Справа № 2-53/2007 року

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

29 січня 2007 року               Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді                          Яроша С.О.

при секретарі                                                 Рибальченко A.M.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання договору дарування житлового будинку недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2006 року до суду звернувся ОСОБА_1 З позовом до ОСОБА_2про визнання договору дарування житлового будинку недійсним.

В позові позивач посилався на те, що відповідачка запропонувала йому доглядати його, надавати допомогу і житло, а будинок переоформити на неї, 27.12.2005 року вони оформили договір дарування, після чого відповідачка змінила своє ставлення до нього: перестала готувати йому їжу, прати білизну, надавати допомогу, утворює сварки з метою, щоб він залишив будинок, укладаючи договір, він помилився, так як був введений відповідачкою в оману.

У судовому засіданні позивач пояснив, що до укладення договору дарування зібралися його діти, серед яких була і відповідачка і вони дійшли згоди, що будинок він подарує відповідачці, а остання сплатить його дочці і сину по 3000 грн. 00 коп кожному, після укладення договору донька передавала йому гроші, які він віддав, укладав договір з метою, щоб відповідачка доглядала його до смерті, вважає, що відповідачка ввела його в оману тим, що обіцяла жити у нього тимчасово, прохає визнати договір дарування недійсним.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснивши, що з вересня 2005 року вона мешкає в позивачем в спірному будинку. 21.11.2005 року вони зібралися з позивачем та його донькою і сином і домовилися переписати на неї, а вона сплатить по 3000 грн. 00 коп сестрі і брату, у кінці лютого 2006 року вона віддала гроші позивачу, а він віддав сестрі і брату, не погоджується з тим, що вона не доглядає батька, прохає в задоволенні позову відмовити.

Третя особа: приватний нотаріус Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3суду пояснила, що сторони просили посвідчити саме договір дарування житлового будинку, без будь-яких умов, вона зверталася до позивача чи не бажає укласти договір довічного отримання, на що останній відповів заперечено, прохає в задоволенні позову відмовити.

Свідок ОСОБА_4суду пояснила, що 3 роки тому вона взяла у позивача 1000 грн. 00 коп. в борг, до сьогоднішнього часу його не віддала.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, всебічному, об'єктивному, безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

З вересня 2005 року відповідачка мешкала з позивачем у його будинку за адресою: АДРЕСА_1

21.11.2005 року сторони по справі, а також ОСОБА_5 і ОСОБА_6, що є позивачу сином і донькою, а відповідачці - братом і сестрою досягли домовленості щодо оформлення житлового будинку належного позивачу на відповідачку, остання сплачує на користь брата і сестри по 3000 грн. 00 коп кожному.

27.12.2005 року сторони уклали між собою договір дарування житловогоАДРЕСА_1, який був посвідчений приватним нотаріусом Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3, що підтверджується його копією (л.с.7).

У лютому 2006 році відповідачка по справі передала позивачу згідно домовленості

2.

6000 грн. 00 коп., для передачі їх ОСОБА_5і ОСОБА_6, що підтверджується поясненнями сторін.

Суд, відмовляючи в задоволенні позову виходить з наступного:

Згідно ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона передає другій стороні безоплатно майно у власність.

Згідно ч.2 ст. 719 ЦК України договір доручення нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір дарування житлового АДРЕСА_1 від 27.12.2005 року укладений між сторонами відповідає вимогам ст. 717, 719 ЦК України.

Суд вважає, що підстави, на які посилається позивач для визнання договору недійсним не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так посилання позивача, що він помилявся щодо природи правочину не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, так як встановлено судом, що укладався саме договір дарування житлового будинку, що підтвердила в своїх поясненнях приватний нотаріус ОСОБА_3

Так згідно ч. 1 ст. 229 ЦК України помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Посилання позивача на те, що він був введений в обману відповідачкою також не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Так згідно ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Позивач не довів жодну з обставин, які перешкоджали вчиненню правочину або замовчувались відповідачкою.

Керуючись ст. 8,10,11,88,212-215 ЦПК України, ст. 229,230,717,719 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання договору дарування житлового АДРЕСА_1 від 27.12.2005 року укладений між ОСОБА_1і ОСОБА_2недійсним залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.