КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
14.04.09 р. № 05/18
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Стахурського М. Ф. (доповідач у справі),
суддів Мазур Л. М.,
Чорногуза М. Г.
при секретарі судового засідання Єрмак Л. В.
за участю представників сторін:
від позивача: Ярмоленко К. В. (дов. № 98 від 13.04.2009 р.);
від відповідача: не з’явились;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства „Завод будівельних матеріалів „Корпорація „Райагробуд” на рішення господарського суду Черкаської області від 27.01.2009 р. (повний текст рішення підписаний 30.01.2009 р.)
у справі № 05/18 (суддя Швидкий В. А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Круг-Акватерм”, м. Черкаси
до Приватного підприємства „Завод будівельних матеріалів „Корпорація „Райагробуд”, м. Черкаси
про стягнення 50 645, 36 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Круг-Акватерм” звернулось до господарського суду Черкаської області із позовом до Приватного підприємства „Завод будівельних матеріалів „Корпорація „Райагробуд” про стягнення оплати за проданий товар у розмірі 50 645, 36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов’язку за договором купівлі-продажу щодо оплати за проданий товар.
Відповідач у судові засідання не з’являвся, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 27.01.2009 року (повний текст рішення підписаний 30.01.2009 р.) у справі № 05/18 позов ТОВ „Круг-Акватерм” задоволено повністю та присуджено до стягнення з ПП „Завод будівельних матеріалів „Корпорація „Райагробуд” заборгованість у розмірі 50 645, 36 грн., 506, 45 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
При цьому суд першої інстанції керувався ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 530, 655, 693 ЦК України та виходив з того, що позивачем було продано відповідачу товар, за який останній розрахувався лише частково. Відповідач не розрахувався за частину товару на суму 50 645, 36 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач через місцевий господарський суд 06.02.2009 року подав апеляційну скаргу (вх. № 1993), в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 27.01.2009 року повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що рішення було прийняте судом із порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку із тим, що справу було розглянуто за відсутності відповідача та при прийнятті рішення суд не врахував, що між сторонами існує домовленість про розстрочення платежу.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.02.2009 року (головуючий суддя –Стахурський М. Ф. (доповідач у справі), судді –Мазур Л. М., Чорногуз М. Г.) прийнято до провадження вказану апеляційну скаргу та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників учасників апеляційного провадження на 10.03.2009 року.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що в суді першої інстанції відповідач подавав клопотання про відкладення розгляду справи, а отже він був ознайомлений про час та місце розгляду справи. Також позивач зазначив, що ніяких домовленостей про розстрочку оплати товару між ним та відповідачем не існувало.
10.03.2009 року за наслідками судового засідання, у зв’язку із неявкою представника відповідача, судовою колегією винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 14.04.2009 року.
В судове засідання 14.04.2009 року представник відповідача не з’явився, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив суд залишити її без задоволення.
За результатами розгляду апеляційної скарги та за згодою представника позивача судом було оголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі 12 ГПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
У 2007 році протягом вересня –грудня позивачем було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 62 299 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0012220 від 20.09.2007 р., № РН-0012221 від 20.09.2007 р., № РН-0021870 від 14.12.2007 р., № РН-0021872 від 14.12.2007 р., № РН-0021873 від 14.12.2007 р. та довіреностями серії ЯОГ № 448702 від 20.09.2007 р., серії НБЄ № 985441 від 14.12.2007 р., виданими відповідачем на свого представника гр. Харченко М. Г. (а.с. 17-24).
Відповідачем було оплачено отриманий товар частково у розмірі 11 653, 64 грн., що підтверджується банківськими виписками з поточного рахунку № БВ-0000325 від 07.09.2007 р., № БВ-0000337 від 12.09.2007 р., № БВ-0000586 від 20.12.2007 р., (а.с. 25-27).
Позивач 29.08.2008 р. звертався до відповідача із претензією з вимогою оплатити залишкову вартість товару на суму 50 645, 36 грн. (а.с. 29). Разом із претензією позивачем було надано відповідачу акт звірки взаєморозрахунків станом на 27.08.2008 р. Однак вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді. Хоча акт звірки взаєморозрахунків відповідач підписав, згідно якого його заборгованість на користь позивача становила 50 645, 36 грн. (а.с. 28).
Відносини купівлі-продажу товарів регулюються ГК України, ЦК України, іншими нормативно-правовими актами та договором, у разі його підписання.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач розрахувався із позивачем за отриманий у власність товар частково, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 50 645, 36 грн., що підтверджується також розрахунком заборгованості, складений позивачем (а.с. 8) та актом звірки взаєморозрахунків станом на 27.08.2007 р. (а.с. 28).
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу є законними і обґрунтованими.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що справу було розглянуто судом першої інстанції без його участі. Однак, таке твердження відповідача заперечується матеріалами справи, так як в них наявні два клопотання відповідача № 197 від 30.12.2008 р. та б/н від 19.01.2009 р. про відкладення розгляду справи, підписані директором відповідача із завірянням підпису печаткою підприємства, що підтверджує обізнаність відповідача про наявність спору у господарському суді Черкаської області між ним та позивачем. (а.с. 31, 35).
Також, одним із обґрунтувань апеляційної скарги відповідача було те, що суд першої інстанції при вирішенні справи не врахував, що між сторонами існує домовленість про розстрочення платежів.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав доказів та не довів суду першої інстанції та апеляційному господарському суду існування домовленості між сторонами про розстрочення платежів. Також існування даної обставини було заперечено самим позивачем.
Отже, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав і обов’язків сторін, які ґрунтуються на належних і допустимих доказах, й прийняв судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються повністю на Приватне підприємство „Завод будівельних матеріалів „Корпорація „Райагробуд”
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Завод будівельних матеріалів „Корпорація „Райагробуд” на рішення господарського суду Черкаської області від 27.01.2009 р. (повний текст рішення підписаний 30.01.2009 р.) залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 27.01.2009 р. (повний текст рішення підписаний 30.01.2009 р.) у справі № 05/18 залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, і її може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107 –111 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя (підпис) М. Ф. Стахурський
Судді: Л. М. Мазур
М. Г. Чорногуз
Повний текст постанови підписаний
17 квітня 2009 р.
Дата відправки 24.04.09