Апеляційний суд Львівської області
м. Львів, пл. Соборна, 7, 79008, (032) 235-90-15
Справа №11а-845/2010 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1
Категорія ч.4 ст. 27, ч.2 ст.307 Доповідач: Гаврилов В. М.
КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2010 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: Гаврилова В.М.
суддів: Калиняк О.М., Голубицького С.С.
за участю прокурора: Шахрайчук Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 11.03.2010 року ,-
в с т а н о в и л а:
Даним вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з освітою 9 класів, не військовозобов'язаного, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого 19.04.2007року Миколаївським районним судом Львівської області за ст.ст.186 ч.1, 104, 76 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, звільненого від покарання на підставі п. «а» ст.1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року, -
визнано винним та засуджено за ч.2 ст.307 КК України на 5 (п'ять) років 6 (шість ) місяців позбавлення волі .
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу залишено без змін – тримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахується з 09 грудня 2009 року з моменту його фактичного затримання.
Стягнуто з ОСОБА_3 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВСУ у Львівській області на розрахунковий рахунок УДК у Львівській області № 35221003000808, МФО 825014. ЄДРПОУ 25575150- 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 02коп. судових витрат.
ОСОБА_2, 20.10.1987року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6,не військовозобов'язаного, не одруженого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_7 «а», кв.11 Львівської області, раніше судимого 27.02.2006року Жидачівським районним судом Львівської області за ст..ЗО9 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання звільненого з іспитовим терміном на 1 рік; 11.04.2007року Миколаївським районним судом Львівської області за ст.ст.309 ч.2, 71 КК України на 2 роки 3 місяці позбавлення волі, відбував покарання в Миколаївській ВК-50 УДДУПВП у Львівській області,-
визнано винним та засуджено за ч.4 ст.27, ч.2 ст.307 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією майна. Згідно ст.71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання відповідно до попереднього вироку і остаточно обрано покарання у вигляді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишено без змін – тримання під вартою.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВСУ у Львівській області на розрахунковий рахунок УДК у Львівській області № 35221003000808, МФО 825014, СДРПОУ 25575150 - 169 (сто шістдесят дев"ять) грн. 02коп. судових витрат.
Вирішено питання про речові докази відповідно до ст. ст. 81, 330 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_3 в кінці березня 2009 року на телефонне прохання засудженого ОСОБА_2, який шляхом умовляння схилив його до умисного, незаконного придбання, виготовлення та зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу в місця позбавлення волі, незаконно придбав, шляхом збирання сухих головок рослин маку на сміттєзвалищі в с.Берездівці Миколаївського району Львівської області, подрібнив їх, а потім у лісовому масиві , біля озера «Барвінок», що неподалік м.Новий Розділ Львівської області методом варіння виготовив 6 мл опію (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою у висушеному стані 0,34 грам, який помістив в одноразовий медичний шприц ємкістю 10мл та продовжив незаконно зберігати його з метою збуту. В подальшому ОСОБА_3 03 квітня 2009 року, з метою подальшого збуту (передачі) наркотичного засобу для засудженого ОСОБА_2 підійшов до огородженої території Миколаївської ВК №50, де був затриманий працівниками цієї установи які вилучили шприц з опієм.
Засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить скасувати вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 11.03.2010 року як упереджений та незаконний та постановити свій вирок відповідно до ст.13 КК України та ст.213 КПК України, тобто, за змістом апеляції, його виправдати.
Зокрема зазначає, що мала місце однобічність та неповнота досудового та судового слідства; суд першої інстанції взяв до уваги обставини, які обтяжують становище підсудного та не взяв до уваги покази, які покращують становище та відповідають фактичним обставинам справи.
Крім цього, вказує і на те, що покази на досудовому слідстві він давав внаслідок застосування фізичної сили та психологічного тиску, без надання адвоката, користуючись його необізнаністю в діючому законодавстві.
Також зазначає, що суд безпідставно застосував до нього ч.4 ст.28 КК України та не взяв до уваги, що злочин не був завершений, він не отримав обвинувального висновку, що позбавило його можливості належним чином себе захищати.
Засуджений ОСОБА_3 у поданій ним апеляції, покликаючись на аналогічні доводи, що й у апеляції засудженого ОСОБА_2, просить вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 11.03.2010 року скасувати, як упереджений та незаконний та постановити свій вирок відповідно до ст.13 КК України та ст.213 КПК України, тобто, за змістом апеляції, його виправдати.
Заслухавши доповідача, позицію засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які повністю підтримали подані ними апеляції, але просять вирок суду не скасувати, а змінити, пом’якшивши покарання, міркування прокурора, який просить вирок суду залишити без змін, а в апеляціях засуджених відмовити, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню.
Висновок суду про винуватість засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку й навів у вироку.
Як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні засуджені давали однозначні і послідовні покази, в присутності захисника повністю визнавали свою винуватість у вчиненні злочину.
