОСОБА_2 від 16.07.2010 року оголошено розшук ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Відмовляючи у обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не взяв до уваги, що ОСОБА_1 свідомо знаючи, що позику Аграрному фонду не повернуто, заставне зерно пшениці реалізовано, та те, що строк виплати за зобов'язаннями перед Аграрним фондом за договорами наставав 01 травня 2010 року, ухилявся від дачі пояснень, від допиту його як свідка, про що слідчим неодноразово виносились постанови про привід ОСОБА_1 як свідка у даній справі; знаходиться в розшуку, оскільки за місцем проживання протягом травня - липня 2010 року не з'являвся, відомо, що він може перебувати у Херсонській області; може перешкоджати встановленню істини по справі і продовжувати свою злочинну діяльність.

Крім того, допитані у ході досудового слідства службові особи та засновники ТОВ «Трипілля –Агро», в тому числі нинішній директор ОСОБА_3 та колишній головний агроном ТОВ «Трипілля–Агро» ОСОБА_4, голова правління ВАТ «Укренергомеханізація» (одноосібного засновника ТОВ «Трипілля - Агро») ОСОБА_5, були повідомлені про факт, за яким порушено кримінальну справу та показали, що саме ОСОБА_1, як директор ТОВ «Трипілля - Агро», займався питаннями реалізації пшениці ТОВ «Трипілля - Агро», в тому числі і заставної. Даний факт підтверджується також допитами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Згідно ст.155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю і який згідно ст. 12 КК України є тяжким, що вказує на високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_1 злочину, пов’язаного із використанням бюджетних коштів.

Відповідно до ч.4 ст. 165-2 КПК України якщо в поданні ставиться питання про взяття під варту особи, яка перебуває на волі, суддя вправі своєю постановою дати дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставку його до суду під вартою. Не видання такої постанови унеможливлює затримання обвинуваченого ОСОБА_1 за місцем його фактичного перебування та пред'явлення йому постанови про притягнення його як обвинуваченого.

Судом першої інстанції також не враховано положення ч.6 ст.165-2 КПК України, відповідно до якої суд, відмовивши в обранні запобіжного заходу, вправі обрати підозрюваному, обвинуваченому запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.

За таких обставин, колегія суддів вважає висновок суду про відмову у обранні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не обґрунтованим та передчасним.

Керуючись ст. ст. 366, 382 КПК України, колегія суддів, –

ухвалила :

Апеляцію помічника прокурора Обухівського району задовольнити.

Постанову Обухівського районного суду Київської області від 20 липня 2010 року, щодо ОСОБА_1 – скасувати, а справу повернути на новий розгляд в той же суд в іншому складі.

Головуючий

Судді: