У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:головуючого судді: – ОСОБА_1,
суддів – Оніпко О.В., Рожина Ю.М.,
секретар судового засідання – Ковальчук Л.В.,
з участю позивача – ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
представника органу опіки та піклування - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дубровицького районного суду від 19 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Служба у справах дітей та молоді Сарненської районної державної адміністрації, про збільшення кількості визначених годин для спілкування з дитиною та її виховання,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Дубровицького районного суду від 19 травня 2014 року вказаний позов задоволено. Збільшено години побачення батька з дитиною та надано ОСОБА_5 систематичне побачення з сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 12 години п’ятниці до 12 години неділі через кожен тиждень в порядку черговості. Та наступного тижня з 12 години до 18 години вівторка через кожен тиждень в порядку черговості. Надано ОСОБА_5 додаткове одноосібне право на перебування з дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом трьох перших тижнів липня місяця кожного року. Надано ОСОБА_5 додаткове одноосібне право на перебування з дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом другої неділі січня місяця кожного року.
Вважаючи рішення суду таким, що ухвалене за невірного застосування норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_7 оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не взяв до уваги ряду доказів, які свідчать про неналежну поведінку відповідача відносно їхньої дитини, зокрема забирання її з дитячого садка в час сну, з медичного закладу під час лікування, перешкоджання в її оздоровленні в санаторії відповідно до лікарського призначення. Стверджує, що син повертається від батька в стресовому стані, а також мали місце сліди тілесних ушкоджень, харчових отруєнь та зміна верхнього одягу після відвідин відповідача, а також кілька разів у присутності представника органу опіки батько забирав до себе сина силоміць. Пояснює, що суд першої інстанції упереджено та однобоко підійшов до розгляду справи: проігноровано її документальні докази, тоді як взято до уваги голослівні пояснення відповідача; не взято до уваги рішення апеляційного суду Рівненської області від 14.08.2012 року; відхилено її клопотання про закриття провадження по справі у зв’язку з наявністю двох аналогічних судових справ, рішення по яких набрали законної сили. Зазначає, що в судовому засіданні було оголошено висновок служби у справах дітей Сарненської РДА за результатами спілкування з дитиною, проте представники служби не спілкуватись з сином, а висновок є сфальсифікованим. Покликаючись на порушення своїх прав, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
______________________________________________________________________________________________________________________
Справа №560/84/14-ц Головуючий у 1 інстанції – Сидоренко З.С.
Провадження № 22-ц 787/557/2014 Доповідач – Ковальчук Н.М.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що зібрані і досліджені по справі докази дають підставу для задоволення позовних вимог і таке рішення повністю відповідає інтересам дитини.
З такими висновком місцевого суду погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Судом встановлено: сторони по справі до 6 жовтня 2010 року перебували у шлюбі, від шлюбу мають сина ОСОБА_8, 22.05.2008 року, який після розірвання шлюбу проживає з матір'ю - відповідачкою по справі.
З матеріалів справи вбачається, що після розірвання шлюбу та припинення між сторонам сімейних відносин, між колишнім подружжям склалися особисті неприязні стосунки, що унеможливлює вирішення батьками спільно та за взаємною згодою усіх питань щодо виховання їх сина, а також позбавляє батька, який проживає окремо від дитини, брати участь у вихованні свого сина та особистому спілкуванні з ним.
Рішенням Сарненського районного суду від 31.05.2011 року визначено спосіб участі ОСОБА_2 та бабусі ОСОБА_9 у спілкуванні і вихованні малолітнього сина(внука) ОСОБА_10 Цим рішенням ОСОБА_5 надано право побачення з сином з 15 до 18 год. кожної п'ятниці та кожної неділі з 14 год. до 12 год. понеділка за місцем проживання батька в присутності матері. Крім того, йому було надано право на перебування з сином протягом перших двох тижнів липня місяця кожного року без присутності матері.
В жовтні 2013 року ОСОБА_11 звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що сину вже пішов шостий рік і визначені судом три години спілкування з дитиною створюють проблеми, пов'язані з тим, що син дуже болісно сприймає короткий термін спілкування та розлучення з батьком, більш тривалий безперервний час перебування дитини з ним позитивно впливає на його емоційний стан, поведінку та настрій. Крім того, син сам просить його про більший час спілкування і не розуміє, що перешкодою до цього є не його небажання приділяти йому більше уваги та часу. Він, як батько дитини, бажає знати як розвивається його дитина, хоче знати про стан його здоров'я від спеціалістів.
За нормами сімейного законодавства, зокрема ст..141,153, 157 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. На батьків, котрі проживають окремо, покладено обов'язок брати участь у вихованні дитини і вони мають право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитини, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно вимог ч.ч. 5,6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий
висновок щодо розв"язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті
обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною,
брати участь у її вихованні.
Служба в справах дітей та молоді Сарненської райдержадміністрації 16 травня 2014
року за вихідним № 15/05-626 направила до суду висновок про доцільність збільшення часу
для систематичного побачення батька ОСОБА_5 з сином.
Колегією суддів апеляційного суду ухвалою від 30 липня 2014 року додатково витребувано з Служби в справах дітей Сарненської районної державної адміністраціїї висновок з вимогою зазначити у висновку позицію органу опіки та піклування за кожною наведеною ОСОБА_12 вимогою та щодо кожного окремого періоду побачення його з дитиною, оскільки у висновку від 16 травня 2014 року не відображено чи відповідає інтересам батьків і дитини та чи сприяє повноцінному вихованню і розвитку дитини кожен визначений позивачем період спілкування з дитиною.
З даних висновків вбачається, що спеціалісти Служби в справах дітей та молоді спілкувались з дитиною ОСОБА_6 і зазначили, що дитина хоче приїжджати до батька частіше, ніж приїжджає на даний час, в сім»ї позивача створено всі необхідні умови для проживання та виховання малолітньої дитини, фактів, які б перешкоджали у спілкуванні батька з дитиною, згідно медичних показань, виявлено не було, позивач є приватним підприємцем, має відповідний дохід. За результатами перевірки Служба у справах дітей та молоді Сарненської райдержадміністрації прийшла до висновку, що є доцільність у збільшенні кількості визначених годин для спілкування з дитиною.
Врахувавши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що висновки органу опіки і піклування базуються на достовірній інформації та ретельному з'ясуванні всіх фактичних обставини, які мають істотне значення для справи, відповідають положенням, що закріплені в нормах ст.ст.11,12,15 Закону України «Про охорону дитинства» та Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, а тому, на думку колегії, висновки, запропоновані органом опіки та піклування, в сукупності з іншими доказами є підставами для задоволення позовних вимог.
Судом першої інстанції вірно взято до уваги докази, які позитивно характеризують позивача, його стан здоров»я, створення всіх необхідних умови для проживання дитини в квартирі позивача. Будь-яких перешкод, які б негативно відображалися на дитині після більш тривалого спілкування з батьком, судом не встановлено.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу і не спростовують законних висновків суду. Твердження відповідачки про те, що неналежна поведінка позивача відносно їхньої дитини негативно впливає на розвиток та здоров»я дитини не підтверджені жодними доказами. Наявні в матеріалах справи докази свідчать про позитивну характеристику позивача. Доводи апеляціі про те, що збільшення годин спілкування батька з дитиною суперечать інтересам дитини, спростовуються поясненнями представник третьої особи Служби у справах дітей та молоді Сарненської райдержадміністрації ОСОБА_4
З його пояснень вбачається, що дитина прагне більше часу проводити саме з батьком і цю обставину Служба у справах дітей та молоді врахувала, вирішуючи питання надання висновку щодо збільшення годин спілкування ОСОБА_13 з сином.
Є безпідставними доводи апеляції про те, що спір вже вирішено рішенням Сарненського районного суду від 31.05.2011 року, яким в позові відмовлено. На думку колегії право на звернення до суду одного з батьків про зміну часу спілкування з дитиною настає із зміною обставин та зі збільшенням віку дитини.
За таких обставин, суд першої інстанції при вирішенні питання про збільшення встановленого способу спілкування позивача із сином правильно визначив характер спірних правовідносин, правові норми, що їх регулюють, та з урахуванням інтересів дитини, бажання і можливостей батька, його графіку роботи дійшов обґрунтованого висновку про те, що визначений спосіб участі позивача у вихованні дитини та спілкуванні з нею не зашкодить їй, а навпаки повністю відповідатиме можливості дитини в повній мірі сприймати піклування кожного із батьків про її здоров'я, фізичний та духовний розвиток. Тому, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення, що оскаржується, слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дубровицького районного суду від 19 травня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя Ковальчук Н.М. Судді : Оніпко О.В. Рожин Ю.М.