ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2009 р. Справа № 07/419
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Зевс”
до відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод”
та до дочірнього підприємства “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод”
про стягнення 502697грн. 20коп.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Ковба І.М.
Представники сторін:
від позивача: Дорофеєв О.В. - за довіреністю від 18.08.2008р.;
від першого відповідача: Берлова О.О. –за довіреністю від 27.04.2009р.;
від другого відповідача: Кикоть Н.В. –за довіреністю від 08.12.2008р.
Заявлено позов про стягнення із дочірнього підприємства “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” на користь позивача 502697грн. 20коп., у тому числі: 497720грн. боргу за поставлені два електронавантажувачі у вибухозахисному виконанні Caterpillar EP20NT та 4977грн. 20коп. пені за прострочення оплати цих електронавантажувачів.
В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання дочірнім підприємством “Автоскладальний завод №2” Відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” грошового зобов’язання за договором поставки від 18.04.2008р. №123-05/08 щодо оплати поставлених йому позивачем двох електронавантажувачів.
У засіданні суду представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав.
Ухвалою господарського суду від 26.02.2009р. за клопотанням позивача дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод”, як неналежний відповідач, був замінений на належного відповідача - відкрите акціонерне товариство “Луцький автомобільний завод”.
Ухвалою господарського суду від 09.04.2009р. з ініціативи останнього до участі у справі як другий відповідач було залучене дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод”.
Перший відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що поставка електронавантажувачів була здійснена позивачем не на виконання договору поставки від 18.04.2008р. №123-05/08, а на виконання зобов’язань, які виникли між позивачем та дочірнім підприємством“ Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” поза цим договором згідно з первинними документами, якими оформлялася передача електронавантажувачів. Тому перший відповідач вважає, що позов підлягає задоволенню за рахунок другого відповідача і лише в частині основного боргу. При цьому перший відповідач заявив клопотання про розстрочення виконання рішення щодо стягнення з другого відповідача основного боргу в сумі 497720грн. рівними частинами терміном на 3 місяці у зв’язку із зменшенням обсягів виробництва та реалізації продукції внаслідок світової економічної кризи.
У засіданні суду представник першого відповідача підтримав заперечення проти позову і в доповнення до викладеного у відзиві на позов зазначив, що укладаючи від імені відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” договір поставки від 18.04.2008р. №123-05/08 директор дочірнього підприємства “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” Ференц І.Д. перевищив надані йому довіреністю від 15.01.2008р. №33/1-129 повноваження, оскільки уклав договір, сума якого перевищує 100000 доларів США.
Другий відповідач відзив на позов до суду не подав.
У засіданні суду представник другого відповідача проти позову заперечив, оскільки вважає, що належним відповідачем по справі є відкрите акціонерне товариство “Луцький автомобільний завод”, як сторона за договором поставки від 15.01.2008р. №33/1-129.
З 12 по 15 травня 2009р. у засіданні суду оголошувалась перерва.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
1 червня 2006р. відкрите акціонерне товариство “Луцький автомобільний завод”, як довіритель, і дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод”, як повірений, уклали договір доручення №10-539/06, згідно з яким повірений зобов’язався за винагороду від імені і за рахунок відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” вчиняти юридичні дії. Зокрема п. 1.2 договору доручення від 01.06.2006р. №10-539/06 було передбачено, що повірений уповноважується довірителем на представництво інтересів останнього перед усіма юридичними і фізичними особами, в тому числі перед нерезидентами України, пов’язаних з реконструкцією із розширенням комплексу будівель та споруд під виробництво автомобілів по вул. Сумгаїтській 8/2, що в м. Черкаси та належить довірителю на праві приватної власності, а також представляти довірителя в усіх підприємствах, установах і організаціях, а також судах з метою захисту законних прав і інтересів. Цим договором також було передбачене право повіреного укладати договори поставки обладнання, будівельних матеріалів тощо, проводити розрахунки з контрагентами по укладеним договорам. Строк дії цього договору його сторони визначили до 31.12.2006р.
Додатковою угодою від 29.12.2006р. №1 відкрите акціонерне товариство “Луцький автомобільний завод” і дочірне підприємство “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” продовжили строк дії договору доручення від 01.06.2006р. №10-539/06 до 31.12.2007р.
Додатковою угодою від 26.12.2007р. відкрите акціонерне товариство “Луцький автомобільний завод” і дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” продовжили строк дії договору доручення від 01.06.2007р. №10-539/06 до 31.12.2008р.
Додатковою угодою від 15.01.2008р. №4 відкрите акціонерне товариство “Луцький автомобільний завод” і дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” доповнили п.1.2 договору доручення від 01.06.2007р. №10-539/06 таким реченням “Також повірений уповноважується укладати будь-які договори, в тому числі договори купівлі-продажу, поставки, в тому числі зовнішньоекономічні для закупівлі товарів, робіт та послуг з метою здійснення пусконалагоджувальних робіт і виробництва готової продукції”.
