Справа № 11-833/10 Головуючий у І інстанції
Провадження № - Доповідач у 2 інстанції . .
Категорія 25.08.2010
УХВАЛА
Іменем України
25 серпня 2010р. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської обл. в складі:
Головуючого – Колокольнікової Н.М.
Суддів – Нагорного А.М., Матюшка М.П.
з участю прокурора – Брагіна І.С.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією ст. помічника Бориспільського міськрайонного прокурора на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської обл. від 19.04.2010р.
Цим вироком ОСОБА_1, 30.06.1986р.. народження, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, , раніше не судимий, -
засуджений за ст.27,152 ч.1 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ст.186 ч.2 КК України – на 5 років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України остаточне покарання визначене – 5років позбавлення волі, з застосуванням ст.75,76 КК України з випробовуванням і іспитовим строком на 3 роки.
ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він 16 березня 2007р. близько 2-х год. ночі вчинив пособництво невстановленій слідством особі у скоєнні згвалтування потерпілої ОСОБА_2, та з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоров»я потерпілих, - скоїв відкрите заволодіння особистим майном потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на загальну суму – 3038грн.
При цьому ОСОБА_1, керуючи автомобілем ГАЗ-24, в салоні якого знаходився ОСОБА_4, місцезнаходження якого досудовим слідством не встановлено, і кримінальна справа щодо якого виділена в окреме провадження, рухаючись з м. Києва в напрямку с. Бортничі, взяли до салону автомобіля в попутному напрямку потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 По дорозі, з наказу особи, справа стосовно якої виділена в окреме провадження, ОСОБА_1 змінив напрямок руху, повернувши на другорядну дорогу в напрямку с. Гнідин, де особа, справа стосовно якої виділена в окреме провадження застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя і здоров»я потерпілих, - відкрито заволоділа мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_3 вартістю 250грн., і почала застосовувати до потерпілої ОСОБА_2 фізичне насильство з метою її зґвалтування.
За вказівкою цієї особи, ОСОБА_1 витягнув з автомобіля потерпілу ОСОБА_3, яка намагалась допомагати чинити опір потерпілій ОСОБА_2 і застосовуючи фізичне насильство, утримував її поза салоном автомобіля.
В цей час особа, справа стосовно якої виділена в окреме провадження, вчинила з застосуванням насильства згвалтування потерпілої ОСОБА_2
Утримуючи потерпілу ОСОБА_3, засуджений ОСОБА_1 сприяв своїми діями особі, справа стосовно якої виділена в окреме провадження, скоєнню зґвалтування потерпілої ОСОБА_2
Після скоєного пограбування потерпілої ОСОБА_3 і зґвалтування потерпілої ОСОБА_2В особа, справа стосовно якої виділена в окреме провадження, заволоділа двома мобільними телефонами потерпілої ОСОБА_2, а разом з ОСОБА_1 заволоділи сумкою потерпілої ОСОБА_2 відкрито заволодівши майном і грошима потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 3038грн.
Після вчиненого нападники з місця злочину поїхали на автомобілі, яким керував ОСОБА_1, при цьому заволодівши сумкою потерпілої ОСОБА_3, яка знаходилась в салоні автомобілі, і в якій знаходились гроші і майно потерпілої на суму 1315грн.
В результаті нападу і застосування засудженим ОСОБА_1 та вказаної вище особою насильницьких дій, потерпілим були заподіяні легкі тілесні ушкодження.
В поданій апеляції прокурор, що підтримував обвинувачення в суді не згоден з вироком суду, він вважає, що дії засудженого мають бути кваліфіковані за ч.3 ст.152 КК України, оскільки на його думку ОСОБА_1 є співвиконавцем скоєного злочину, і таке його пособництво, яке він вчинив має кваліфікуватись як вчинення зґвалтування групою осіб.
Поряд з цим, прокурор зазначає, що суд безпідставно виключив з обвинувачення у вчиненні грабежу кваліфікуючу ознаку – вчинення злочину за попередньою змовою, оскільки на думку прокурора, ОСОБА_1 був в зговорі з невстановленою особою.
Прокурор, з урахуванням неправильності на його думку кваліфікації обвинувачення в зґвалтуванні вважає вирок також занадто м»яким, просить вирок суду скасувати і постановити свій вирок, яким дії ОСОБА_1 по зґвалтуванню кваліфікувати за ч.5 ст.27 і ч.3 ст.152 КК України і призначити йому за скоєння цього злочину покарання у вигляді 7 років позбавлення волі. За ст.186 ч.2 КК України прокурор просить призначити засудженому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, прокурора, який свою апеляцію підтримав, засудженого, що заперечував проти апеляції, потерпілих, які вважали прийняти рішення на розсуд суду, перевіривши вирок суду, матеріали справи і доводи апеляції, судова колегія вважає апеляцію необґрунтованою, а вирок суду таким, що зміні чи скасуванню не підлягає.
Як вбачається з вироку суду і матеріалів справи, суд першої інстанції повно, всебічно і об»активно дослідив всі докази і обставини, надав їм належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини і правильність юридичної кваліфікації дій засудженого.
Вина ОСОБА_1 доведена його власними показами, де він розказав про обставини скоєного злочину, показами потерпілих, свідків протоколами слідчих дій, висновками експертиз і другими матеріалами справи.
Судом встановлено, що будь-яких дій, передбачених диспозицією ст. 152 КК України, направлених на співвиконання згвалтування потерпілої ОСОБА_2, - ОСОБА_1 не вчиняв. Тому його дії по утриманню потерпілої ОСОБА_5 як досудовим слідством, так і судом обґрунтовано визнані посібництвом у зґвалтуванні, що само по собі не є співиконавством. А тому судом його дії обґрунтовано кваліфіковано як пособництво у зґвалтуванні, тобто – за ст.27,152 ч.1 КК України.
Обґрунтовано також суд виключив з обвинувачення ОСОБА_1 кваліфікуючу ознаку – вчинення грабежу за попередньою змовою групою осіб, оскільки таких доказів досудовим слідством здобуто не було, і такий висновок слідства ґрунтується на припущеннях.
Міра покарання засудженому обрана з урахуванням характеру і суспільної небезпечності скоєного злочину, особи засудженого, який характеризується позитивно, цивільно-правові вимоги потерпілих – відшкодував, у скоєному розкаявся, потерпілі не наполягають на призначенні йому суворого покарання.
При таких обставинах колегія суддів вважає вирок законним і обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування – не вбачає.
Керуючись ст. 365,366 КПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської обл. від 19 квітня 2010р. стосовно ОСОБА_1 – без зміни.
Судді: Колокольнікова Н.М. Нагорний А.М. Матюшко М.П.