Справа №1 - 72/2011 р.

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

28.11.11 року

Врадіївський районний суд

Миколаївської області

У складі головуючого Тихоненко М.І.

При секретарі Лисейко Т.А.

З участю прокурора Мочалко С.П.

Захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Врадіївка кримінальну

справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не жонатого, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: 28.04.2004 року Прилуцьким місьрайонним судом Чернігівської області за ст. 185 ч.3, ст. 185 ч.2 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 07.09.2006 року за постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 3 дня, судимість не погашена.

У скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України.

В С Т А Н О В И В:

3 березня 2011 року приблизно о 2 годині ночі ОСОБА_2 за попередньою змовою з іншою особою, співучасником ( провадження відносно якої згідно постанови суду від 08.09.2011 року зупинено до її розшуку),сумісно переслідуючи корисну мету та умисел, направлений на протиправне, відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом пошкодження вхідних дверей, проникли до приміщення літньої кухні ОСОБА_3 в с. Захарівка Врадіївського району Миколаївської області. Після чого, не приховуючи свого наміру протиправно заволодіти чужим майном, діючи відкрито очевидно та зухвало ОСОБА_2 разом з іншою особою в присутності потерпілої ОСОБА_3, ігноруючи її волю, погрожуючи їй застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я, та нехтуючи її думкою, умисно, незаконно та відкрито заволоділи належними їй коштами в сумі 390 грн., мобільним телефоном марки „Нокіа -1280”, вартістю 128 грн., разом зі стартовим пакетом мобільного оператора „Джинс”, вартістю 15 грн. Продовжуючи свої злочині дії, ОСОБА_2 разом з іншою особою діючи узгоджено, з метою подальшого заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_3, запропонували останній видати їм ключі від свого житлового будинку. Після отримання у ОСОБА_3 ключів від вхідних дверей житлового будинку який розташований за тією ж адресою, що і літня кухня, ОСОБА_2 залишився разом із потерпілою ОСОБА_3 у кімнаті приміщення літньої кухні та не допускав, щоб остання вийшла з даного приміщення та завадила вчиненню злочину, а інша особа(співучасник) тим часом з допомогою отриманих ключів від вхідних дверей проникла до будинку ОСОБА_3 звідки викрала постільну наволочку, дволітрову пляшку виноградного вина домашнього виготовлення які не представляють цінності для потерпілої, три пляшки шампанського марки „ Советское”, вартістю однієї пляшки 23 грн., одну пляшку настойки „Клюква”, вартістю 12,5 грн., а також навісний замок від вхідних дверей, вартістю 15 грн., Після чого ОСОБА_2 разом з іншою особою з викраденим зникли з території зазначеного домоволодіння та в подальшому викраденим майном розпорядилися на свій розсуд в результаті чого потерпілій ОСОБА_4 були спричиненні матеріальні збитки на загальну суму 629,5 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що в кінці лютого 2011 року він на автовокзалі в м. Миколаєві зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_5 який приїхав до м. Миколаєва по своїм справам. В ході розмови він довідався від ОСОБА_5, що той в найближчий час має намір їхати на заробітки до м. Москви, що для реалізації задуманого той навіть для проживання на перший час в м. Москві позичив гроші в односельчанки ОСОБА_4 баби ОСОБА_4. Коли він поцікавився у ОСОБА_5 про матеріальний стан ОСОБА_4 то довідався, що та проживає в селі сама, що по розмовам односельчан ОСОБА_4 за місцем свого проживання тримає кошти близько 100 тис. грн.. Повернувшись в той же день додому він розповів своєму брату ОСОБА_6 про розмову з ОСОБА_5 про те, що в с. Захарівка Врадіївського району в якому проживає ОСОБА_5, проживає також пенсіонерка ОСОБА_4 баба ОСОБА_4 яка за місцем свого проживання тримає кошти близько 100 тис. грн.. Враховуючи те, що ні він ні його брат ОСОБА_6 ніде не працювали та не мали достатніх коштів на прожиття то він з братом вирішили обікрасти ОСОБА_4 бабу ОСОБА_4 про яку йому розповідав ОСОБА_5. Так як він неодноразово бував в гостях у ОСОБА_5 то він знав багатьох мешканців с. Захарівки у тому рахунку і ОСОБА_4 бабу ОСОБА_4 та місце її проживання. 