Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області
смт. Петропавлівка, вул. Радянська, 74-а, 52700, (05631) 3-19-85
Справа № 2-о-72/2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Пелипенко К.В.
при секретарі: за участю представників сторін: від заявника: від зацікавленої особи:Хандрига Л.І. ОСОБА_3, представник ОСОБА_4 ОСОБА_5, представник ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу
за заявою ОСОБА_3 (смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області)
зацікавлена особа: ОСОБА_5 (смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровського району)
про встановлення факту проживання однією сім*єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернулась з заявою до суду, відповідно до якої просить встановити факт її проживання однією сім*єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 в період з червня 1991 року по 27.06.1992 року.
Вимоги заявника мотивовані тим, що в червні 1991 року вона вступила у фактичні шлюбні стосунки з ОСОБА_5 і проживала з ним до їх реєстрації шлюбу, тобто до 27.06.1992 року, в домоволодіння її батьків за адресою: АДРЕСА_1. Після реєстрації шлюбу, тобто після 27.06.1992 року, вони перейшли проживати з домоволодіння її батьків з АДРЕСА_1 у домоволодіння, що належало ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_2. Між тим, заявник заявляє, що за період їх спільного проживання до реєстрації шлюбу вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, в період їх спільного проживання до реєстрації ОСОБА_5 продовжував сплачувати грошові кошти за будинок, сплачував аліменти на утримання дитини від першого шлюбу, фактично вони проживали на її заробітну плату та на кошти, що давали її батьки. Крім того, до укладення шлюбу вони робили капітальний ремонт в домоволодінні ОСОБА_5 з метою подальшого проживання в домоволодінні. В червні 2010 року їх шлюб було розірвано і встановлення факту проживання однією сім*єю без реєстрації шлюбу заявнику необхідно, оскільки на сьогоднішній день ОСОБА_5 не визнає її право на частку майна в спільній сумісній власності, що і зумовило її звернутися до суду.
В судовому засіданні заявник та її представник свої вимоги підтримала в повному обсязі і просила їх задовольнити.
ОСОБА_5 заявлені вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення. По факту поданої заяви пояснив, що він дійсно в червні 1991 року познайомився з заявником, з якою 27.06.1992 року вони зареєстрували шлюб. Весь час до реєстрації шлюбу він проживав у себе в будинку. Також ОСОБА_5 зазначив, що дійсно з листопада 1991 року до весни 1992 року у його хаті робили ремонт, допомагали їм родичі заявника - її батько, рідний брат та дружина брата. За період, що був до реєстрації їх шлюбу з заявником, він допомагав по господарству в будинку її батьків по АДРЕСА_1, давав їй гроші, вона готувала йому їсти, прала речі, які весь час перебували у домоволодінні її батьків, оскільки в його будинку був ремонт. Крім того, ОСОБА_5 пояснив, що окрім ОСОБА_3 до реєстрації з нею шлюбу у нього була ще жінка, яка проживала в м. Першотравенськ, з якою він також підтримував стосунки, приїздив до неї додому, періодично ночував у неї, вибираючи при цьому, яка з них краще, а в подальшому одружився з ОСОБА_3, оскільки інша жінка йому відмовила. ОСОБА_5 вважає, що він не проживав однією сім*єю з ОСОБА_3 постійно у її батьків, оскільки в той період зустрічався і з іншою жінкою, а також зі своєю першою дружиною шлюб розірвано тільки 26.11.1991 року, отже раніше ніяк не міг проживати будь-з-ким ще.
Представник ОСОБА_5 також повністю підтримав заперечення проти поданої заяви.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши заявника та зацікавлену особу, їх представників, свідків, суд вважає, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 27.06.1992 року районним відділом ЗАГС смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, 27.06.1992 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 уклали шлюб.
02.06.2010 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було розірвано.
