РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

16 вересня 2015 року Справа № 924/182/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Петухов М.Г. ,

судді Гулова А.Г.

за участю представників сторін:

позивача - пред-ків ОСОБА_1 ( дог-р на прав. допомогу на а.с. 114 у т.1), пред-ка ОСОБА_2 ( пост. дов. НАР 234594 від 07.09.2015 р. )

відповідача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани" - пред-ка ОСОБА_3 ( пост. дов. б/№ від 08.09.2015 р. )

відповідача ОСОБА_4 міськрайонного управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ОСОБА_5 на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.15 р.

у справі № 924/182/15 (гол.суддя Танасюк О.Є., судді Виноградова В.В., Муха М.Є. )

за позовом ОСОБА_5

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани"

до ОСОБА_4 міськрайонного управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби

про визнання недійсним рішення зборів учасників та скасування державної реєстрації змін до установчих документів

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2015 р. у справі № 924/182/15 відмовлено у позові ОСОБА_5 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани", до ОСОБА_4 міськрайонного управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби про визнання недійсним рішення зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани" від 20.04.2007 р., оформленого протоколом №3 від 20.04.2007 р. та скасування державної реєстрації змін до установчих документів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани", внесених на підставі рішення зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани" ід 20.04.2007 р. оформленого протоколом №3 від 20.04.2007 р. за номером запису 16681050005000446 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2015 р. у справі № 924/182/15 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Вважає, що при винесені рішення суд помилково визнав доведеними певні обставини, припустився невідповідності висновків дійсним обставинам справи та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на що це рішення підлягає скасуванню.

Пояснює, що суд першої інстанції, пославшись на право позивача, як учасника товариства, одержувати від його органів управління інформацію, прийшов до висновку, що позивач цим правом не скористався, а тому пропустив строк позовної давності.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник доводить, що цей висновок не узгоджується з обставинами справи та вимогами закону, оскільки оспорюваним рішенням затверджено зміни до статуту, відповідно до яких позивач вже не є учасником, а тому об’єктивно був позбавлений права на ознайомлення як елементу загального корпоративного права.

Разом з тим, продовжуючи усвідомлювати себе учасником товариства, скаржник неодноразово використовував передбачене п.4.1. статуту товариства право одержувати від органів управління інформацію про діяльність товариства. При цьому кожна особа вправі сприймати, що по відношенню до неї інші особи діють правомірно, тому не було підстав для систематичного вчинення позивачем дій на предмет перевірки можливих порушень своїх прав.

На думку скаржника при порушені абсолютних прав, якими є зокрема корпоративні, може мати місце розрив у часі між самим фактом порушення права і моментом, коли особа, чиє право порушено, дізнається про це. Вважає, що є невірним трактування судом словосполучення норми ст.261 ЦК України «могла довідатися про порушення свого права» як теоретичну, закріплену суб’єктивним правом особи можливість добувати певні відомості про факт порушення.

Доводить, що позивача всупереч вимогам статуту не було повідомлено про проведення зборів, відтак і про прийняте на них рішення ОСОБА_5 знати не міг. А об’єктивна можливість позивача знати про обставини порушення його прав, припинена з моменту прийняття на цих зборах спірного рішення, внаслідок якого членство позивача у товаристві та усі пов’язані із цим права припинено.

Посилаючись на ст.252 ЦК України, зазначає, що констатуючи факт перебігу позовної давності, суд не вказав, з якого часу цей перебіг почався і коли закінчився. При цьому судом було встановлено, що у зв’язку із неповідомленням ОСОБА_5 про збори товариство порушило порядок скликання загальних зборів, що призвело до порушення ним прав позивача на участь в управлінні товариство. Таким чином, початок перебігу строку не можна відраховувати від дати проведення зборів, про які учасник не попереджався (тобто не мусив про них знати). За таких обставин скаржник вважає, що право на позов виникло не пізніше січня 2015 року, тобто - з моменту повідомлення його ОСОБА_6 про осплрюване рішення зборів.

Стверджує, що збори, на яких вирішувалося питання про внесення змін до статуту, зокрема і внаслідок прийняття нових учасників, є проведеними за відсутності необхідного передбаченого статутом кворуму. З огляду на це, корпоративне право позивача на участь в управління є порушеним, а в частині його можливості не допустити прийняття нових учасників та отримання розподіленого від осіб, які вийшли, - незалежно від подання чи неподання ОСОБА_5 заяви про вихід.

Вважає, що прийняття судом першої інстанції, як встановленого факту належності товариству на час проведення зборів 40 % статутного фонду суперечить зробленому ним висновку про те, що на момент проведення зборів позивач був засновником та учасником товариства. З огляду на те, що ОСОБА_5 належить 8% статутного фонду, такий висновок допускає належність товариству лише 32 %, а не 40%.