02.03.2011 року приблизно о 23 годині він з братом ОСОБА_6 наняли знайомого таксиста на автомобілі марки ”Волга” по імені Ростік після чого на таксі поїхали в с. Захарівку Врадіївського району з метою щоб викрасти гроші у ОСОБА_4 баби ОСОБА_4. По приїзду в с. Захарівку приблизно о 2 годині ночі він з братом наказали таксисту зупинитися неподалік від сільської школи та чекати їх повернення, а сам він з братом залишивши таксі та пішли в двох до домоволодіння ОСОБА_4. Прийшовши до будинку ОСОБА_4 баби ОСОБА_4, він з братом підійшли до вхідних дверей житлового будинку і побачили там на вхідних дверях навісний замок після чого підійшли до вхідних дверей літньої кухні після чого ривком, руками відкрили двері і зайшли в коридор. Знаходячись в коридорі вони включили світло після чого стали стукати в двері які вели в кімнату і які були закриті. При цьому, стукаючи в двері вони стали казати щоб їм відкрили двері так як вони є працівниками міліції. Через деякий час двері відчинилися і вони побачили перед собою ОСОБА_4 бабу ОСОБА_4 яку він візуально знав, а та ні його ні брата не знала. Зайшовши до кімнати він з братом наказали ОСОБА_4 щоб та видала їй гроші. Спочатку ОСОБА_4 стверджувала, що в неї грошей не має, а потім коли його брат ОСОБА_6 став шукати гроші під матрацом ліжка то ОСОБА_4 підняла матрац з протилежної сторони і витягнула відтіля гроші які віддала його брату. Візуально було видно, що передана ОСОБА_4 його брату ОСОБА_6 сума коштів була не значною та мізерною. Так як сума була дуже мізерною порівняно від тої на яку вони розраховували то вони продовжили шукати гроші нишпорячи всюди де на їх думку могла сховати бабка кошти. При огляді шафи вони з братом в стакані знайшли кошти дрібними купюрами номіналом по 1,2,5 гривні які забрав потім собі його брат. Також в літній кухні вони знайшли та забрали собі мобільний телефон марки „Нокіа”. Оглянувши кімнату літньої кухні і більше нічого не знайшовши там він з братом вирішили оглянути ще житловий будинок. З цією метою вони узгодили свої дії після чого він залишився з ОСОБА_4 в кімнаті літньої кухні та стежив за тим щоб вона нікуди не втекла та завчасно нікому не повідомила про скоєний відносно неї злочину, а його брат ОСОБА_6 коли ОСОБА_4 за їх вимогою видала їй ключ від вхідних дверей пішов шукати гроші до житлового будинку ОСОБА_4. Через 10 - 15 хвилин його брат повернувся знову назад та повідомив йому, що грошей в будинку не має, що пора залишати помешкання ОСОБА_4. Залишаючи ОСОБА_4 в літній кухні він з братом наказали ОСОБА_4 нікуди не виходити, що вони зараз повернуться. Вийшовши з приміщення літньої кухні він побачив на дворі наволочку наповнену якимись предметами. Коли він поцікавився у брата, що знаходиться у наволочці то брат йому повідомив, що там знаходиться спиртне взяте ним в будинку. Потім він з братом який взяв наволочку з викраденим пішли до таксі. По дорозі до таксі його брат викинув якийсь навісний замок. Знаходячись в салоні таксі його брат перерахував кошти які вони викрали у ОСОБА_4, при перерахунку сума яких склала 390 грн., які його брат зразу передав таксисту як плату за надані послуги. Тут же в таксі з наволочки він взяв пляшку настойки марки „Клюква” яку випив з горла. По приїзду в м. Миколаїв він з братом пішов додому. Прийшовши додому вони оглянули вмістиме наволочки де він побачив пару пляшок шампанського „Советское” і пляшку домашнього виноградного вина. На наступний день він з братом на ринку „Колос” продали викрадений у ОСОБА_4 мобільний телефон марки „Нокіа” за який отримали кошти в сумі 80 грн.