Свідок ОСОБА_4 показав, що під час проведення оперативних міроприємств в Миколаївській ВК № 50 було здобуто інформацію про те, що засудженому ОСОБА_2 мають здійснити перекид наркотичних речовин. 03 квітня 2009 року, десь біля 15 години, він знаходився біля автобусної зупинки в с. Заклад, неподалік від огорожі Миколаївської ВК №50. Побачив молодого хлопця, невисокого зросту, худорлявого, який своєю поведінкою викликав у нього підозріння, оскільки то підходив до зупинки, то відходив і йшов в напрямку до огорожі ВК №50. Підійшов до нього і запитав, хто він такий і що робить біля огорожі ВК №50. Цей хлопець сказав, що приїхав до свого знайомого ОСОБА_2, який відбуває покарання, хоче домовитись відносно передачі для нього. На його запитання цей хлопець признався, що має наркотичний засіб, сказав, що був раніше судимий і що проживає в м. Новий Розділ. Щоби він не зміг з кишені викинути наркотичний засіб, тримав його за руку, а також зразу подзвонив на мобільний телефон оперуповноваженому Миколаївського РВ ГУМВСУ ОСОБА_5, повідомивши, що затримав хлопця з наркотичним засобом біля установи. Залишався із затриманим хлопцем на тому місці, де затримав його, а ОСОБА_5, приблизно через 10 хвилин, приїхав машиною. Тоді вони сіли в машину і приїхали в Миколаївський РВ ГУМВСУ. Було запрошено двоє понятих і в їх присутності хлопець, який назвався ОСОБА_3, видав пакет, перев'язаний скетчем, в пакеті був медичний шприц ємністю 10 мл. заповнений до позначки 6 мл. рідиною коричневого кольору. Ще в пакеті були дві батарейки живлення і кусок магніту. Спочатку ОСОБА_3 говорив, що знайшов пакет із шприцом в лісі, коли йшов з с. Заклад, але вже потім він признався, що хотів перекинути наркотичний засіб на прохання свого товариша ОСОБА_2, що цей наркотичний засіб він сам приготував і привіз з м. Новий Розділ в с. Заклад.
Свідок ОСОБА_5 підтвердив покази свідка ОСОБА_4
Показання свідків, які були опитані в судовому засіданні співвідносяться з показами засуджених та з іншими наведеними у вироку доказами у справі, які були перевірені та досліджені судом та на яких ґрунтується висновок про вчинення засудженими злочину, а саме:
Рапортом ст. о/у БНОН Миколаївського РВ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_5 по факту виявлення 03.04.2009 року на території Миколаївської ВК №110 наркотичного засобу (а.с.3).
Протоколом огляду від 03.04.2009 року, з якого вбачається, що в ОСОБА_3 вилучено поліетиленовий згорток, обмотаний скотчем, в цьому пакеті медичний шприц ємністю 10 мл, який до позначки 6 мл заповнений рідиною коричневого кольору, дві пальчикові батарейки, магніт (а.с.4-6).
Протоколом огляду речових доказів від 27.04.2009року, з якого вбачається, що в якості речових доказів оглянуто медичний шприц з рідиною, дві батарейки, уламок магніту, куски клейкої ленти, які вилучені в ОСОБА_3 (а.с.18).
Висновком експерта № 3/428 від 13.05.2009 року, з якого вбачається, що в рідині коричневого кольору, яка знаходиться в одноразовому медичному шприці, виявлено ацетильований опій, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 0,34 грам (а.с.61-62)
З урахуванням зазначених вище обставин колегія суддів визнає правильним висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.27, ч.2 ст.307 КК України та засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Твердження засуджених у апеляціях про те, що їм не було надано обвинувального висновку і захисника спростовуються матеріалами справи, зокрема розписками та протоколом судового засідання від 29 липня 2009 року (а.с.120, 130), з якого вбачається, що засуджений ОСОБА_3 копію обвинувального висновку отримав 30.06.2009 року та засуджений ОСОБА_2 – 02.07.2009 року, а також власноручно написаною відмовою ОСОБА_2 від захисника. Неповнолітньому ОСОБА_3 було забезпечено захисника з моменту пред’явлення обвинувачення (а.с.44, 45).
Крім цього, покликання засудженого ОСОБА_3 у своїй апеляції на те, що суд безпідставно застосував до нього ч.4 ст.27 КК України, а засудженого ОСОБА_2 про те, що суд безпідставно застосував ст.28 КК України є неправдивими, оскільки згідно вироку суду наведені статті до них взагалі не застосовувались.
Разом з тим, призначаючи покарання засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд не в повній мірі врахував вимоги ст. 65 КК України, дані про особу засуджених, обставини, що впливають на покарання – щире каяття і сприяння слідству, їх вік, конкретні обставини справи.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає можливим пом’якшити призначене судом покарання, але в межах санкції статті Кримінального Закону.
Керуючись ст. ст. 362, 366, 379 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволити частково.
Вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 11.03.2010 року змінити – вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.4 ст.27, ч.2 ст.307 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відповідно до ст.71 КК України приєднати частково невідбуте покарання за вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 11.04.2007 року і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 (п’яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.2 ст.307 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін, а апеляції без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: