Справа № 2-107/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    11 березня 2009 року                                                                         м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

        головуючого - судді Тимошенка А.О.,

        за участю:

секретаря Єнько Т.А.,

представника позивача ОСОБА_1,  

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Малині цивільну справу за позовом Державного комунального підприємства «Малинміськводоканал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення,-

встановив:

    Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 3260 гривень 69 копійок. Пізніше зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 3110 гривень 69 копійок.  

    В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та пояснила, що ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Вона користується послугами з водопостачання та водовідведення, які надає їй ДКП «Малинміськводоканал», але їх не оплачує та допустила заборгованість у розмірі 3110 гривень 69 копійок.  

Відповідач проти позову заперечила з тих підстав, що її лічильники, які знаходяться у ванній та туалеті невірно працюють та завищують реальний об’єм спожитої води.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4, 5). Між нею та позивачем були укладені договори на водопостачання та водовідведення від 11 березня 2001 року та від 01 жовтня 2008 року (а.с. 5, 6). За цими договорами позивач  надавав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідач зобов’язувалась оплачувати їх за затвердженими тарифами.  

Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення затверджувались рішеннями виконкому Малинської міської ради № 40 від 26.02.2004 року       (а.с. 12), № 152 від 15.06.2005 року (а.с. 13) та № 68 від 22.02.2007 року            (а.с. 14), а об’єм спожитої води визначався за показами двох лічильників, які розміщені в квартирі відповідача у ванній та туалеті. Покази лічильників зазначались відповідачем особисто в квитанціях про оплату послуг (а.с. 10), а також були зняті під час перевірки 02.04.2007 року (а.с. 8). Виходячи з показників лічильників, затверджених тарифів та часткової оплати був проведений розрахунок заборгованості (а.с. 3, 24) і встановлено, що заборгованість відповідача за послуги з водопостачання та водовідведення за період з липня 2004 року по грудень 2008 року становить 3110 гривень 69 копійок.  

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У зв’язку з цим, для перевірки пояснень відповідача, було прийняте рішення зобов’язати позивача здійснити повірку лічильників відповідача, а відповідача – зобов’язати демонтувати свої лічильники та здати їх на повірку. Дані вимоги суду відповідач не виконала, а тому суд вважає недоведеними ті обставини, на які посилалась відповідач.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» поняття житлово-комунальні послуги охоплює в собі комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо) і послуги з   утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо). Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 20 вказаного Закону  споживач зобов'язаний: оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. А в частині 1 статті 32 цього ж Закону зазначено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

В статті 526 Цивільного кодексу України вказано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов’язання належним чином не виконала, а тому з неї підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі  3110 гривень 69 копійок.  

Вирішуючи питання про судові витрати суд керується статтею 88 Цивільного процесуального кодексу України і стягує з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та на користь держави судовий збір.  

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі рішення Малинської міської ради від 14.01.2008 року (а.с. 15)      

Керуючись ст. ст. 3, 11, 60, 88, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статті 526 Цивільного кодексу України, статті 13, пункту 5 частини 3 статті 20 та частини 1 статті 32  Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,-    

вирішив:

    Позов Державного комунального підприємства «Малинміськводоканал» задовольнити повністю.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного комунального підприємства «Малинміськводоканал» (п/р 26039301180034 в філії АКБ «Національний кредит» в м. Малині, МФО 311788, код 20421519) 3110 гривень 69 копійок заборгованості по платі за послуги з водопостачання та водовідведення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного комунального підприємства «Малинміськводоканал» понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень та на користь держави судовий збір у розмірі 51 гривня.

Державне комунальне підприємство «Малинміськводоканал» звільнене  від сплати судового збору на підставі рішення Малинської міської ради від 14.01.2008 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

    Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Малинського районного суду  протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий                                                                           А.О. Тимошенко