15 січня 2008р. відповідно до договору доручення від 01.06.2007р. №10-539/06 відкрите акціонерне товариство “Луцький автомобільний завод” видало довіреність №33/1-29, якою уповноважило дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” в особі його директора Ференца Ігоря Дмитровича на вчинення дій по представництву інтересів довірителя, пов’язаних з реконструкцією із розширенням комплексу будівель та споруд під виробництво автомобілів по вул. Сумгаїтській 8/2, що в м. Черкаси. Цією довіреністю передбачено право повіреного укладати від імені довірителя всі не заборонені чинними законодавством в Україні договори пов’язані із виконанням договору доручення від 01.06.2007р. №10-539/06, за винятком договорів (угод) на суму, що перевищує еквівалент 100000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення такого договору (угоди).
18 квітня 2008р. товариство з обмеженою відповідальністю “Зевс”, як постачальник, і відкрите акціонерне товариство “Луцький автомобільний завод”, як покупець, від імені та в інтересах якого діяло дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” в особі директора Ференца Ігоря Дмитровича на підставі договору доручення від 01.06.2007р. №10-539/06 та довіреності від 15.01.2008р. №33/1-29, уклали договір поставки №123-05/08. За цим договором постачальник зобов‘язався поставити на склад покупця за адресою вул. Сумгаїтська, 8/2, м. Черкаси товари виробничо –технічного призначення, вид, асортимент, кількість, ціна яких та строки поставки і проведення розрахунків визначається у специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.
У свою чергу покупець зобов’язався прийняти і оплатити товари виробничо –технічного призначення на умовах договору поставки від 18.04.2008р. №123-05/08.
Згідно з специфікацією №1, яка є додатком №1 до договору поставки від 18.04.2008р. №123-05/08, сторони цього договору визначили, що поставці підлягають два електронавантажувачі у вибухозахисному виконанні Caterpillar EP20NT за ціною 497720грн. кожний, усього на суму 995440грн. Покупець здійснює оплату вартості двох електронавантажувачів у такі строки: 50 % попередньої оплати протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору, 30 % протягом 3-х банківських днів з моменту письмового попередження покупця постачальником про прибуття товару на територію України і 20 % протягом 5 календарних днів з моменту підписання акту прийняття-передачі товару та видаткової накладної. Електронавантажувачі поставляються постачальником протягом 3 календарних місяців з моменту отримання попередньої оплати.
Пунктом 6.3 договору поставки від 18.04.2008р. №123-05/08 передбачено, що у випадку порушення покупцем строку оплати одержаного товару він зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення, але не більше 1 % від суми боргу.
18 квітня 2008р. товариство з обмеженою відповідальністю “Зевс” виписало на ім’я відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” в особі дочірнього підприємства “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” рахунок-фактуру №КИ-0000739 на два електронавантажувачі у вибухозахисному виконанні Caterpillar за ціною 497720грн. кожний, усього на суму 995440грн.
22 травня 2008р. дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” перерахувало на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю “Зевс” згідно з рахунок-фактурою від 18.04.2008р. № КИ-0000739 –497720грн. за електронавантажувачі, що становить 50 % від їх договірної вартості.
За видатковими накладними від 30.09.2008р. №КИ-1136 і від 1010.2008р. № КИ –1195 товариство з обмеженою відповідальністю “Зевс” передало дочірньому підприємству “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод”, а це дочірнє підприємство прийняло через свого представника Ріпку М.Ф., який діяв на підставі довіреності від 30.09.2008р. №ЯПИ №070839, два електронавантажувачі у вибухозахисному виконанні Caterpillar EP20NT за ціною 497720грн. кожний, усього на суму 995440грн.
14 жовтня 2008р. товариством з обмеженою відповідальністю “Зевс” і дочірнім підприємством “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” в особі Ріпки М.Ф. були складені акти на видачу першим другому двох електронавантажувачів.
Факти передачі товариством з обмеженою відповідальністю “Зевс” дочірньому підприємству “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” за вказаними вище видатковими накладними двох електронавантажувачів у вибухозахисному виконанні Caterpillar EP20NT вартістю 995440грн. відповідачі не заперечили.
Решту вартості переданих товариством з обмеженою відповідальністю “Зевс” дочірньому підприємству “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” двох електронавантажувачів у сумі 497720грн. відповідачі не оплатили.
27 листопада 2008р. товариство з обмеженою відповідальністю “Зевс” відправило рекомендованим листом з повідомленням про вручення дочірньому підприємству “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” письмову вимогу №465 про оплату боргу в розмірі 497720грн., яка була вручено адресату поштою 01.12.2008р. Ця вимога позивача була залишена дочірнім підприємством “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” без задоволення.
