Справа № 2033/1239/2012

Провадження №2а/2033/140/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2012 року

09 год. 00 хв.

Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Трофімов В.С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про зобов’язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 17.11.2010 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, в якому просить суд зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплати на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01 липня 2007 року до 31.08.2010 року. Зазначена допомога їй не виплачувалась або виплачувалась у меншому розмірі, ніж передбачено законом.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харків від 26.11.2010 року відмовлено позивачу у поновленні строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, позовну заяву в частині позовних вимог про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та провести відповідні нарахування за період часу з 01.01.2007 року до 16.05.2010 року залишено без розгляду.

Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2012 року зазначена ухвала суду в частині відмови позивачу в поновленні строку звернення до адміністративного суду за період часу з 17.11.2009 року до 16.05.2010 року скасована.

Відповідач –ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова у встановлений строк заперечень проти позову не надав.

Згідно зі ст. 183-2 КАС України даний позов підлягає розгляду та вирішенню у порядку скороченого провадження. При цьому суд відзначає, що оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, суд вважає що у матеріалах справи достатньо підстав для прийняття судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині зобов’язань нарахування та виплати підвищення до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи із мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”за період з 17 листопада 2009 року по 31 серпня 2010 року.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач є дитиною війни та за приписами ст.6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Виходячи з системного аналізу ч.2 ст.19 Конституції України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та приписів ч.4 ст.9 КАС України, відповідач у 2010 році не мав підстав застосовувати постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. за № 530 та був зобов’язаний діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу ніж зазначена постанова, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне не брати до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Судовий збір у справі визначається судом виходячи із Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року, у відповідності до ст.. 94 КАС України, стягує на користь позивача у пропорційному порядку від задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, Керуючись ч.2 ст. 3, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 160, 161, 162, 183-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про зобов’язання вчинити певні дії –задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова нарахувати та сплатити підвищення до пенсії передбачену ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”ОСОБА_1, виходячи із мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з з 17 листопада 2009 року по 31 серпня 2010 року з урахуванням сплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог –відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена повністю або частково протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення з одночасним надісланням особою, яка подає апеляційну скаргу, її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у строки та порядку, встановленими ст. 254 КАС України.

Суддя: