КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

16.07.08 р.                                                                                          № 16/59          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                     (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Андрейцевої  Г.М.

                                                  Жук Г. А.

судді-доповідача

при секретарі судового засідання: Лисунь Г.,

за участю представників сторін:

згідно з протоколом судового засідання від 16.07.2008р.,

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства «Трансексімцентр»на Рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2008р. у справі № 16/59

(Гол. суддя Тимощенко О.М., судді: Босий В.П., Георгієвський В.Д.),

за заявою:          комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів», м. Запоріжжя;

за позовом:          приватного підприємства «Трансексімцентр», м. Кременчук;

до відповідача:           комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів», м. Запоріжжя;

третя особа:           Запорізька міська рада;

про:                              стягнення грошових коштів,  

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2008 року приватне підприємство «ТРАНСЕКСІМЦЕНТР»(далі-позивач, ПП «Трансексімцентр») звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз»із позовною заявою до комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»(далі-відповідач, КП «ЕЛУАШ»), третя особа –Запорізька міська рада про стягнення 2 178 124 грн. 50 коп. –основного боргу, 178 078 грн. 96 коп. –витрат від інфляції, 47 881 грн. 66 коп. –3 % річних, судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою від 26.02.2008 року у справі № 35/11-08 Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз»накладено арешт на грошові кошти на усіх банківських рахунках та майно (заборону на відчуження) комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»транспортні засоби, майно залишковою вартістю 2 237 141 грн. 94 коп. та додатково на суму, що не перевищує 2 412 303 грн. 87 коп. і достатнє для виконання судового рішення.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз»від 07.03.2008 року у справі № 35/11-08 позов задоволено частково:

стягнуто з комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»на користь приватного підприємства «ТРАНСЕКСІМЦЕНТР»- 2 337 303 грн. 88 коп., у тому числі: 2 078 124 грн. 50 коп. –основного боргу, 178 078 грн. 96 коп. –втрат від інфляції, 47 881 грн. 66 коп. –3 % річних, 33 218 грн. 76 коп. –судових витрат;

ухвалу про забезпечення позову від 28.02.2008р. залишено в силі до повного виконання судового рішення.

21 березня 2008 року КП «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»звернулось до господарського суду Полтавської області з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз»від 07.03.2008 року у справі № 35/11-08, крім того, заявник просив скасувати ухвалу про забезпечення позову від 26.02.2008р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.04.2008 року у справі № 16/59 (головуючий суддя - Тимощенко О.М., судді: Босий В.П., Георгієвський В.Д.) задоволено заяву комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів», Рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз»від 07.03.2008 року та ухвалу про забезпечення позову від 26.02.2008р. у справі № 35/11-08 скасовано.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП «ТРАНСЕКСІМЦЕНТР»звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2008 року у справі № 16/59 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви КП «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз»від 07.03.2008 року та ухвали від 26.02.2008р. у справі № 35/11-08.

КП «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»надало відзив, в якому на противагу доводів апеляційного оскарження зазначено наступне:

господарським судом в рішенні правомірно зазначено, що договір, на підставі якого проведено стягнення, пов'язаний із договором на виконання державного замовлення від розпорядника державних коштів, тому суд правомірно дійшов висновку, що справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду.

позивач вказує, що судом неправильно застосована ст. 51 Закону України «Про третейські суди». Порушення, на думку позивача, полягає у тому, що відповідачем у заяві про скасування рішення третейського суду вказано не лише посилання на підстави, вказані в ч. 3 ст.51 Закону, а й на інші підстави, такі як неповідомлення відповідача про судовий розгляд спору, що призвело до штучного усунення відповідача від участі у судовому процесі та від його права обирати склад суду;

позивачем не враховуються основні засади судочинства, зазначені у ст. 129 Конституції України такі як: законність, змагальність сторін, забезпечення права на захист. Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судоустрій України»ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня;

позивач вказує у апеляційній скарзі, що КП «ЕЛУАШ»не зверталось з будь-якими заявами та клопотаннями про відвід судді Вигодського С.В. в порядку ст. 10 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при ВГО «Український правовий союз»та не заперечувало проти розгляду справи цим суддею одноособово. Але яким чином відповідач міг заявляти клопотання та заперечення якщо він: а) не був ознайомлений з Регламентом; б) взагалі був усунений від розгляду справи;

посилання позивача на ст. 7 Регламенту є безпідставним тому, що сторони не «не домовились», а взагалі й не домовлялися про склад суду;

що стосується висловлювань позивача, що судове рішення третейського суду нібито вручалося відповідачу, що підтверджується його малим кутовим штампом, то заявляємо, що КП «ЕЛУАШ»ніколи не виготовляло та не використовувало подібний штамп;

помилковим є твердження позивача, що ухвалу про забезпечення позову від 28.02.2008 р. оскаржувати та скасовувати неможливо. Така позиція позивача є неправильною, з наступних підстав: ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно з ст. 1 ГПК України підприємства мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. А оскаржувана відповідачем ухвала третейського суду порушувала права КП «ЕЛУАШ», обмежуючи право власності щодо частини майна. Ця ухвала є ухвалою не процесуальною, а стосується суті спору та є пов'язаною з рішенням по результатам розгляду спору. Якщо господарським судом першої інстанції рішення третейського суду скасоване, то взагалі неможливою є наявність ухвали про забезпечення позову, по якому в задоволенні позивачу фактично відмовлено;

оскаржуване рішення третейського суду обгрунтовано посиланням на порушення КП «ЕЛУАШ»договірних зобов'язань, але третейський суд залишив поза увагою додаткову угоду від 14.12.2006 р. до договору № 23/02 від 23.02.2006 р., згідно з якої договір був пролонгований на 2007 рік лише в межах 15% суми договору. Договором №23/02 була передбачена поставка 3000 тонн бітума в год.15% от суми договору складають 450 тонн, поставка яких була здійснена у періоді 25 травня -3 липня 2007 р., після цього дія договору припинилась, а усі подальші поставки здійснювались на позадоговірних підставах. До них взагалі неможливо застосовувати застосовані третейським судом норми ГК України. Ці правовідносини регулюються іншими нормами права. У зв'язку з припиненням дії договору припиненим є й п. 2 додаткової угоди від 06.06.2006 р.

Ухвалою від 29.05.2008 року Київським міжобласним апеляційним  господарським судом за апеляційною скаргою ПП «ТРАНСЕКСІМЦЕНТР» порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2008р.

Третя особа надала відзив, в якому проти доводів апеляційного оскарження заперечила, просила залишити скаргу без задоволення а рішення місцевого господарського суду без змін.

У судовому засіданні, яке відбулось 16.07.2008 року, за згодою представників сторін, колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та перевіривши юридичну оцінку суду першої інстанції  фактичних обставин справи, повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз»від 07.03.2008 року у справі № 35/11-08 позов задоволено частково: стягнуто з комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»на користь приватного підприємства «ТРАНСЕКСІМЦЕНТР»- 2 337 303 грн. 88 коп., у тому числі: 2 078 124 грн. 50 коп. –основного боргу, 178 078 грн. 96 коп. –втрат від інфляції, 47 881 грн. 66 коп. –3 % річних, 33 218 грн. 76 коп. –судових витрат; ухвалу про забезпечення позову від 28.02.2008р. залишено в силі до повного виконання судового рішення.

На виконання вказаного рішення третейського суду господарським судом Полтавської області було видано наказ від 21.03.2008р. (ухвала господарського суду Полтавської області від 19.03.2008р.).

Відповідач (заявник) звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз»від 07.03.2008р. у справі № 35/11-08, обґрунтовуючи свою вимогу наступним:

справа не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

рішення прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою (угодою від 06.06.2006р., на підставі якої спір було передано до третейського суду, не передбачено розгляду спорів третейським судом;

відповідач стверджує, що його було усунуто від участі у судовому процесі (ухвали третейського суду направлялися на помилкову адресу, у зв'язку з чим відповідач їх не одержував), а також від права обирати склад суду, згідно з регламентом третейського суду (заявник стверджує, що не погодив би кандидатуру судді Вигодського С.В., який розглядав дану справу).

Суд першої інстанції здійснивши оцінку обгрунтованості доводів відповідача, визнав заяву про скасування рішення третейського суду від 07.03.2008р. у справі № 35/11-08 такою, що підлягає задоволенню.

