Справа № 22-139 2007р. Головуючий у 1 -й інстанції: Український В.В.
Доповідач: Белінська І.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Кіровоградської" області в складі:
головуючого - Полежая В.Д.,
суддів - Спірідонової Л.С., Белінської І.М.,
при секретарі - Шевченко Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Знам"янського міськрайсуду від 1 листопада' 2006 року у справі за його скаргою на бездіяльність державного виконавця,
ВСТАНОВИЛА:
1ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1. та ОСОБА_2 звернулися в суд із скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Кіровоградської області Красної А.О. по виконанню рішення Знам"янського районного суду від 18.07.2003 року, яким із СП „ІНФОРМАЦІЯ_1і" та їх користь стягнуто відповідно 8475 грн. та 5886 грн. і автомобіль КРАЗ, 1983 року випуску, реєстр НОМЕР_1, вартістю 10 314 грн.,- в рахунок належних їм майнових паїв.
Зазначали, що державний виконавець, закривши виконавче провадження ІНФОРМАЦІЯ_2, про що вони дізнались лише у вересні 2006 року, не вчинила всіх передбачених ст..5 Закону України „Про виконавче провадження" дій по виконанню зазначеного судового рішення, що призвело до порушення їх майнових прав. Крім того, державний виконавець вчиняла дії по виконанню судового рішення з порушенням ЗУ „Про виконавче провадження". Просили поновити строк на оскарження дій та бездіяльності державного виконавця та визнати її дії та бездіяльність незаконними.
Ухвалою Знам"янського міськрайсуду від 16 листопада 2006 року заявникам в задоволенні їх заяви про поновлення строку на оскарження дій та бездіяльності державного виконавця відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування цієї ухвали з посиланням на порушення судом норм цивільно-процесуального права. Вказується на те, що суд безпідставно прийшов до висновку про належне їх повідомлення державним виконавцем про прийняте ним рішення щодо повернення їм виконавчого листа без виконання. Заявники стверджують, що не отримували постанову про повернення їм виконавчого листа без виконання, як не отримували і самого виконавчого листа; про закриття виконавчого провадження дізналися лише ІНФОРМАЦІЯ_3 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у відділі ДВС; порядок оскарження дій або бездіяльності державного виконавця їм
2.
роз'яснений не був. Вважають, що ці обставини свідчать про поважність причин пропуску встановленого ч.І ст.385 ЦПК України строку для оскарження до суду бездіяльності державного виконавця.
Заслухавши пояснення представника заявників ОСОБА_3., який просив скасувати ухвалу суду від 16.11.2006 року, перевіривши законність і обгрунтованість прийнятого судом 1-ї інстанції рішення в порядку та межах, встановлених ст..ст.303-304, 312 ЦПК України, колегія суддів вирішила, що постановлена судом ухвала про відмову в поновленні строку на оскарження дій та бездіяльності державного виконавця підлягає скасуванню з постановлениям нової ухвали про задоволення заяви про поновлення цього строку та про направлення справи для її розгляду по суті до суду 1-ї інстанції з таких підстав.
Згідно із ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст..385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для поновлення стягувачам строку для оскарження дій державного виконавця щодо повернення їм виконавчого документа без виконання, суд 1-ї інстанції дійшов висновку про те, що строк для подання скарги на ці дії державного виконавця був пропущений без поважних причин, оскільки копія відповідної постанови була направлена стягувачам вчасно ( в день прийняття постанови про повернення виконавчого листа), про що свідчить супровідний лист відділу ДВС.
Проте, з таким висновком не можна погодитись, оскільки доводи стягувачів про те, що вони не отримували відповідної копії постанови та самого виконавчого листа а тому не мали можливості вчасно, у встановлений строк, оскаржити дії державного виконавця судом належним чином не перевірені, а висновок суду про те, що стягувачі мали можливість вчасно оскаржити постанову державного виконавця від ІНФОРМАЦІЯ_4, не ґрунтується на належній оцінці доказів та правильному застосуванні норм цивільно-процесуального права.
Супровідний лист (а.с50), на який суд послався як на обставину, яка свідчить про те, що стягувачі були належним чином повідомлені про наявність винесеною державним виконавцем постанови про повернення їм виконавчого документу без виконання від ІНФОРМАЦІЯ_4 а тому пропустили 10-денний строк для її оскарження до суду без поважних причин - насправді свідчить лише про те, що копія зазначеної постанови державним виконавцем
3.
була направлена учасникам виконавчого провадження, а не про те, що ця копія була одержана стягувачами, і відповідно, вони дізнались про її існування. Відсутність відомостей про час вручення стягувачам зазначеної копії постанови та їх доводи про те, що вони дізнались про її існування ІНФОРМАЦІЯ_3 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у відділі ДВС,- приводить до висновку, що стягувачі, дійсно, могли не знати про прийняте державним виконавцем рішення, оформлене постановою від ІНФОРМАЦІЯ_4. Інша оцінка цих обставин суперечила б вимогам ч.І ст.385 ЦПК України.
Окрім того, у самій постанові зазначено, що вона може бути оскаржена до суду в 10-денний строк з моменту її одержання (а.с.50). Проте, суд 1-ї інстанції, відмовивши в поновленні строку на подачу скарги, не визначив коли ж у стягувачів виникло право на її оскарження, а тому і прийшов фактично до неправильного висновку про те, що строк був пропущений без поважних причин, хоча і поважність чи неповажність причин пропуску строку на подачу скарги судом не обговорювалась, обґрунтування цього питання в ухвалі відсутнє.
За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню з постановлениям нової ухвали про задоволення заяви стягувачів про поновлення строку на подачу скарги на дії та бездіяльність державного виконавця.
Слід також вказати на те, що суд 1-ї інстанції, відмовивши в поновленні строку на подачу скарги, не вирішив питання щодо подальшого провадження стосовно самої скарги. Відповідно до ст. 72 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження цих строків.
Вирішення питання про поновлення стягувачам строку на подачу скарги на дії та бездіяльність державного виконавця в порядку апеляційного провадження є підставою для повернення справи на розгляд її по суті заявлених вимог судом 1 -ї інстанції.
Суду 1-ї інстанції слід звернути увагу на недоліки поданої стягувачами скарги на дії та бездіяльність державного виконавця (нечіткість вимог, кола оскаржуваних дій), які підлягають усуненню в ході її розгляду шляхом уточнення.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.303-304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Ухвалу Знам"янського міськрайонного суду від 16 листопада 2006 року скасувати і постановити нову ухвалу.
Заяву стягувачів задовільнити. Поновити ОСОБА_1. та ОСОБА_2. строк на подачу скарги на дії та бездіяльність старшого державного
4.
виконавця Красної А.О.. Цивільну справу за їх скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця повернути до суду 1-ї інстанції для її розгляду.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя апеляційного суду Кіровоградської області
І.М.Вехінська