Вважає, що суд першої інстанції всупереч абз.3 п.2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, де наголошувалося про неможливість надання преюдиціального значення правовій оцінці обставин, зробленій іншим судом, посилається у оскаржуваному рішенні саме на висновки у справі № 924/251/13-г, які є правовими оцінками.

Зазначає, що судом при оцінці доводів відповідача не враховано норми ч.3 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Не враховано, що вироком у кримінальній справі встановлювалося припинення повноважень ОСОБА_6 І, як директора та призначення директором ОСОБА_7 ще в квітні 2007 року, про що товариство не могло не знати; принцип належності доказів та обов’язковості доказування, відповідно до яких факт подання заяви ОСОБА_5 державному реєстратору ОСОБА_6 має доводитися відповідачами і лише на підставі опису, складання якого передбачено ч.9 ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Також, судом першої інстанції не надано оцінки факту підпису реєстраційних карток ОСОБА_7, який за висновком суду повноважень директора ще не набув. Внаслідок таких порушень суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про ОСОБА_6 як директора і як особу, що подала державному реєстратору заяву ОСОБА_5 від 24.04.2007 р.

З приводу відкликання заяви про вихід ОСОБА_5 вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові від 18.09.2007 р. у справі № 2-6834/2006, оскільки така позиція не є аналогічною - предметом розгляду зборів 20.04.2007 р. та підставою для внесення відповідних змін до статуту заява ОСОБА_5 від 24.04.2007 р. не була і не могла бути, на відміну від обставин у справі № 2-6834/2006 та в інших подібних справах.

У поясненнях, додатково наданих суду апеляційної інстанції 04.09.2015 р., скаржник доводить, що протокол №3 від 20.04.2007 р., на підставі якого проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, є підробленим. Посилається при цьому на висновок № 106-Т від 13.08.2015 р. комплексної технічної та почеркознавчої експертизи документів, виконаної в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015240010004111, відповідно до якого пункти № 4 були додруковані до основного тексту протоколу зборів засновників СТОВ «Агрофірма «Гречани» від 20.04.2007 р. № 3.

Вважає, що у реєстраційній справі містився, як протокол із пунктами № 4 (про скасуванвня дії установчого договору), так і протокол без цих пунктів № 4 з однією датою.

Посилаючись на пояснення, які на допитах в процесі досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015240010004111 давали ОСОБА_5, ОСОБА_6, доводить про незаконність проведення державної реєстрації змін до установчих документів про зміну складу учасників, а також вважає спростованим висновок про пропуск позивачем строку позовної давності, бо заяви про вихід саме із СТОВ «Агрофірма «Гречани» не існувало взагалі, а про підробку протоколу позивач дізнався лише зараз.

Пославшись на роз’яснення Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", не вважає, що змінив підставу позову, доповнивши його новими обставинами.

Заявив клопотання про залучення до матеріалів справи засвідчені слідчим матеріали кримінального провадження №12015240010004111 та просить колегію суддів надати їм оцінку, пославшись на роз’яснення Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", де у п.21 зазначено, що висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі кримінальної, оцінюється господарським судом. Вважає при цьому, що на таких же загальних підставах відповідно до ст.36 ГПК України як письмові докази мають оцінюватись і стенограми відеозапису допиту у кримінальному провадженні №12015240010004111.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Гречани» у відзиві на апеляційну скаргу та в поясненнях, наданих представником в судових засіданнях, вважає, що оскаржуване рішення принято з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Посилаючись на ст.257 ЦК України, п.п.2.2.,5.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 р., ч.5 ст.61 Закону України «Про господарські товариства», п.п.8.6., 8.7. статуту СТОВ «Агрофірма «Гречани», відповідач зазначає, що ОСОБА_5 як учасник та водій СТОВ «Агрофірма «Гречани» мав би знати про проведення зборів 20.04.2007 р.

Стверджує, що не відповідає дійсності твердження скаржника про те, що він не знав куди зникла його заява, а також, що він ніколи і нікому заяву про свій вихід із товариства не подавав. Посилаючись на відзив ОСОБА_4 міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4 обасті, пояснює, що 11.05.2007 р. усі реєстраційні документи, в т.ч. заява ОСОБА_5 була подана для проведення реєстрації змін до статуту.

Вказує, що ОСОБА_5 знав про відсутність свого порушеного права, що підтверджує його відмова у позові.

Звертає увагу на той факт, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.04.2013 р. та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 р. у справі № 924/251/13-г, встановлено, що на час проведення зборів частина статутного фонду належала товариству, оскільки учасники товариства, які володіли частиною відсотків вийшла з товариства. Таким чином, визначення кворуму на зборах відбувалось без урахування зазначеної частки (частини) відповідно до п.4.2. статуту. Відповідно до протоколу зборів від 20.04.2007 р. на зборах був присутній засновник – ОСОБА_6, який володів 60 % голосів, тому, рішення загальних зборів товариства відповідає вимогам законодавства України та статуту СТОВ «Агрофірма «Гречани».

