Справа № 22- 1502 - 2007 p.                            Головуючий у 1-й інст. - Товстика І.В.

Доповідач - Оніпко О.В.

          УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

31 січня 2007 р.                                                                                                      м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді - Собіна І.М. Суддів - Оніпко О.В., Григоренко І.М. При секретарі - Сеньків Т.Б. З участю представників - адвокатів

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 8 листопада 2006 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства "Селище" підприємства з іноземними інвестиціями "Селищанський гранітний кар'єр" у фірмі ТзОВ , ТзоВ "Селищанський гранітний кар'єр" про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за затримку термінів її виплати.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів .-

встановила:

Рішенням Сарненського районного суду від 8 листопада 2006 р. ОСОБА_1 в позові відмовлено.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі позивач вважає його незаконним, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Він повністю обґрунтував і довів свої позовні вимоги щодо наявності заборгованості у ТзОВ "Селищний гранітний кар'єр" перед ним в сумі 13 639 грн., за виконання обов'язків директора ДП "Селище" в період з 2001 по 2005 p.p. та обов'язок останнього сплатити йому компенсацію в сумі 3979 грн. за порушення термінів її виплати, оскільки Товариство є засновником дочірнього підприємства і згідно вимог п. 2 розд.1 Статуту ДП "Селище" повинно забезпечувати його матеріальними, трудовими та іншими ресурсами. Окрім того, Товариство заборгувало йому і заробітну плату в сумі 7189 грн. за виконання обов'язків ліквідатора ДП "Селище" з 21.12.2005 р. по 26.05.2006 р.

ПП "НВ-аудит" від 25.10.2006 р. обслуговує ТзОВ "Селищанський гранітний кар'єр ", а тому є зацікавленою особою і його довідка про те, що за відсутності фінансових документів за вказані роки через їх неналежне ведення неможливо провести перевірку правильності нарахувань та виплат зарплати, на яку послався суд, є необ'єктивною.

Згідно п. 19 Статуту ДП "Селище", контроль за фінансово-господарською діяльністю   Підприємства   здійснює   Власник.   Він   як   директор   підприємства неодноразово звертався до власника про призначення бухгалтера, одна він цього не зробив. Тому він особисто здійснював на власний розсуд бухгалтерський облік.

Окрім того, згідно п.34 розділу 7 Статуту, Власник підприємства може ліквідувати його в разі збитковості або недоцільності, однак останній цього не зробив. Просив скасувати рішення, стягнути на його користь саме з ТзОВ "Селищанський гранітний кар"єр" всі, нараховані ним виплати в сумі 24 808 грн. 74 коп., оскільки будь-яке майно у ДП "Селище" відсутнє.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, 17.08.1999р. було зареєстровано дочірнє підприємство "Селище", засновником якого є підприємство з іноземними інвестиціями "Селищанський гранітний кар'єр" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (а.с. 80).

Згідно довідки № 1180 від 23.07.2002 р., ДП "Селище", керівником якого є позивач, включено до ЄРДПОУ ( а.с. 81) і на час розгляду справи судом з державного реєстру не виключено.

На підставі його особистої заяви, наказом директора ТзОВ "Селищанський гранітний кар'єр" НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 15.08.2001 р. був призначений виконуючим обов'язки директора ДП "Селище" за сумісництвом згідно із штатним розкладом. Наказ про його прийняття на роботу по ДП "Селище" відсутній.

3.03.2005 р. на ім'я директора ТзОВ "Селищанський гранітний кар'єр" ОСОБА_1 подав заяву ( а.с. 115) про звільнення його з даної посади у зв'язку із недоцільністю діяльності ДП "Селище", однак, наказ про його звільнення з даної посади не був виданий.

Протоколом спостережної ради ТзОВ "Селищанський гранітний кар'єр" від 21.12.2005 р. № 1 затверджено рішення про ліквідацію ДП "Селище" та ОСОБА_1 призначено ліквідатором ( а.с. 55-56).

У зв'язку з невиконанням позивачем обов'язків ліквідатора ДП "Селище", рішенням спостережної ради НОМЕР_2 ліквідатором призначено ОСОБА_2. Доказів на спростування вказаної обставини, ОСОБА_1 суду не надано.

У зв'язку з наведеним, позовні вимоги останнього про стягнення на його користь заробітної плати за виконання обов'язків ліквідатора ДП "Селище" до задоволення не підлягають.

У відповідності до п. З розділу 1 Статуту ДП "Селище", підприємство працює на принципах самоуправління та самофінансування, а згідно п. 4 - є юридичною особою з моменту державної реєстрації його установчих документів, має відокремлене майно, самостійний баланс, може від свого імені набувати майнові та немайнові права та нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в судових органах, має печатку і штамп зі своїм найменуванням.

З наведеного вбачається, що позивач і на даний час є виконуючим обов'язки директора ДП "Селище", яке перебуває у стадії ліквідації, та не виключено з ЄРДПОУ, тому належним відвідачем за його позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення компенсації за порушення термінів її виплати, є саме ДП "Селище", а доводи ОСОБА_1 про обов'язок засновника (власника) даного підприємства провести належні йому виплати, є безпідставними, оскільки суперечать обставинам справи і вимогам діючого законодавства.

Також, позивачем, у відповідності з вимогами ст. 60 ЦПК України, не надано доказів на обґрунтування вказаних позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника підприємства, сам провів розрахунок належних йому, на його думку, коштів, однак перевірити їх достовірність немає можливості через відсутність штатного розпису, трудових договорів з працівниками, бухгалтерських документів щодо нарахування заробітної плати, утримань з неї, табелів обліку робочого часу працюючих, тобто, у зв'язку з неналежним веденням фінансового та податкового обліку на підприємстві.

Окрім того, з пояснень самого позивача вбачається, що у зв'язку з відсутністю на підприємстві бухгалтера, він на свій розсуд складав фінансові звіти, нарахування заробітної плати проводив особисто і лише для себе, виходячи з розміру посадового окладу 400 грн., не обґрунтовуючи це відповідними документами. Іншим працівникам нарахувань не проводив, а переносив їхню заборгованість по зарплаті на майбутні роки. Не заперечував, що відповідальною особою за своєчасне отримання зарплати на підприємстві був саме він. З вимогами про виплату заборгованості по зарплаті впродовж 2001-2005 p.p. не звертався і будь-яких дій щодо погашення такої заборгованості не вчиняв.

Враховуючи наведене, суд 1-ї інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та недоведеністю.

Висновки суду 1-ї інстанції відповідають вимогам закону та доказам, перевіреним у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Сарненського районного суду від 8 листопада 2006 р. залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.