КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

27.04.09 р.                                                                                          № 22/62          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Жук Г. А. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Агрикової О.В.

                                                  Мазур Л. М.

судді-доповідача Жук Г. А.

при секретарі судового засідання: Єрмак Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача:           не з’явились;

від відповідача:           ОСОБА_4 –представник за дов. № 1115 від 10.06.2008 р.

                              ОСОБА_5 –паспорт серія НОМЕР_1 виданий 29.04.1996 року           

розглянувши матеріали апеляційної скарги б/н від 12.02.2009 року суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5 на рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2009р.

у справі № 22/62 (суддя Георгіївський В.Д.)

за позовом          Полтавського виробничого підприємства «Універсал»Українського товариства глухих, м.Полтава;

до                    Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5, м.Полтава;

про          розірвання договору оренди та стягнення грошових коштів

В С Т А Н О В И В :

Полтавське виробниче підприємство «Універсал»Українського товариства глухих звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_5 про розірвання договору № 402/06 оренди нежитлових приміщень від 02.07.2007 року та стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5 180 654,11 грн. (т.1 а.с.2-4).

04.11.2008 року та 10.11.2008 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області із заявами про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5 на користь Полтавського виробничого підприємства «Універсал»Українського товариства глухих заборгованість по орендній платі за період з 02.07.2007 року по 31.05.2008 року основний борг в сумі 228 284,16 грн., витрати по комунальним послугам в сумі 10 154,04 грн., пеню за прострочення платежу та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 365 688,37 грн. Всього 604 126,57 грн. (т.2 а.с.11-15, т.2 а.с. 19-33).

27.01.2009 року позивач звернувся до місцевого господарського суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5 на користь Полтавського виробничого підприємства «Універсал»Українського товариства глухих за період з 02.07.2007 року по 31.05.2008 року заборгованість по сплаті орендної плати в сумі 226 305,80 грн., пеню за прострочення платежу та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 406 143,62 грн., витрати по комунальним послугам в сумі 6 052,11 грн. Всього 638 501,53 грн. (т.2 а.с.36-39).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.02.2009р., позов задоволено частково. З Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5 на користь Акціонерного Полтавського виробничого підприємства «Універсал»Українського товариства глухих стягнуто 226 305,80 грн. заборгованості по сплаті орендної плати, 6 817,11 грн. –за комунальні послуги, 243 822,78 грн. пені та 2 300,32 грн. –3 % річних. В частині вимог про розірвання договору провадження припинено. В частині стягнення  пені в сумі 158 549,09 грн. –в позові відмовлено (т.2 а.с.51-54).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції посилається на ст. ст. 509, 510, 530, 610, 612, 625 ЦК України та ст. ст. 216, 217 ГК України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач, Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_5, через місцевий господарський суд подав апеляційну скаргу б/н від 12.02.2009 року (вх. № 2-04/2/157/481 від 23.02.2009р.) на рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні даних вимог, в іншій частині рішення залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що в частині задоволених вимог судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник вказує, що в матеріалах справи наявні акти прийому-передачі від 02.01.2008 року, які не враховані судом першої інстанції при розгляді справи.

Поряд з тим, відповідач зазначає, що судом задоволено вимоги позивача про стягнення пені, розмір якої перевищує законодавчо визначений, а із змісту оскаржуваного рішення не вбачається з якої суми боргу обчислювалася пеня.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.03.2009 року вказана апеляційна скарга  прийнята до провадження у складі колегії суддів: Жук Г.А. –головуючий по справі, судді –Агрикова О.В., Мазур Л.М.

Під час розгляду апеляційної скарги представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні даних вимог, в іншій частині рішення залишити без змін.

Полтавське виробниче підприємство «Універсал»Українського товариства глухих (позивач у справі) своїх представників в судове засідання не направило, хоча про час і місце судового засідання було повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

02.07.2007 року Полтавське виробниче підприємство «Універсал»Українського товариства глухих (орендодавець) та Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_5 (орендар) уклали договір № 402/06 оренди  нежитлових приміщень, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в користування нежитлове приміщення площею 180 кв.м., що розташоване за адресою: м.Полтава, вул. Шевченка,58 (т.1 а.с.8-9).

Відповідно до п. 3.1 договору сторони передбачили, що орендна плата за користування приміщенням вноситься орендарем не пізніше 10 числа поточного місяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок орендаря в розмірі 14 400,00 грн. на місяць.

Згідно пп. «д»п. 2.2 договору, орендар зобов’язувався своєчасно проводити розрахунки з орендодавцем  по сплаті орендної плати, компенсувати всі експлуатаційні витрати по утриманню приміщення, що орендується, в тому числі за користування електроенергією, опаленням, гарячою та холодною водою, каналізацією, телефоном, а також відшкодовувати поточні витрати по догляду за приміщенням та благоустрою прилеглої до нього території, в тому числі по збору та вивезенню сміття, охороні приміщення.

Матеріали справи містять акт Полтавського виробничого підприємства «Універсал»УТОГ від 02.07.2007 року, що підтверджує фактичну передачу приміщення, а саме: кімнат № № 45, 46, 47, 48, 49,50, 55, 56, 57, 58, 59, 60 другого поверху приміщення (загальна площа 180 кв.м.) розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 58 згідно договору оренди № 402/06 від 02.07.02007 року в оренду оренди з 02.07.2007 року (т.1 а.с.10)

06.08.2007 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору оренди № 402/06 від 02.07.2007 року відповідно до п. 1.1 якої, орендодавець додатково передав, а орендар прийняв у користування нежитлове приміщення площею 72,0 кв.м., що розташоване за адресою: м.Полтава, вул. Шевченка,58 (т.1 а.с.11-45).