          Пославшись на ст.101 ГПК України, відповідач заперечив проти задоволення клопотання позивача про залучення нових доказів з матеріалів кримінального провадження №12015240010004111. Пояснює, кримінальне провадження №12015240010004111 порушено 17.07.2015 р. за заявою ОСОБА_5, тоді як в останнього не було перешкод для звернення до правоохоронних органів в будь-який час з 2007 року і до прийняття господарським судом рішення 17.06.2015 р.

Хмельницьке міськрайонне управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби не забезпечило участь представника в судових засіданнях, 16.09.2015 р. подало відзив на апеляційну скаргу, де зазначає, що документи подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів СТОВ «Агрофірма «Гречани» були надані в повному обсязі, містили усі відомості, що передбачені законом, надані уповноваженою особою і державним реєстратором не було виявлено підстав для залишення поданих документів без розгляду або для відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів.

Державний реєстратор пояснив, що розбіжності у датах складання протоколу СТОВ «Агрофірма «Гречани» від 20.04.2007 р. про зміну складу учасників та заяви ОСОБА_5 від 24.04.2007 р. про вихід зі складу учасників СТОВ «Агрофірма «Гречани» не є підставою для залишення без розгляду документів або для відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів.

Зазначає, що під час огляду матеріалів реєстраційної справи СТОВ «Агрофірма «Гречани» було встановлено, що керівником СТОВ «Агрофірма «Гречани» було надано 2 примірники рішення про внесення змін до установчих документів (протокол зборів № 3 від 20.04.2007 р.). Заяву представників позивача про підробку таких протоколів заперечує. Для проведення державної реєстрації змін до установчих документів реєстратором було прийнято два примірники протоколу, оскільки вказаний пункт про втрату чинності установчого договору свідчив про намір учасників товариства привести установчі документи у відповідність із діючим законодавством. Враховуючи, що на момент подання документів державному реєстратору, тобто станом на 11.05.2007 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв’язку із прийняттям Цивільного кодексу України» від 27.04.2007 р. № 997-V, відповідно до якого статтю 4 Закону України «Про господарські товариства» викладено у редакції: «Акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту...».

Вважає, що такі обставини свідчать про намір СТОВ «Агрофірма «Гречани» подати другий примірник протоколу для приведення його у відповідність до чинного законодавства. Зазначає, що наявність пункту 4 протоколу зборів № 3 від 20.04.2007 р. ніяким чином не вплинуло на проведення державним реєстратором змін до установчих документів СТОВ «Агрофірма «Гречани».

Вважає необгрутованими твердження позивача щодо подання документів 11.05.2007 р. для проведення державної реєстрації змін до установчих документів СТОВ «Агрофірма «Гречани» неуповноваженою особою оскільки, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру станом на 11.05.2007 р. та витягу із ЄДР по прийому документів від СТОВ «Агрофірма Гречани» станом на 11.05.2007 р., керівником СТОВ «Агрофірма «Гречани» був ОСОБА_6. Посилаючись на ст.7 Закону України «Про господарські товариства» Посянює, пояснює що твердження позивача, що відповідно до протоколу зборів учасників СТОВ «Агрофірма «Гречани» № 5 від 22.04.2007 р., керівником товариство обрано ОСОБА_7 не можна брати до уваги, оскільки, якщо учасниками СТОВ «Агрофірма «Гречани» було прийнято рішення про зміну керівника (протокол № 5 від 22.04.2007 р.), але не надано протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення державному реєстратору для внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру, то воно не мало юридичної сили і не може бути доказом у справі.

Враховуючи викладене, доводить, що є необгрунтованими твердження ОСОБА_5 про подання документів СТОВ «Агрофірма «Гречани» для проведення державної реєстрації змін до установчих документів 11.05.2007 р. неуповноваженою особою та необхідності залишення державним реєстратором наданих документів без розгляду не підтверджені документально та не відповідають чинному законодавству у сфері державної реєстрації.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено слідуюче.

Згідно з протоколом № 1 установчих зборів учасників від 14.05.1999 р. укладено установчий договір про створення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гречани".

Відповідно до установчого договору СТОВ "Агрофірма "Гречани" (надалі – товариство), зареєстрованого в ОСОБА_4 районній державній адміністрації 01.06.1999 р. за № 56, засновниками та учасниками товариства є ОСОБА_6, частка якого складає 60 відсотків, ОСОБА_8 з часткою 8 відсотків, ОСОБА_9 з часткою 8 відсотків, ОСОБА_10 з часткою 8 відсотків, ОСОБА_11 з часткою 8 відсотків та ОСОБА_5 з часткою 8 відсотків у статутному капіталі.

У п.1.4. статуту СТОВ "Агрофірма "Гречани" /а.с.17-25 у т.1/, зареєстрованого в ОСОБА_4 районній державній адміністрації 01.06.1999 р. за № 56 (чинний на момент прийняття оспорюваного рішення загальних зборів) передбачено, що останнє є правонаступником реорганізованого КСП "Гречани".