Висновок суду про винність ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованого йому злочину ґрунтується на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи:

Потерпіла ОСОБА_3 в суді пояснила, що вона 03.03.2011 року приблизно о 2 годині ночі проснулася від того, що почула якийсь стукіт в коридорі літньої кухні. Коли вона підвелася з ліжка то підійшла до дверей які ведуть з кімнати в коридор і через щілину в дверях побачила світло в коридорі. В цей же час вона почула як хтось знаходячись в коридорі стукав в двері та представляючись працівником міліції вимагав щоб вона відчинила двері. Сильно злякавшись і розуміючи, що зачинені двері на гачок є ненадійною перешкодою для проникнення до кімнати де вона знаходилася, а також з метою щоб не провокувати агресію в тих осіб як потім вона зрозуміла, що за дверима в коридорі знаходилося декілька осіб які зовсім є не міліціонерами вона вирішила добровільно відкрити їм двері. Коли вона відкрила двері то побачила пере собою двох молодих чоловіків один з яких був на зріст нижчий від іншого, як пізніше їй стало відомо під час досудового слідства, що нижчий на зріст то був ОСОБА_6, а вищий зростом, що то був ОСОБА_2, які на даний момент перебувають в залі суду, на лаві підсудних яких вона впізнала та визнає за тих осіб які зайшовши до кімнати наказали їй щоб вона добровільно віддала їм гроші якщо не хоче щоб її били. Будучи сильно наляканою вона беззаперечно видала їм кошти в сумі 350 грн., які вони взяли у неї та повідомили, що це не всі кошти які в неї є, що вона повинна видати їм кошти в значно більшій сумі. Коли вона їм повідомила, що у неї більше коштів не має то ОСОБА_6, і ОСОБА_2 стали нишпорити по всій кімнаті, обшукуючи шафу, тумбочку, постільну білизну. Під час обшуку зазначені особи в шафі в скляному стакані знайшли кошти дрібними купюрами номіналом по 1,2,5 гривні, загальною сумою приблизно 30 -40 грн., які також забрали собі. Крім цього зі стола забрали у неї мобільний телефон марки „Нокіа”. Нічого більше не знайшовши, зазначені особи між собою про щось шепотом порадились після чого один із них, а саме ОСОБА_6 звернувся до неї та наказав видати йому ключі від житлового будинку. Стараючись не провокувати на агресію, вона видала ОСОБА_6, ключі від свого будинку після чого останній пішов до будинку, а вона разом з ОСОБА_2, залишилася в кімнаті літньої кухні. Знаходячись в кімнаті літньої кухні ОСОБА_2, заборонив їй виходити з кімнати і вмикати світло. Згодом, коли через 10 -15 хвилин до кімнати повернувся ОСОБА_6 то останній щось прошепотів ОСОБА_2 після чого зазначені особи наказали їй не виходити з кімнати, що вони зараз повернуться, а самі потім вийшли з літньої кухні і залишили її домоволодіння. Знаходячись ще деякий час в кімнаті літньої кухні, вона приблизно о 5 годині

ранку вийшла з літньої кухні і пішла до свого будинку. Коли вона підійшла до будинку то побачила, що двері були тільки прикриті, а самого навісного замка не було. Зайшовши до будинку вона побачила, що в будинку був безлад, все було розкидано, на ліжках була перекинута постіль. Крім цього, вона побачила, що з однієї подушки пропала наволочка в горошок, а з шафи пропало дві чи три пляшки шампанського марки „Советское”, пляшка настойки „Клюква”, і дволітрова пляшка домашнього виноградного вина. 03.03.2011 року по даному факту вона з заявою звернулася в міліцію. В результаті протиправних дій ОСОБА_6, ОСОБА_2, в неї було викрадено зазначеними особами, кошти на суму 390 грн., мобільний телефон, вартістю 128 грн., три пляшки шампанського марки „Советское” вартістю однієї пляшки 23 грн., пляшку настойки марки „Клюква”, вартістю 12,5 грн., навісний китайський замок, вартістю 15 грн., а також наволочка та дволітрова пляшка домашнього вина які для неї ніякої цінності не представляють так як наволочка була стара, а домашнє вино є саморобним і також для неї цінності не представляє. З оцінкою кількості та вартості викраденого у неї майна, встановленого органом досудового слідства, вона повністю згодна. Претензій морального, матеріального характеру по факту викрадення у неї майна, вона до ОСОБА_6, ОСОБА_2, не має та не наполягає на позбавленні їх волі.

Свідок ОСОБА_5 в суді пояснив, що 26.02.2001 року зранку він приїхав до м. Миколаєва по своїм справам де зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_2 так як останній мав йому показати місце розташування управління податкової інспекції. По дорозі до управління податкової інспекції він з ОСОБА_2 вів розмову про своє життя, розповів ОСОБА_2, що збирається їхати на заробітки до Москви, що гроші на дорогу позичив у односельчанки пенсіонерки ОСОБА_3 баби ОСОБА_3. Коли ОСОБА_2 поцікавився у нього чи багато є грошей у ОСОБА_3, то він відповів ОСОБА_2, що він її гроші не рахував, однак коли він до неї звертається з проханням позичити гроші то ОСОБА_3 йому ніколи не відмовляє тому, що він завжди їй вчасно повергає борги. В той же день він повернувся з м. Миколаєва до себе додому в с. Захарівку, а через декілька днів поїхав в м. Москву.. Згодом коли він повернувся з Москви додому то довідався від дружини, що хтось обікрав ОСОБА_3 бабу ОСОБА_3. Через деякий час він довідався від працівників міліції, що ОСОБА_3 бабу ОСОБА_3 обікрали брати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_6. Особисто йому нічого не було відомо про наміри ОСОБА_2 разом зі своїм братом ОСОБА_6 обікрасти ОСОБА_3.

