Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа №22-165 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції - Андріянов О.В.
Категорія - 34 Доповідач - Потапенко В.І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого-судді - Полежая В.Д. Суддів - Кодрула М.А., Потапенка В.І. при секретарі - Доценко Г.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1про стягнення пені по заборгованості по сплаті аліментів та моральної шкоди , на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2006 року .
Заслухавши доповідача та дослідивши матеріали справи , колегія суддів ,-
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2006 року позивачка звернувся у суд з позовом до відповідача та просила стягнути з нього на її користь пеню у розмірі 1098.00 грн. та моральну шкоду у розмірі 3000.00 грн.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2006 року позов задоволено частково. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто пеню по заборгованості по сплаті аліментів у сумі 1098.00 грн. та у відшкодування моральної шкоди 450.00 грн. Стягнуто судові витрати.
На вищезазначене рішення суду ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу , у якій просить рішення суду скасувати та передати справу на новий розгляд.
Посилається на те , що суд постановив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права , а саме ст.196 СК України. Також суд не вказав в рішенні з яких розрахунків та доказів з нього стягнуто неустойку у сумі 1098.00 грн. Вважає , що з нього повинна бути стягнута неустойка у сумі 270.00 грн. Крім цього зазначає , що цими обставинами він не завдав ніякої моральної шкоди дочці і не спричинив моральних страждань.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивачка не надала.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, з підстав , що передбачені ст. 309 ЦПК України.
Судом першої інстанції було встановлено , що згідно рішення суду від 13.04.2006 року відповідач у зв'язку з навчанням, повинен сплачувати позивачці аліменти у сумі 300.00 грн. щомісяця, до досягнення позивачкою 23-х років, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка навчається на платному відділенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю одиначкою, отримує державну допомогу у сумі 113.00 грн. та повинна була сплатити до
2
ІНФОРМАЦІЯ_3 за навчання в технікумі 450.00 грн.
Відповідач не сплачував аліменти , у зв'язку з чим утворилася заборгованість , яку він погасив тільки ІНФОРМАЦІЯ_4.
Колегія суддів погоджується з висновком суду стосовно того , що відповідач , маючи реальну можливість не сплачував аліментне утримання , чим допустив заборгованість , а тому відповідно до ст. 196 СК України повинен нести відповідальність за прострочення сплати аліментів.
Так відповідно до ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду , одержувач аліментів має право на стягнення неустойки ( пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Виходячи з вимог вищезазначеної норми СК України при заборгованості у сумі 300.00 грн. за період прострочки з 21.04.по 26.09.2006 року( 159 днів) з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 477.00 грн. ( 300.00 грн. х 159%). За період з 21.05. по 26.09.2006 року прострочка сплати аліментів становить 129 днів, пеня 387.00 грн. (300.00 грн. х 129% ). За період з 21.06. по 26.09.2006 року прострочка 98 днів , пеня 294.00 грн. ( 300.00 грн. х 98 %) . Загальна сума пені становить 1158.00 грн., але оскільки ця сума виходить за межі позовних вимог позивачки , колегія суддів погоджується з розміром пені, яка стягнута оскаржуваним рішенням.
З доводами апеляційної скарги стосовно незаконного стягнення з відповідача моральної шкоди , колегія суддів погоджується , оскільки судом безпідставно зроблено посилання на ст. 1167 ЦК України та не враховано те , що спірні правовідносини регулюються СК України , яким не передбачено стягнення моральної шкоди.
За таких обставин , колегія суддів дійшла висновку , що рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у позові.
Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 с 309, 313,314,316,319 ЦПК України , колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовільнити частково.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2006 року в частині стягнення з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у сумі 450.00 грн. - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди - відмовити .
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено
безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної
сили.
Суддя апеляційного суду
В.І.Потапенко