Відповідно до п.4.1. статуту засновниками та учасниками товариства є колишні члени КСП "Гречани" – власники майнових і земельних паїв.

Згідно з п.п 4.1. статуту кожний з учасників товариства має право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному статутом; брати участь у розподілі прибутку та отримувати частину прибутку від діяльності товариства; одержувати від органів управління товариством інформацію про діяльність товариства, ознайомлюватися з даними бухгалтерського обліку та звітності; вимагати розгляду поставленого ним питання на зборах учасників, якщо клопотання про його розгляд було подане учасником не пізніше як за 25 днів до початку зборів; у першочерговому порядку одержувати продукцію (послуги), вироблену товариством; призначати представника для участі у зборах учасників товариства та відкликати його; вийти з товариства у визначеному цим статутом порядку. Такі положення статуту відповідають нормам ст.10 Закону України «Про господарські товариства».

Пунктом 4.2. статуту передбачено, що кожен учасник товариства має право відступити за згодою решти учасників свою частку або її частину одному чи кільком іншим учасникам товариства або третім особам після повного внесення свого вкладу до статутного фонду товариства. У разі передачі частки або її частини третій особі до останнього водночас переходять усі права і обов'язки учасника який її відступив. У разі коли частка або її частина переходить до товариства, останнє передає її третім особам або іншим учасникам у термін до 12 місяців. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на зборах відбувається без урахування зазначеної частки (частини).

Згідно з п. 4.4. статуту учасник може вийти із товариства, попередивши про це інших учасників, але не пізніше ніж за 6 місяців до дня виходу.

Відповідно до п.4.5. статуту в разі виходу з товариства учаснику виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата проводиться після затвердженого звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Учасник товариства може звернутися до суду із заявою про визнання недійсними рішень зборів учасників, які прийнято з порушенням чинного законодавства чи цього статуту (п.4.10. статуту).

Відповідно до п.7.1. статуту статутний фонд визначений у розмірі 46250 грн.

Вищим органом товариства є збори учасників (п.8.1. статуту).

Згідно з п.8.2. статуту до компетенції зборів учасників товариства, зокрема, належить: - внесення змін до статуту (п.п.б);

- вирішення питання про придбання товариством частки учасника (п.п. и);

- виключення учасника з товариства (п.п. і.).

З питань, зазначених в підпунктах „б”, „ї”, а також з питань, не включених заздалегідь до порядку денного, рішення приймаються зборами учасників одностайно, а з решти питань - простою більшістю голосів.

Відповідно до п.8.3. статуту збори учасників товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, які потребують одностайності, - всі учасники товариства, які беруть участь у зборах учасників, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Статутом визначено, що збори учасників товариства скликаються не рідше двох раз на рік. Збори учасників товариства повинні скликатись також на вимогу директора. Також позачергові збори мають скликатись на вимогу учасників, які разом володіють більше як 20 відсотків голосів.

Пунктами 8.6., 8.7. статуту передбачено, що про час та місце проведення зборів та їх порядок денний учасники товариства повідомляються шляхом розміщення оголошення в загальнодоступному місці біля адміністративного приміщення. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання зборів учасників. Не пізніше як за 7 днів до скликання зборів учасників учаснику товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.

Нотаріально посвідченими заявами від 13.04.2007 р. ОСОБА_10, від 16.04.2007 р. ОСОБА_8, від 18.04.2007 р. ОСОБА_9, від 19.04.2007 р. ОСОБА_11, від 24.04.2007 р. ОСОБА_5 /а.с.103-107 у т.1/ ці учасники товариства просили вивести їх зі складу засновників відповідача з поверненням належної їм частки в статутному фонді товариства. Позивач, як і інші перелічені учасники, зазначив у заяві, що не має фінансових та матеріальних претензій до товариства.

Завірені копії цих заяв залучені до справи на виконання ухвали суду першої інстанції відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 міськрайонного управління юстиції. Зазначені заяви містились у реєстраційній справі, що підтверджено описом документів реєстраційної справи № 1-673-010278-11 /а.с.81-82 у т.1/ та протоколом огляду від 22.01.2009 р./а.с.110 у т.1/, відповідно до якого ст..о/у в ОВС УБОЗ УМВС в Хмельницькій області провів огляд реєстраційної справи та вилучив документи, керуючись постановою Хмельницького місьрайонного суду від 21.01.2009 р. та ст.127 КПК України.

20.04.2007 р. проведені збори засновників СТОВ «Агрофірма «Гречани», і зборами прийнято рішення, оформлене протоком № 3 від 20.04.2007 р./а.с.10, 108 у т.1/.