За прострочення оплати 20 % вартості поставлених електронавантажувачів у сумі 99544грн. позивач нарахував 4977грн. 20коп. пені за 91 день прострочення за період з 20.10.2008р. по 19.01.2009р. у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, але не більше 1 % від усієї суми боргу –497720грн..
Часиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України з зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Стаття 204 Цивільного кодексу України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Статті 206 та 208 Цивільного кодексу України містять норми згідно з якими правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
У письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.
Згідно з ст. 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Стаття 215 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Статтею 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У ч. 2 та 4 ст. 343 Господарського кодексу України мова йде про те, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Платник зобов'язаний самостійно нараховувати пеню на прострочену суму платежу і давати банку доручення про її перерахування з наявних на рахунку платника коштів.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 1000 Цивільного кодексу України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Статтями 1 і 3 Закону України від 22.11.1996р. №543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пункт 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачає право господарського суду при прийнятті рішення визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Згідно з ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.
Повноваження директора дочірнього підприємства “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” Ференца Ігоря Дмитровича на укладення від імені відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” договорів згідно з довіреністю від 15.01.2008р. №33/1-29 обмежувалися сумою договору, яка не повинна була перевищувати еквівалент 100000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення такого договору.
Станом на 18.04.2008р. –день укладення договору поставки від 18.04.2008р. №123-05/08 офіційний курс Національного банку України гривні до долара США становив 505грн. за 100 доларів США. Сума договору поставки від 18.04.2008р. №123-05/08 склала 995440грн., що значно перевищує еквівалент 100000 доларів США і означає про перевищення директором дочірнього підприємства “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” Ференцом Ігорем Дмитровичем повноважень, наданих йому довіреністю від 15.01.2008р. №33/1-29, при укладанні від імені відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” договору поставки від 18.04.2008р. №123-05/08.
Доказів схвалення” договору поставки від 18.04.2008р. №123-05/08 відкритим акціонерним товариством “Луцький автомобільний завод” ні позивач ні відповідачі не назвали і господарському суду не надали.
В такому випадку є підстави для визнання господарським судом договору поставки від 18.04.2008р. №123-05/08 недійним на підставі ч. 1 ст. 203, як такого, що пов'язаний з предметом спору договір і не відповідає вимогам Цивільного кодексу України.
Дії товариства з обмеженою відповідальністю “Зевс” і дочірнього підприємства “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” щодо здійснення попередньої оплати електронавантажувачів на умовах виписаної продавцем рахунок фактури від 18.04.2008р. №КИ-0000739, їх передачі продавцем і прийняття одержувачем свідчать про вчинення цими особами правочинів у вигляді договорів купівлі-продажу, які були виконані під час їх вчинення товариством з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю “Зевс” щодо прийняття попередньої оплати і передачі електронавантажувачів покупцю і дочірнім підприємством “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” щодо здійснення часткової попередньої оплати та прийняття електронавантажувачів від продавця.
За правилами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” повинно було здійснити оплату придбаної у товариства з обмеженою відповідальністю “Зевс” товару протягом семи днів від дня пред’явлення останнім письмової вимоги від 27.11.2007р. №465 про сплату боргу у сумі 497720грн.
Оскільки дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” зобов’язання щодо оплати придбаних електронавантажувачів у сумі 497720грн. не виконало, тому товариство з обмеженою відповідальністю “Зевс” вправі вимагати стягнення з боржника цієї суми боргу за рішенням суду.
Між товариством з обмеженою відповідальністю “Зевс” і дочірнім підприємством “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” домовленості про пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань і її розмір не було досягнуто, тому підстав для стягнення заявленої у позові пені немає.
За таких обставин позов підлягає задоволенню в частині стягнення суми основного боргу –497720грн. з дочірнього підприємства “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод”.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача позивачу підлягають відшкодуванню витрат на сплату державного мита у сумі 4977грн. 20коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 116грн. 83коп.
Клопотання відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” про розстрочення виконання рішення для дочірнього підприємства “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” задоволенню не підлягає, оскільки ніяких доказів на підтвердження приведених в обґрунтування цього клопотання обставин господарському суду не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ :
Визнати недійсним договір поставки від 18.04.2008р. №123-05/08, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Зевс” і відкритим акціонерним товариством “Луцький автомобільний завод”, від імені та в інтересах якого діяло дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод”.
У позові до відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” відмовити повністю
Позов до дочірнього підприємства “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” задовольнити частково.
Стягнути з дочірнього підприємства “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” (вул. Сумгаїтська, 8/2, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 21751779, поточний рахунок №26009895030421 в ЧОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 354013) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Зевс” (вул. Східна, 9, м. Запоріжжя, 69083, ідентифікаційний код 25483198, поточний рахунок №26005038663101 в АКІБ “УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) - 497720грн. основного боргу, 4977грн. 20коп. витрат на сплату державного мита і 116грн. 83коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Клопотання відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” про розстрочення виконання рішення залишити без задоволення
Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ Дорошенко М.В.