Відповідно до п. 1.2 додаткової угоди орендна плата за користування даним приміщенням вноситься орендарем не пізніше 10 числа поточного місяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок орендаря коштів розмірі 9 360,00 грн. на місяць.

Згідно акту приймання - передачі від 06.08. 2007 року Полтавське виробниче підприємство «Універсал»УТОГ згідно додаткової угоди № 1 від 06.08.2007 року до договору № 402/06 від 02.07.2007 року на оренду нежитлового приміщення передало СПД ФО ОСОБА_5 в оренду кімнати № № 11, 12, 13, 14, 15, 21, 22 першого поверху приміщення (загальна площа 72 кв.м.), розташованого у м. Полтава, вул. Шевченка, 58, (т.1 а.с.13)

Згідно пп. «г»п. 2.2 договору оренди, орендар зобов’язувався  не здавати приміщення в суборенду без дозволу орендодавця та центрального управління УТОГ,  як у цілому так і частково.

Однак, як стверджує позивач та підтверджено матеріалами справи, 01.12.2007 року відповідач уклав договір суборенди з Кредитною спілкою «Полтава і полтавці», згідно умов якого надав останній приміщення площею 15,0 кв.м., що розташовано за адресою м.Полтава, вул. Шевченка, 58. (т.1 а.с.16)

01.02.2008 року відповідач уклад договір суборенди з СПД ФО ОСОБА_6, яким передав в суборенду 10,0 кв.м. приміщення за адресою: м.Полтава, вул. Шевченка,58 (т.1 а.с.17)

Водночас, як стверджує позивач та вбачається з довідки-розрахунку боргу (т.1 а.с.14), додаткових заяв і розрахунків в зв’язку з невиконанням відповідачем договірних зобов’язань, за ним утворилася заборгованість по орендній платі в сумі 226 305,80 грн.

Відповідно до п.п. «в»та «д»п. 7.2 договору оренди, договір підлягає достроковому розірванню на вимогу орендодавця, а орендар –виселенню протягом 10 днів, зокрема, якщо орендар не вніс орендну плату протягом двох місяців та якщо орендар без дозволу орендодавця передав приміщення у користування іншій особі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.3 ст.291 ГК України, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем  та відповідачем у справі  виникли зобов’язання з договору оренди, згідно якого, в силу ст.  759 ЦК України, наймодавець (орендодавець) передав наймачеві (орендарю) майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до вимог ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України в силу зобов'язання одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Норма ст. 651 ЦК України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст.773 ЦК України, наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно умов пункту 7.2 договору оренди № 402/06 від 02.07.2007 року сторони передбачили право орендодавця достроково розірвати договір оренди у разі, якщо орендар не вніс орендну плату протягом двох місяців або якщо орендатор без дозволу орендодавця передав приміщення у користування іншій особі.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Стаття 783 ЦК України передбачає що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч умов договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі, тощо.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач регулярно не виконує договірні зобов’язання, передбачені п. 2.2 «г»та п. 3.1 договору оренди № 402/06, а саме не сплачує орендну плату в строки визначені умовами договору, без дозволу орендодавця здав майно в суборенду, що є підставою розірвання договору.

Однак зі змісту п. 6.1 спірного договору вбачається, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 02.06.2008 року.

Враховуючи, що дію договору не було продовжено у встановленому законом порядку, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що договір оренди № 402/06 від 02.07.2007 року припинив свою дію 02.06.02008 року, а тому провадження у справі в частині розірвання договору № 402/06 оренди нежитлових приміщень від 02.07.2007 року підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

До обов’язків орендаря частина 1 статті 762 ЦК України, ст. 285, 286 ГК України відносить, зокрема, внесення плати за користування майном, розмір якої встановлений договором оренди.

Місцевим господарським судом встановлено, що договір оренди № 402/06 від 02.07.2007 року, додаткова угода № 1 до даного договору від 06.08.2007 року підписано сторонами без будь-яких заперечень, змін щодо умов договору, розміру орендної плати у спосіб визначений чинним законодавством України не вносилось. Відповідач не спростував належними та допустимими доказами заборгованості по сплаті орендної плати в заявленій позивачем сумі, як і не представив доказів її сплати на час винесення рішення.

За даних обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду визнає правомірним висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати за договором оренди № 402/06 від 02.07.2007 року в сумі 226 305,80 грн. та 6 817,11 грн. комунальних послуг, сплата яких передбачена договором.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Отже, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність нарахування позивачем 3% річних в сумі 2 300,32 грн., а також пені в сумі 243 822,78 грн., нарахування якої передбачено умовами договору оренди, та стягнуто місцевим господарським судом з врахуванням вимог ст. 230 ГК України, ст. ст. 1, 3  Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та в межах строків встановлених ст. ст. 232, 250 ЦК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи  та  надано цим обставинам  відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2009р. у справі № 22/62 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

          Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5 на рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2009р. у справі № 22/62 - залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2009р. у справі № 22/62 - залишити без змін.

3.          Справу № 22/62 повернути до господарського суду Полтавської області.

4.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя:                                                                      Жук Г. А.

Судді:

                                                                                                    Агрикова О.В.

                                                                                                    Мазур Л. М.

Дата відправки  22.05.09