З протоколу вбачається, що на зборах був присутній засновник – ОСОБА_6, який володіє 60 % голосів (27750,00 грн.), а також були присутні ОСОБА_12 та ОСОБА_7 На порядок денний винесені наступні питання:

1. Розгляд заяв ОСОБА_12, ОСОБА_7 ввійти в склад засновників СТОВ "Агрофірма "Гречани" і внести пайові внески до статутного фонду в розмірі ОСОБА_12 – 43%, ОСОБА_7 - 42%, повернувши пайові внески засновників СТОВ "Агрофірма "Гречани" ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_5, які вийшли зі складу засновників товариства;

2. Прийняття нової редакції статуту;

3. Проведення державної реєстрації статуту СТОВ "Агрофірма "Гречани";

4. Анулювання старого установчого договору у зв’язку зі зміною діючого законодавства.

На зборах слухали ОСОБА_6 з приводу прийняття до складу засновників СТОВ "Агрофірма "Гречани" ОСОБА_12 і ОСОБА_7 замість вийшовших зі складу засновників СТОВ "Агрофірма "Гречани" ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_5

За результатами проведення зборів вирішено:

1. Прийняти до складу засновників СТОВ «Агрофірми «Гречани» ОСОБА_12 і ОСОБА_7 з пайовими внесками 43 і 42 відсотки відповідно.

2. Прийняти нову редакцію статута.

3. Провести державну реєстрацію.

4. Скасувати дію старого установчого договору.

Протокол підписаний ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_7

11.05.2007 р. державним реєстратором ОСОБА_4 районної державної адміністрації проведено державну реєстрацію змін до установчих документів СТОВ "Агрофірма "Гречани" (реєстраційний запис №16681050005000446).

Згідно з п.п.7.2 та 7.3 статуту СТОВ "Агрофірма Гречани" затвердженого установчими зборами учасників згідно протоколу №3 від 20.04.2007 р., зареєстрованого 11.05.2007 р., статутний капітал товариства дорівнює 46250,00 грн., розподіл якого відбувається наступним чином: ОСОБА_6 - 6937,50 грн., що становить 15%, ОСОБА_12 - 19887,50 грн., що становить 43%, ОСОБА_7 - 19425 грн., що становить 42%. Даний статут підписано ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_7 та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_15 04.05.2007 р.

Позивач звертаючись з позовом до суду зазначає, що він не був повідомлений про збори товариства, які відбулися 20.04.2007 р., рішення на них були прийняті за відсутності кворуму, його позбавили статусу учасника товариства, що є підставою для визнання цих рішень недійсними.

Згідно зі ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Носіями корпоративних прав у товариствах з обмеженою відповідальністю, товариствах з додатковою відповідальністю, командитних та повних товариствах є учасники цих товариств.

Як визначено абз.2 п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки вони зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Відповідно до абз.3 п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» відносини між засновниками (учасниками) господарського товариства щодо формування його органів, визначення їх компетенції, процедури скликання загальних зборів та визначення порядку прийняття рішень на зборах регулюються положеннями ЦК та Закону про господарські товариства. За своїм змістом ці норми є імперативними, а їх недотримання порушує публічний порядок.

Згідно зі ст.58 Закону України «Про господарські товариства», яка кореспондується зі ст.145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю, через який, зокрема, учасники товариства реалізують своє право на участь в управлінні справами, є загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до ч.5 ст.98 ЦК України та п.4.10 статуту рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

З матеріалів справи вбачається, що на зборах засновників СТОВ «Агрофірми Гречани» 20.04.2007 р. вирішувались питання, що належать до компетенції загальних зборів товариства.

Порядок скликання загальних зборів учасників товариств з обмеженою відповідальністю регулюється приписами частини п'ятої статті 61 Закону України "Про господарські товариства" та установчими документами товариств.

Нормами ч.5 ст.61 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Пунктами 8.6., 8.7. статуту СТОВ "Агрофірма "Гречани", зареєстрованого 01.06.1999 р. за № 56 (чинного на час прийняття оспорюваного рішення зборів засновників) передбачено, що про час та місце проведення зборів та їх порядок денний учасники товариства повідомляються шляхом розміщення оголошення в загальнодоступному місці біля адміністративного приміщення. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання зборів учасників. Не пізніше як за 7 днів до скликання зборів учасників учаснику товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами внесеними до порядку денного зборів.

У позові ОСОБА_5 стверджує, що він не був повідомлений у передбачений Законом та статутом спосіб про проведення загальних зборів товариства, які відбулися 20.04.2007 р., та не брав участі у зборах.

Матеріалами справи підтверджено, що на час проведення зборів 20.04.2007 р. ОСОБА_5 перебував у складі засновників, оскільки матеріали справи не містять доказів існування іншої заяви про вихід з товариства, ніж нотаріально посвідчена 24.04.2007 р.

Так, подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов’язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників та незалежно від того, чи скликались з цього питання загальні збори та чи було прийнято відповідне рішення.

У позові ОСОБА_5 стверджує про порушення оспорюваним рішенням свого права та законного інтереса як учасника товариства і подав до матеріалів справи заяву від 23.05.2015 р. про відкликання заяви від 24.04.2007 р. про вихід зі складу засновників товариства.