На переконання колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, рішення місцевого господарського суду прийнято із повним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, при цьому колегією суддів враховано наступне.

Статтею 1 Закону України від 11.05.2004р. № 1701-IV «Про третейські суди»визначено, що цей Закон регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та встановлює вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ст. 6 ЗУ «Про третейські суди»до підвідомчості третейських судів не відносяться справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Судом встановлено, що КП «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»є комунальним підприємством, єдиним засновником якого є Запорізька міська рада, що підтверджується статутом Заявника.

Основною діяльністю Заявника є будівництво та здійснення ремонтних робіт автомобільних доріг у м. Запоріжжя. Автомобільні шляхи та дороги знаходяться на балансі державних адміністрацій, що підтверджується листом Управління комунального господарства Запорізької міської ради від 17.03.2008 року вих. № 01/05-170. Всі ремонтні роботи доріг здійснювались Заявником на підставі відповідних договорів, які укладались на підставі результатів проведених в установленому законом порядку тендерів. Замовником у зазначених договорах виступає Запорізька міська рада, а однією із сторін, як балансоутримувач - державна адміністрація, згідно з додатковими угодами до вказаних договорів. Листом від 17.03.2008 року вих. № 01/05-171 Запорізька міська рада повідомляє, що вона відноситься до установ, які здійснюють розпорядження бюджетними коштами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне замовлення та задоволення пріоритетних державних потреб» заявник є виконавцем державного замовлення, оскільки надає послуги з задоволення державних потреб в рамках розуміння вказаного закону. У відповідності до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»( чинний на час виникнення та існування правовідносин) органи місцевого самоврядування, а також підприємства, створені ними, є розпорядниками державних коштів. Отже, будь-які поставки бітуму здійснювались Заявнику з метою задоволення державних потреб, а саме виконання замовлень Запорізької міської ради та державної адміністрації з ремонту автомобільних шляхів України. Закупівля бітуму здійснювалась Заявником з метою задоволення державних потреб, на виконання договорів з надання послуг з ремонту доріг. Отже, на підставі викладеного, Заявником було придбано бітум у Позивача для задоволення державних потреб та виконання замовлення Запорізької міської ради.

Тобто, як вірно встановлено місцевим господарським судом договір, на підставі якого проведено стягнення, пов'язаний із договором на виконання державного замовлення від розпорядника державних коштів.

Стаття 14 ЗУ «Про третейські суди»передбачає, що сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів.

Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода.

У постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого відповідно до статті 8 цього Закону списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов'язковий чи рекомендаційний характер.

Статтею 17 ЗУ «Про третейські суди»передбачено: Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.

Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.

У процесі перегляду справи колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановила, що КП «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»не було повідомлено належним чином, про дату, час та місце проведення судового засідання, оскільки процесуальні документи надсилались Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз»не за фактичною адресою підприємства, що призвело до позбавлення права відповідача на участь у призначенні судді третейського суду, тому вірним є висновок суду першої інстанції про те, що КП «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»було фактично усунуто від права обирати склад суду, як то передбачено Розділом ІІІ ЗУ «Про третейські суди»та регламентом третейського суду.

Згідно з ст.51 ЗУ «Про третейські суди», рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Рішення третейського суду може бути оскаржено та скасоване лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону.

Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом.

Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду (ст.17 Закону України «Про третейські суди»).

Таким чином, згідно з ст.51 ЗУ «Про третейські суди»наведені вище обставини, є підставами для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз»від 07.03.2008 року у справі № 35/11-08.

Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарських суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом.

За оцінкою колегії суддів, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом у повному обсязі досліджено обставини справи та надана їм належна правова оцінка, підстав для зміни чи скасування рішення по даній справі не вбачає.  

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Законом України від 11.05.2004р. № 1701-IV «Про третейські суди» Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Трансексімцентр»на Рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2008р. у справі № 16/59 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2008р. у справі № 16/59 залишити без змін.

Матеріали справи № 16/59 повернути до господарського суду Полтавської області.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст.107 ГПК України.

Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                      Зеленіна  Н.І.

Судді:

                                                                                                    Андрейцева  Г.М.

                                                                                                    Жук Г. А.

Дата відправки  29.07.08