ОСОБА_3 зазначає, що в моменту їх знайомства з ОСОБА_5, а саме: з червня 1991 року і до реєстрації їх шлюбу - 27.06.1992 року вони разом проживали однією сім*єю у будинку їх батьків за адресою: АДРЕСА_1 і одночасно робили ремонт в будинку ОСОБА_5 по АДРЕСА_2. Оскільки цей факт ОСОБА_5 заперечує, вона просила його встановити в судовому порядку, що і стало причиною її звернення до суду.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім*єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Так, в судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які дали наступні показання.
ОСОБА_8 суду пояснила, що вона працювала разом з ОСОБА_3, вони товаришували та ще й проживали поруч. На початку літа 1991 року ОСОБА_3 повідомила їй, що вона почала зустрічатись з ОСОБА_5 і одразу вони почали проживати разом у її батьків по АДРЕСА_1. Разом з батьками ОСОБА_16 вони проживали як чоловік та дружина з червня 1991 року по червень 1992 року до моменту укладення шлюбу. Свідок зазначила, що вона дуже часто приходила до них в гості, ОСОБА_5 допомагав ОСОБА_3 та її батькам по господарству, проживала свідок по сусідству і все це добре бачила, кожен день він ходив поруч її двору на роботу. Крім того, ОСОБА_3 сама неодноразово їй розказувала, що вони з ОСОБА_5 живуть разом, у них все добре і вони роблять ремонт у будинку ОСОБА_5, щоб після реєстрації шлюбу переїхати до нього. Також свідок зазначила, що у вересні 1991 року вони всі разом святкували день народження ОСОБА_3 і ОСОБА_5 був присутній на святі саме як її чоловік, навіть батьки ОСОБА_16 прийняли його як її чоловіка у червні 1991 року. Якщо б вони не мали наміру жити разом, а тільки зустрічались інколи, батьки ОСОБА_16 ніколи б не дозволили їм разом жити і не робили ремонту в його будинку.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є дружиною рідного брата ОСОБА_3. В період з червня 1991 року по червень 1992 року ОСОБА_3 з ОСОБА_5 постійно проживали разом у її батьків по АДРЕСА_1. Вона з чоловіком та ОСОБА_3 з ОСОБА_5 постійно спілкувались, свідок з чоловіком часто приїздили до них в гості, поки вони жили у батьків. В червні 1991 року свідок зі своїм чоловіком приїхали до ОСОБА_3 в гості для знайомства з ОСОБА_5. ОСОБА_16 повідомила, що вони почали з ОСОБА_5 жити разом, він фактично є її чоловіком, а в подальшому вони мають намір укласти шлюб офіційно. Одразу після цього вони почали робити ремонт в будинку ОСОБА_5 для того, щоб після одруження переїхати до нього. Ремонт в будинку робили батько ОСОБА_16, рідний брат та чоловік свідка, а також і особисто свідок. Свідок також повідомила, що за період спільного проживання ОСОБА_5 сплачував гроші за свій будинок та аліменти на дитину, а жили вони фактично на гроші батьків ОСОБА_16 та заробітну плату ОСОБА_3. Це все свідку відомо оскільки секретів у них в родині не було і вони завжди ділились всіма проблемами та допомагали один одному, ні у кого навіть сумніву не було, що ОСОБА_5 є чоловіком ОСОБА_3, навіть без реєстрації шлюбу.
В судовому засіданні також був допитаний свідок ОСОБА_17, який пояснив, що він є батьком ОСОБА_3 і зазначив, що з червня 1991 року по червень 1992 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 жили у них в будинку по АДРЕСА_1, оскільки в хаті ОСОБА_5 вони всі разом почали робити ремонт для того, щоб після реєстрації шлюбу вони перейшли жити до нього. Свідок пояснив, що жили ОСОБА_5 з ОСОБА_3 добре, але всі свої гроші він сплачував на аліменти та за хату, фактично все їм купували батьки та грошима також допомагали. Навіть коли вони переїздили до відремонтованої хати меблі та все необхідно для життя їм дали батьки, у ОСОБА_5 у будинку майже нічого не було. Ремонт у будинку ОСОБА_5 робили з літа 1991 року. ОСОБА_5 працював водієм і їздив в рейси, дома його могло не бути кілька днів. Якщо це не брати до уваги, то весь час він постійно проживав з ними та ОСОБА_3, всі речі його були у них вдома, вони всі разом вели господарство, святкували свята, в тому числі і новий 1992 рік, разом харчувалися.