Колегія суддів критично оцінює подання позивачем такої заяви з урахуванням слідуючого.

Згідно з п.п.4.4-4.5 статуту СТОВ «Агрофірма «Гречани» учасник товариства може вийти з товариства, попередивши про це інших учасників, але не пізніше, ніж за шість місяців до дня виходу. Такі положення статуту відповідають нормам ст. 148 ЦК України, ст.88 ГК України та п.’в’ ч.1 ст.10, статті 54 Закону України «Про господарські товариства».

За своєю правовою природою вихід з товариства є одностороннім правочином, який обумовлює обов’язок товариства провести відповідно до закону і статуту розрахунок з учасником, який вибуває. Вихід ОСОБА_5 з товариства породив правові наслідки як для нього самого, так і для товариства, і законодавством не передбачено право учасника товариства, який подав заяву про вихід із товариства, в подальшому відмовитись від такої заяви.

Пояснення представників позивача про те, що ОСОБА_5 заяву про вихід з товариства не подавав, а лише оформив таку заяву, оскільки розглядав вихід з товариства як варіант, спростовані матеріалами справи. Нотаріально посвідчена заява була пред’явлена державному реєстратору директором товариства для вчинення відповідних реєстраційних дій, про що зазначено вище. Позивачем не надано доказів, що заява про вихід від 24.04.2007 р. була ним втрачена, викрадена чи іншим незаконним шляхом потрапила до товариства.

Разом з тим, такі пояснення суперечать іншим твердженням представників позивача – про те, що ОСОБА_5 мав намір вийти з іншого товариства. Такі доводи також є безпідставними, жодним доказом не підтверджені. Крім того, відповідно до вимог ст.229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилась щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним, тоді як ОСОБА_5 з відповідним позовом за захистом своїх інтересів до суду не звернувся.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що в абз.3 позовної заяви у цій справі ОСОБА_5 чітко стверджує, що подав заяву про вихід з учасників товариства СТОВ «Агрофірма «Гречани» 24.04.2007 р. ОСОБА_8 обставина покладена позивачем в обґрунтування підстав позову.

Такі суперечливі пояснення з приводу подачі заяви про вихід з товариства колегія суддів оцінила в сукупності з іншими доказами у справі відповідно до ст.ст.33-34,43 ГПК України та дійшла висновку, що волевиявлення позивача на реалізацію свого права на вихід з товариства «Агрофірма «Гречани» підтверджено допустимим доказом - нотаріально посвідченою заявою, яка була оформлена 24.04.2007 р., подана товариству та в подальшому - разом з іншими заявами 11.05.2007 р. була передана державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Враховуючи те, що вихід ОСОБА_5 із товариства породив правові наслідки як для нього самого, так і для товариства, тому подана ним через вісім років - 23.05.2015 р. заява про відкликання заяви від 24.04.2007 р. про вихід з товариства не приймається до уваги як нікчемний правочин (така, що не має правових наслідків).

Отже, нотаріально посвідчена 24.04.2007 р. заява ОСОБА_5 про вихід з товариства є відповідно до норм ст.ст.33-34, 36 ГПК України доказом виходу ОСОБА_5 з товариства після зборів 20.04.2007 р.

З аналізу норм законодавства вбачається, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства – загальних зборах.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

У п.8.3. статуту товариства визначено, що збори учасників товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, які потребують одностайності, - всі учасники товариства, які беруть участь у зборах учасників, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Пунктом 4.2. статуту передбачено, що кожен учасник товариства має право відступити за згодою решти учасників свою частку або її частину одному чи кільком іншим учасникам товариства або третім особам після повного внесення свого вкладу до статутного фонду товариства. У разі передачі частки або її частини третій особі до останнього водночас переходять усі права і обов'язки учасника який її відступив. У разі коли частка або її частина переходить до товариства, останнє передає її третім особам або іншим учасникам у термін до 12 місяців. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на зборах відбувається без урахування зазначеної частки (частини).

Судом враховується абз.2 п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», де роз’яснено, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв’язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"). Аналогічна позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 21.10.2014 р. у справі № 914/2748/13, від 09.12.2014 р. у справі № 7/5005/6871/2012.

Відповідно до протоколу зборів від 20.04.2007 р. на зборах був присутній засновник – ОСОБА_6, який володів 60 % голосів, ОСОБА_5, який володів на час зборів 8 % голосів, був відсутній.

