ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

14.04.10                                                                                           Справа № 10/4-46

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ДП «Ягільницький кінний завод»

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 15.01.2010р.

у справі № 10/4-46

за позовом Чортківського міжгосподарського підприємства «Нагірянське», с.Нагірянка

до Нагірянської сільської ради, с.Нагірянка

до ДП «Ягільницький кінний завод», с.Нагірянка

до Чортківського обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації, м.Чортків

про визнання недійсними рішень сільської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання права власності та витребування майна,

з участю представників :

від скаржника –ОСОБА_2; ОСОБА_3

від позивача - ОСОБА_4

від Нагірянської сільської ради –не з»явився

від Чортківського ОКМБТІ - не з»явився

В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв”язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 15.01.2010р. порушено провадження у справі № 10/4-46 (суддя Півторак М.Є.) за позовом Чортківського міжгосподарського підприємства «Нагірянське», с.Нагірянка Чортківського району Чернопільської області до Нагірянської сільської ради, с.Нагірянка Чортківського району Тернопільської області; ДП «Ягільницький кінний завод», с.Нагірянка Чортківського району Тернопільської області; Чортківського обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації, м.Чортків про визнання недійсними рішень сільської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання права власності та витребування майна, а також заборонено ДП «Ягільницький кінний завод»до вирішення справи по суті вчиняти будь-які дії пов»язані з відчуженням, продажем, обміном, даруванням, пожертвою, заповіданням, передачею в оренду, заставу майна.

Не погоджуючись з даною ухвалою відповідач –ДП «Ягільницький кінний завод»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що суд першої інстанції безпідставно вжив заходів до забезпечення позову, оскільки, як зазначає скаржник, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 26.02.2009р. у справі № 10/Б-711 введено процедуру санації ДП «Ягільницький кінний завод», а у відповідності до статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня винесення ухвали про санацію, арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У випадку звернення сторони (прокурора чи його заступника) із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається з вищезазначених положень, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Отже, незважаючи на можливість оскарження ухвали про застосування заходів забезпечення позову, вирішення питання про наявність чи відсутність вищезазначених обставин, що є підставою для задоволення чи відмови у задоволенні заяви про вжиття таких заходів, є прерогативою господарського суду першої інстанції, який досліджує ці обставини в повному об’ємі.

Крім того, слід зазначити, що доводи апеляційної скарги в частині неможливості накладення арешту на спірне майно у даній справі, враховуючи ухвалу господарського суду Тернопільської області від 26.02.2009 року у справі № 10/Б-711 про введення процедури санації, відхиляються, оскільки в межах вирішення спору у даній справі та беручи до уваги його специфіку, а саме, необхідність визначення правомірності передання власником майна, яке знаходилось на балансі підприємства-банкрута (позивача), третій особі, застосування заходів забезпечення позову є необхідним та їх скасування утруднить виконання рішення у справі.

Заходи забезпечення позову застосовані господарським судом першої інстанції ухвалою 15.01.2010 року з огляду на додані до заяви про забезпечення позову докази, та мотивовані наявністю обставин, що дозволяють зробити припущення про неможливість виконання рішення господарського суду через невжиття заходів забезпечення позову, є такими, що прийняті з дотриманням процесуальних вимог щодо підстав та умов застосування заходів забезпечення позову, а тому оскаржувана ухвала відповідає вимогам закону.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

          Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 15.01.2010р. у справі № 10/4-46 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.