Справа № 22а/22 Головуючий у 1 інстанції Чернявський М.В.
Категорія 69 Доповідач: Рафальська І.М.
УХВАЛА
Іменем України
17 січня 2007 року апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючого Рафальської І.М.,
суддів Зарицької Г.В., Балашкевича С.В.,
при секретарі Сухоребрій Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом
ОСОБА_1 до військової частини А-2038 про визнання права
на отримання надбавки у повному обсязі за безперервну військову службу за
апеляційною скаргою позивача на рішення Житомирського райсуду Житомирської
області від 15 вересня 2006 року,
встановив:
У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним
позовом, у якому вказувала, що проходить службу у в/ч А-2038 у смт.Озерне
Житомирського району Житомирської області..
Зазначала, що військова частина заборгувала їй виплату надбавки за безперервну
військову службу за період з травня 2003р. по лютий 2005р. Відповідно до Указу
Президента України № 389 від 5.05.2003 року, йому з травня 2003р. має нараховуватись
10% надбавки, проте, ця надбавка виплачувалась не в повному обсязі.
Оскільки відповідач відмовляє у виплаті надбавки у повному обсязі, просила
визнати право на отримання надбавки у повному обсязі та визнати суму заборгованості у
розмірі 480 грн. 81 коп. та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням
строків їх виплати в сумі 126 грн. 39 коп.
Постановою Житомирського райсуду Житомирської області від 15 вересня 2006
року у задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі позивачка просить рішення міськрайсуду скасувати і ухвалити
нове рішення про задоволення її вимог; посилається на те, що райсудом порушені норми
матеріального та процесуального права; зазначає, що висновки суду не відповідають
обставинам справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної
скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, позивачка проходить військову службу у військовій
частині А - 2038, має право на надбавку за безперервну військову службу. Відповідно до
довідки в/ч-2038 /а.с.8/, ОСОБА_1 виплачувалась надбавка в розмірі: травень-
жовтень 2003р. - 3%, листопад-грудень 2003р. - 10%, січень -серпень 2004р. - 3%,
вересень-грудень 2004р. - 10%, січень-лютий 2005р. - 3%. березень-грудень 2005р. -
10%.
Виплата надбавки, про стягнення якої просить позивачка, передбачена Указом
Президента України від 5.05.2003р. № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних
Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної
прикордонної служби та Управління державної охорони України за безперервну
службу".
Відповідно до довідки в/ч А2038 /а.с.8/, позивачка має вислугу 9 років 1 місяць 13
днів, і вона, як і інші військовослужбовці зі стажем до 10 років, у спірний період часу
мав право на надбавку у розмірі до 10% щомісячного грошового забезпечення. При цьому
виплата надбавок військовослужбовцям відповідно до Указу мала здійснюватись за
рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті на утримання Збройних Сил
України, а право визначати конкретні розміри надбавок військовослужбовцям було
надане Міністру оборони України.
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної
надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, затвердженої
наказом Міністра оборони України від 26 травня 2003 року № 149, виплата цієї надбавки
здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах
військових частин, військових навчальних закладів, організацій, установ. При цьому
конкретні розміри надбавок визначались Міністром оборони на той чи інший період часу і
доводились до відому підлеглих йому командирів військових частин телеграмами
/а.с. 30-33/, з врахуванням яких відповідно до п. 5.1 Інструкції видавались накази, як
підстава виплати надбавки. Наведене стверджується листом Міністерства оборони
України від 17.06.05р. № 248/9/30.
Надбавку за спірний період часу у визначених Міністром оборони розмірах
позивачка отримала /а.с.8/.
Вимога позивача про визнання права на отримання надбавки за весь період часу
у максимальному розмірі, за наведених вище обставин є безпідставною, тому суд
обгрунтовано відмовив їй у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195,196,198, 200,205,206 КАС України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Житомирського райсуду Житомирської області від 15 вересня 2006 року
залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути
оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного
місяця.