На час проведення зборів частина статутного фонду належала товариству, оскільки частина учасників товариства, які володіли частиною відсотків, вийшли з товариства протягом квітня 2007 року – за нотаріально посвідченими заявами від 13, 16,18,19 квітня. З урахуванням п.4.2 статуту в термін до передачі їх часток третім особам або іншим учасникам голосування і визначення кворуму на зборах відбувається без урахування зазначеної частки. За відсутності ОСОБА_5 оспорюване рішення про прийняття до складу засновників ОСОБА_12 та ОСОБА_7 прийнято за участю 60% голосів учасників товариства, які належали ОСОБА_6

Отже, з урахуванням положень п.п.8.2-8.3 та п.п.8.6-8.7 статуту та враховуючи, що до порядку денного були включені питання про внесення змін до статуту та було розподілено частку у статутному капіталі ОСОБА_5, який ще був засновником та учасником товариства, колегія суддів погоджується із обґрунтованим висновком суду першої інстанції про порушення корпоративних прав позивача, оскільки за відсутності доказів належного повідомлення його про питання, які будуть розглядатись зборами засновників, 20.04.2007 р. без його участі відбулись загальні збори, які прийняли рішення про розподіл належної йому частки між особами, які виявили бажання вступити до складу учасників товариства, та внесення відповідних змін до статуту.

Відповідач СТОВ «Агрофірма Гречани» подав суду заяву про застосування позовної давності /а.с.144 у т.1/.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки відповідно до ст.257 ЦК України.

Права учасника господарського товариства, які виникають в обмін на майнову участь в господарській організації, не є особистими немайновими правами, тому якщо особа захищає корпоративні права, то до відповідних правовідносин застосовуються положення про загальну позовну давність. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.02.2015 р. у справі № 3-216гс14 (902/1699/13).

Статтею 261 ЦК України визначено, що початком перебігу строку є день, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об’єктивні (сам факт права), так і суб’єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатись про це порушення) моменти. За змістом норм ст.261 ЦК України для визначення перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об’єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

При цьому норма частини першої ст.261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб’єктивних прав, відтак обов’язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права покладається на позивача.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.10.2014 р. у справі № 6-152цс14.

Про наявність рішення загальних зборів 20.04.2007 р. та, відповідно, порушення свого права позивач повинен та міг дізнатись до спливу трирічного строку позовної давності, оскільки як учасник товариства на підставі ст.116 ЦК України, ст.10 Закону України «Про господарські товариства» та положень статуту товариства мав право на ознайомлення з інформацією про діяльність товариства, у тому числі одержувати протоколи зборів. Оскільки позивач не був позбавлений права на ознайомлення з інформацією про діяльність товариства, початок перебігу строку позовної давності починається з наступного дня після прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.8.5 статуту товариства загальні збори мають скликатись не рідше двох раз на рік. Отже, учасник товариства має цікавитись діяльністю свого товариства, зокрема, вимагати інформацію щодо дотримання періодичності скликання зборів тощо. З огляду на таке колегія суддів дійшла висновку, що протягом періоду позовної давності і до 2015 року позивач не цікавився справами товариства, рішеннями зборів, зокрема, щодо наслідків подання ним заяви про вихід (враховуючи пояснення представників позивача в судовому засіданні про те, що йому не виплатили частки в статутному фонді товариства після виходу).

Пояснення позивача про те, що про рішення зборів від 20.04.2007 р. він дізнався випадково 29.01.2015 р. в усній розмові з іншим учасником товариства ОСОБА_6, який повідомив його про прийняті рішення та надав копію протоколу, не підтверджені жодним доказом в порядку ст.ст.33-34 ГПК України. Одночасно такі пояснення підтверджують вищенаведений висновок про те, що позивач не був позбавлений об’єктивної можливості знати про обставини, що досліджуються у справі, але не цікавився справами товариства.

Позивач не довів, що не мав об’єктивної можливості дізнатись про рішення зборів, і колегія суддів критично оцінює пояснення про те, що позивач постійно звертався до ОСОБА_6, якого вважав директором СТОВ «Агрофірми «Гречани», для одержання інформації. Відсутні як докази таких звернень, так і докази того, що ОСОБА_6 приховував чи надавав позивачеві недостовірну інформацію протягом 2007-2015 років.

Вибір неефективного засобу свідчить про неналежне використання позивачем своїх корпоративних прав та не свідчить про поважну причину, з якої за захистом свого порушеного права позивач звернувся до суду лише у лютому 2015 року – через вісім років після зборів 20.04.2007 р.

Також не приймаються до уваги посилання на письмові пояснення дружини ОСОБА_5, надані адвокату, про тривалі відрядження чоловіка, оскільки такі пояснення не є належними та допустимими доказами у справі за ст.34 ГПК України. Разом з тим, об’єктивно будь-які відрядження не позбавили б позивача в належний спосіб одержати необхідну йому інформацію протягом тривалого часу з дати зборів 20.04.2007 р.

Згідно з п.2.2. постанови Пленуму ВГС України визначено, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо.

Таким чином, причини пропуску мають бути дійсно поважними та підтверджуватися належними доказами, а не посиланням на усні повідомлення від інших учасників товариства чи дружини.