Також в судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_11, яка пояснила суду, що вона є першою дружиною ОСОБА_5 і з 1982 року вони проживали з ним у смт. Петропавлівка. В червні 1991 року вони з ним посварились і вона пішла проживати на вул. Комсомольську, але приходила до нього, поралась на городі, думала, що вони ще помиряться та будуть проживати разом. 26.11.1991 року вони з ОСОБА_5 остаточно розлучились, але він ще деякий час приходив до неї та до сина. Вона також ще у травні 1992 року приходила до ОСОБА_5 додому, але ніякого ремонту та будь-яких змін в його будинку не помітила. Свідок зазначає, що в той період ОСОБА_5 їй казав, що у нього є якась жінка і він з нею живе, але імен ніяких не казав. Свідок пояснила, що ОСОБА_5 з ОСОБА_3 не жив і не міг жити, оскільки свідок ніколи її не бачила у нього. Також свідок зазначила, що коли ОСОБА_5 віддавав їй її частину за будинок у вересні 1991 року то казав, що він живе з жінкою, а з ким саме не казав. Свідок також зазначила, що у своєму будинку ОСОБА_5 весь час не проживав, а приходив туди тільки тоді коли і вона до нього приходила на зустрічі.
Свідок ОСОБА_12 пояснив в судовому засіданні, що ОСОБА_3 його рідна сестра. Йому відомо, що вона з ОСОБА_5 познайомилась в червні 1991 року на день молоді. В червні 1991 року його з дружиною запросили в гості до батьків, де вони і познайомились з ОСОБА_5, який на той момент вже проживав з ОСОБА_3 разом у батьків. ОСОБА_5 представили як майбутнього чоловіка ОСОБА_3 і повідомили, що вони вирішили проживати разом до реєстрації шлюбу і робити ремонт в будинку ОСОБА_5, щоб в подальшому переїхати до нього. Вони з дружиною часто приїздили в гості до батьків та ОСОБА_3 з ОСОБА_5, спілкувались, святкували свята разом. Весь час до червня 1992 року ОСОБА_5 проживав разом з ОСОБА_3 у батьків, вели разом господарство, були як сім*я, в той період ОСОБА_5 ще сплачував гроші за свій будинок та аліменти і жили вони загалом за гроші ОСОБА_3 та батьків, які їм завжди допомагали. Крім того влітку 1991 року всі разом розпочали робити ремонт в його будинку, допомагали і грошима, і матеріалами. Ремонт робив їх батько, він особисто та його дружина також допомагала. Все робили безкоштовно, оскільки вважали його чоловіком ОСОБА_3, тобто членом родини. Свідку взагалі невідомо, щоб ОСОБА_5 десь проживав в іншому місті чи тимчасово міг бути відсутній без поважної причини. Якщо б таке і трапилось, то він би одразу дізнався, оскільки секретів в їх родині один від одного не було. Зі слів ОСОБА_3 у них з ОСОБА_5 все було добре і у червні 1992 року вони одружились і одразу переїхали у відремонтований будинок.
В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_13, яка суду пояснила, що вона знайома з ОСОБА_5 з 1988 року, він робив разом з її братом. Свідок зазначила, що у період жовтня 1991 року ОСОБА_5 з нею зустрічався, приїздив до неї в м. Першотравенськ, навіть залишався на ніч. Разом з ним вони ходили в гості, на день народження знайомих, зустрічали свята. Вони зустрічались 2-3 рази на тиждень. Так продовжувалось до квітня 1992 року поки вона не дізналась, що у нього в той період була ще одна жінка. Свідок також зазначила, що постійно ОСОБА_5 у неї не проживав, приїздив на 2-3 дні, допомагав грошима, допомагав робити деякі покупки, клеїти обої, у неї також були деякі його речі: одна пара брюк, тільняшка та пару рубашок. Свідок повідомила, що за весь час їх зустрічей вони приглядались один до одного, заміж за нього вона не схотіла, хоч він і пропонував.
Свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона знайома з ОСОБА_13 дуже давно. В жовтні 1991 року у її сина був день народження, на яке прийшла ОСОБА_13 з ОСОБА_5. На запитання свідка ОСОБА_18 відповіла, що це її новий мужчина. Свідок 2-3 рази на тиждень заходила до ОСОБА_13 в гості і бачила їх разом з ОСОБА_5 вдома. В квітні 1992 року свідок дізналась, що ОСОБА_13 посварилась з ОСОБА_5 і вони вже не зустрічаються. Де в той час працював ОСОБА_5 свідку невідомо і вона зазначила, що про це ніколи не питала.
Крім того, в якості свідка в судовому засіданні була допитана ОСОБА_15, яка дала суду наступні свідчення. Свідок зазначила, що вона знає ОСОБА_5 з жовтня 1991 року. Познайомились вона на дні народженні. Свідок 2 рази на місяць заходила до ОСОБА_13 в гості і зустрічалась там також і з ОСОБА_5, при цьому, як зазначає свідок, у неї було відчуття, що ОСОБА_13 з ОСОБА_5 проживають разом, оскільки ОСОБА_5 зустрічав її в домашній одежі. Свідок зазначила, що ОСОБА_13 їй розповідала, що ОСОБА_5 давав їй гроші, вони разом скуплялись. Чи одружений був ОСОБА_5 чи ні свідок ніколи не питала, а ОСОБА_13 в свою чергу ніколи про це не розповідала.
Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
На підставі викладеного, суд вважає, що факт проживання ОСОБА_3 однією сім'єю з ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу за період з червня 1991 року по червень 1992 року знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, враховуючи показання заявника, свідків та навіть показання ОСОБА_5.
Так, в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_12 детально зазначили про обставини спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за період червня 1991р. по червень 1992р.
Навіть особисто ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував проти тих фактів, про які зазначали зазначені вище свідки. Він особисто пояснив, що дійсно проживав з ОСОБА_3 у її батьків до реєстрації шлюбу, оскільки в його будинку робився ремонт, але зазначив, що окрім ОСОБА_3 він ще зустрічався з колишньою дружиною декілька разів, а також з ОСОБА_13, до якої періодично приїздив до м. Першотравенська. ОСОБА_5 зазначив в судовому засіданні, що просто приглядався до жінок, а ремонт в його будинку родичі ОСОБА_3 робили з власної ініціативи та своєї доброї волі.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_5 в судовому засіданні фактично визнав факт свого спільного проживання з ОСОБА_3 у спірний період.
Між тим, суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, оскільки вони суттєво різняться як між собою, так і навіть з показаннями безпосередньо ОСОБА_5. При цьому суд враховує той факт, що в судовому засіданні при дачі показань зазначені свідки при дачі відповідей на запитання вагались, давали пояснення невпевнено, що в свою чергу породжує у суду сумніви у правдивості наданих ними пояснень.
Крім того, посилання ОСОБА_5 на те, що він не міг проживати з ОСОБА_3 до листопада 1991 року, оскільки був ще офіційно одружений на першій дружині, також суд не приймає до уваги, оскільки ці свідчення спростовується особисто свідком ОСОБА_11, яка була його першою дружиною, і яка пояснила, що вони з ОСОБА_5 після сварки в червні 1991 року почали проживати окремо, а тільки іноді зустрічались.
На підставі викладеного суд вважає, що факт проживання ОСОБА_3 однією сім'єю з ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу за період з червня 1991 року по червень 1992 року не підлягає сумніву та є таким, що повністю встановлений в судовому засіданні.
Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 7 ст. 235 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 58-60, 79, 212, 213-215, 218, 223, 235, 256, 259 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Заяву задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім*єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в період з червня 1991 року по 27 червня 1992 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.В. Пелипенко
- Номер: 2-о-72/10
- Опис:
- Тип справи: на цивільну справу (окреме провадження)
- Номер справи: 2-о-72/10
- Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області
- Суддя: Місюра К.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.08.2015
- Дата етапу: 25.08.2015