Із показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що 03.03.2011 року приблизно о 13 годині він знаходився на території ринку „Колос” в м. Миколаєві коли до нього на той час підійшло два чоловіки один з яких запропонував йому придбати у нього мобільний телефон марки „Нокіа -1280” за 100 грн. Оглянувши запропонований йому незнайомцем телефон він повідомив, що даний телефон він може купити тільки за 80 грн., на що незнайомець погодився і він купив у нього телефон за 80 грн. Згодом коли йому були пред’явлені фотознімки для впізнання особи в якого він придбав мобільний телефон марки „Нокіа -1280” то на одному з фотознімків він впізнав того чоловіка у якого він придбав мобільний телефон марки „Нокіа -1280”. Як йому стало пізніше відомо, що тим чоловіком був ОСОБА_6.

Також вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується документами, які містяться в матеріалах кримінальної справи, які також були зачитані та досліджені в ході судового засідання:

-Протоколом огляду місця події від 03.03.2011 року, згідно якого за місцем проживання ОСОБА_3 в с. Захарівка Врадіївського району Миколаївської області в житловому будинку, кімнаті літньої кухні порушена звичайна обстановка, речі розкидані по кімнатам, постільна білизна на ліжках перекинута. На місці огляду виявлено і вилучено п’ять відбитків пальців рук та гіпсовий зліпок відбитку сліду взуття. (а.с. 6 -8;

- Довідкою від ПП. ”Тімановський” від 05.03.2011 року, згідно якої вартість мобільного телефону марки „Нокіа -1280” становить 65 грн., вартість сім карти мобільного оператора „Джинс” становить 15 грн. (а.с. 20;

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину від 06.032011 року , за участі підозрюваного ОСОБА_2, згідно якого ОСОБА_2 спочатку розповів, а потім наглядно показав спосіб проникнення, місце викрадення грошей в кімнаті літньої кухні ОСОБА_3П.(а.с. 63;

- протоколом пред’явлення для впізнання від 10.03.2011 року, згідно якого ОСОБА_8О серед пред’явлених йому фотознімків для впізнання вказав на особу під №3( на якій зображено ОСОБА_6О.) як на особу в якої він 03.03.2011 року купив телефон марки „Нокіа -1280”. (а.с. 84;

- висновком експерта № 1/34 від 29.03.2011 року, згідно якого залишкова вартість мобільного телефону марки „Нокіа-1280”, імел 354838/04/794226/8 станом на березень 2011 року складає 128 грн.(а.с. 93 - 98;

- Актом судово - психіатричної експертизи від 25.03.2011 року №190, згідно висновку якого ОСОБА_2 є осудною особою.( а.с. 104 - 107;

- протоколом очної ставки між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 від 19.05.2011 року. (а.с. 158;

- Довідкою із Врадіївської селищної ради Миколаївської області від 10.08.2011 року № 76/21, згідно якої вартість однієї пляшки вина марки „Шампанського”, становить 23 грн., однієї пляшки настойки „Клюква” 12,5 грн.

В зв'язку з тим, що показання ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи і ним не заперечуються, то інші докази по справі не досліджувалися.

Дослідивши та оцінивши зібрані докази по справі, суд вважає повністю доведеною вину підсудного ОСОБА_2 в відкритому викраденні чужого майна( грабіж) поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло та кваліфікує його дії за ст. 186 ч.3 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину який за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких злочинів, особу підсудного який за місцем свого проживання характеризується негативно.

Обставини, пом’якшуючі відповідальність при призначення покарання підсудному – щире його каяття.

Обставини, обтяжуючі відповідальність при призначенні покарання підсудному – вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння, вчинення злочину щодо особи похилого віку, рецидив злочинів.

Суд дійшов до висновку, що призначене підсудному ОСОБА_2, покарання, яке необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням особи підсудного, може бути тільки у виді позбавлення волі.

Згідно матеріалів справи ( а.с. 92; 115; 130) на проведення судових експертиз по справі витрачено 1688,21 грн., що є судовими витратами і відповідно до ст. 93 КПК України підлягає стягненню з засудженого.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 186 ч.3 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4( чотири) роки 6(шість) місяців..

Строк покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з дати його затримання, а саме з 05.03.2011 року.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід по відношенню до засудженого ОСОБА_2 залишити попереднім – утримання під вартою.

Речові докази по справі: - мобільний телефон марки „Нокіа -1280”, наволочку, б/в у горошок які передані на відповідальне збереження до КРД Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області - повернути законному власнику ОСОБА_3, гіпсовий зліпок сліду взуття який знаходиться на відповідальному збереженні КРД Врадіївського РВ УМВС України в Миколаївській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь науково - дослідного експертно–криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївської області №35229001000016, відкритий в ГУДК У Миколаївській області МФО 826013, код ЗКПО 25574110, судові витрати за проведення трьох експертиз в сумі 1688,21 грн.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Врадіївський районний суд, а засудженим в той же строк і в тому ж порядку з моменту отримання копії даного вироку.

Суддя :

-