Р І Ш Е Н Н Я   

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

         26 травня 2009 року                                                                           м. Рівне                                                                                

          Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

                      головуючого судді -  Собіни І.М.,

                      суддів:  Григоренка М.П.,  Василевича В.С.,         

при секретареві Демчук О.С., за участю ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2., позивача та його представника - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_4про визнання права власності на майно,

                                                      ВСТАНОВИЛА  :

           Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2008 року  позовні вимоги ОСОБА_4задоволено та визнано за ним право власності на приміщення будинку механізатора, загальною площею 237,5 кв.м., яке знаходиться за АДРЕСА_1.

    В поданій апеляційній скарзіОСОБА_1. вказує, що дане  рішення є незаконним, оскільки прийнято із порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з'ясуванні  всіх обставин, які мають значення для справи, а також при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

    Зокрема, даним рішенням було вирішено питання про його права та обов'язки, як співвласника  пайового фонду майна колишнього КСП „ Дружба”, до складу якого також входить і спірний будинок механізатора.

    Спірний будинок механізатора вже був переданий йому у фактичне володіння згідно акту прийому-передачі від 10 березня 2006 року №52 і його володіння у встановленому Законом порядку припинено не було.

    Відчуження будинку механізатора ОСОБА_4. відбулось із порушенням норм чинного законодавства, зокрема, пунктів 9 та 15 „Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств”, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики від 14.03.2001 року № 305\5496.

_______________________________________________________________________ Справа № 22- 739 /2009 р                                                  головуючий у 1 інстанції - Мельник В.Я.

Категорія : 5                                                                                    доповідач - Григоренко М.П.

    Договір купівлі - продажу спірного об'єкту нерухомості, як це вимагає ст.657 ЦК України, нотаріально посвідчений не був та не пройшов державну реєстрацію, а тому цей договір є нікчемним.

    У зв'язку із чим, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

    В запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_4. вказав, що апеляційна скарга є безпідставною, оскількиОСОБА_1. не є володільцем спірного будинку механізатора, так як акт прийому-передачі, згідно якого останньому ніби-то було передано цей будинок, був сфальсіфікованний, а тому рішення суду першої інстанції є правильним і підлягає залишенню без змін.

В ході апеляційного розгляду справи апелянт та його представник підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити.

Позивач та  його представник  апеляційну скаргу не визнали та просили її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.     

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які приймають участь по даній справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає   частковому задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4., суд першої інстанції виходив із того, що останній на належній правовій основі придбав приміщення будинку механізатора, загальною площею 237,5 кв.м., яке знаходиться за АДРЕСА_1, а саме на підставі договору купівлі-продажу від 1 листопада 2007 року, в зв'язку із чим відмова реєстратора позивачу у реєстрації права власності на вказане нерухоме майно є необґрунтованою.

Проте, колегія суддів не погоджується із вказаним рішенням суду першої інстанції і вважає, що воно підлягає скасуванню, з ухваленням у справі нового рішення, у зв'язку із невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до ст.392 ЦК України, якою також керувався суд першої інстанції при винесенні рішення по даній справі, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Частиною першою статті 328 того ж Кодексу закріплено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

З наявного у справі договору купівлі - продажу приміщення будинку механізатора, яке знаходиться за АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_4та СКП „Поліське” 01 листопада 2007 року (а.с.5), на підставі якого за позивачем Березнівським районним судом Рівненської області було визнано право власності на вказане нерухоме майно, вбачається, що даний договір нотаріально не посвідчений та не пройшов державну реєстрацію.

Крім того, із матеріалів справи слідує, спірний будинок механізатора не був власністю СКП „Поліське”, а перебував у цього підприємства лише в оренді і це підприємство не мало право відчужувати це майно, навіть у разі якщо таке рішення було прийнято на засіданні майнової комісії реформованого КСП „Дружба”, так як ця майнова комісія не вправі була приймати таке рішення без згоди співвласників майнових паїв ліквідованого КСП „Дружба”.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4. не міг набути право власності на спірний будинок механізатора відповідно до вищевказаного договору купівлі - продажу від 01 листопада 2007 року, оскільки цей договір не відповідає вимогам ст.657 ЦК України і продавцем по цьому договору була неналежна сторона, тому відсутні і підстави для визнання за позивачем права власності на вказане спірне нерухоме майно, у зв'язку із чим у задоволені позову останньому має бути відмовлено, за безпідставністю.

Із вищевказаних мотивів, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги і про те, що справа підлягає направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

    На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

           Апеляційну  скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

           Рішення на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2008  скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_4у задоволені заявленого позову, щодо визнання за ним права власності на приміщення будинку механізатора, загальною площею 237,5 кв.м., яке знаходиться за АДРЕСА_1.

            Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

            Рішення апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання ним законної сили, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

 Судді :