Так само критично оцінює колегія суддів пояснення позивача, що після подання заяви про вихід він припинив своє членство в товаристві і втратив визначені статутом права на інформацію – такі пояснення позивача суперечать іншим його доводам про те, що він не вважає порушеними свої корпоративні права /а.с.73 у т.1/ чи тим, що він зазначеної заяви про вихід з товариства не подавав і досі вважав себе учасником товариства /а.с.116 у т.1/.

Отже, оскільки позивач протягом строку позовної давності і до 2015 року – тривалий час не цікавився діяльністю товариства та не надав колегії суддів допустимих доказів про втрату об’єктивної можливості знати про обставини порушення його прав, колегія суддів дійшла висновку про відсутність поважних причин, з яких пропущений строк позовної давності.

Згідно з ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин колегія суддів погоджується із обґрунтованим висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним рішення зборів учасників СТОВ "Агрофірма Гречани" від 20.04.2007 р., оформленого протоколом № 3 від 20.04.2007 р. у зв'язку зі спливом позовної давності.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації змін до установчих документів СТОВ "Агрофірма Гречани", внесених на підставі рішення зборів учасників СТОВ "Агрофірма Гречани" від 20.04.2007 р., оформленого протоколом № 3 від 20.04.2007 р., судом враховується роз’яснення, викладене у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", де зазначено, якщо предметом спору є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, а вимога до суб'єкта владних повноважень є похідною (зокрема, про державну реєстрацію припинення юридичної особи), такий спір є підвідомчим (підсудним) господарським судам.

Аналогічні положення містяться в п.1.9. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" передбачено, що у тих випадках, коли позивач пред'являє до суб'єкта владних повноважень вимоги, що є похідними від інших вимог у корпоративному спорі, справа підлягає розгляду в господарському суді. Такими, зокрема, є вимоги про скасування державної реєстрації змін до установчих документів у справах про визнання недійсними рішень загальних зборів про внесення змін до установчих документів, вимоги про скасування реєстрації випуску акцій у справах про визнання недійсними рішень загальних зборів про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства та інші.

Позовну вимогу про скасування державної реєстрації змін до установчих документів, внесених на підставі рішення зборів учасників від 20.04.2007 р., оформленого протоколом № 3, позивач у позовній заяві та інших додаткових поясненнях та обґрунтуваннях, які надавались суду першої інстанції до прийняття рішення у справі, визначає неправомірність зазначеного рішення зборів учасників.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову в позовній вимозі про визнання недійсним рішення зборів учасників СТОВ "Агрофірма Гречани", оформленого протоколом № 3 від 20.04.2007 р., відповідно і не підлягає задоволенню вимога про скасування державної реєстрації змін до установчих документів СТОВ "Агрофірма Гречани", внесених на підставі рішення зборів учасників СТОВ "Агрофірма Гречани" від 20.04.2007 р.

Клопотання позивача/скаржника про витребовування та оцінку на стадії апеляційного перегляду документів, які зібрані в процесі досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015240010004111, колегія суддів відхиляє з урахуванням норм ст.ст.99, 101 ГПК України. Також колегія суддів відхиляє посилання скаржника на пояснення, які на допитах в процесі досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015240010004111 давали ОСОБА_5, ОСОБА_6, - як доводи про незаконність проведення державної реєстрації змін до установчих документів про зміну складу учасників.

Колегія суддів відхиляє клопотання також з огляду на вимоги щодо належності та допустимості доказів за ст.34 ГПК України.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що наведені пояснення, висновок експертизи тощо є доказами, які покладені позивачем в обґрунтування інших підстав для скасування державної реєстрації – наявність іншого примірника протоколу, суперечливі відомості щодо особи, яка подавала документи державному реєстратору тощо. Зміна підстав позовних вимог чи доповнення новими обставинами на стадії апеляційного перегляду справи не допускається відповідно до норм ст.ст.22, 99, 101 ГПК України.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України 24.10.2008 N 13 вимога про скасування державної реєстрації є підсудною господарським судам, коли така позовна вимога є похідною до позовної вимоги про визнання недійсним рішення зборів учасників. Доводи скаржника про неправомірність дій державного реєстратора чи невідповідність нормативним актам документів, які були прийняті реєстратором, - є іншою підставою позову про скасування державної реєстрації.

Разом з тим, документи, які зібрані в процесі досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015240010004111, не можуть бути прийняті апеляційним судом як додаткові докази, оскільки такі документи (пояснення, стенограми відеозапису допиту у кримінальному провадженні №12015240010004111, висновок експерта тощо) виникли після вирішення господарським судом спору у даній справі та прийняття оскаржуваного рішення, і позивач/скаржник не доводить, чому такі особи раніше не надавали пояснень чи експертиза не могла бути ініційована позивачем та призначена раніше – до прийняття господарським судом рішення у даній справі.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2015 р. у справі № 924/182/15 відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни за ст.104 ГПК України. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Судові витрати покладаються на позивача згідно з ч.1 ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_5 залишити без задоволення. Рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2015 р. залишити без змін.

Матеріали справи № 924/182/15 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.