АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-534/10 Головуючий у 1-й інстанції Грузман Т.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: ГасіяЮ.В.
Суддів: Дорош А.І. , Обідіної О.І. при секретарі Киві А.М.
за участю
відповідача ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 12 січня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку , -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 12 січня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/8 всіх видів доходів (заробітку) на користь ОСОБА_3 до досягнення сином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, тобто до 05 жовтня 2011 року.
Стягнення аліментів проводити щомісячно та розпочати утримання з моменту подачі позову до суду - 16 листопада 2009 року.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 34 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить вищевказане рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.І ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено і це не заперечується сторонами, 08.08.2008 р. сторони уклали шлюб, від якого мають сина ОСОБА_4, 06 жовтня 2008 року. Народження, на утримання якого за рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 04.12.2009 р. стягуються аліменти у розмірі !4 частини всіх видів доходів(заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Дитина перебуває на утриманні матері, що підтверджується довідками Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області № 567,574 від 22.10.2009р. (а.с.4). Позивач не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується довідкою управління соціального захисту населення № 15 від 11.01.2010 р. (а.с. 30) та отримує допомогу у розмірі 130 грн. Позивач є студенткою 2 курсу Української медичної стоматологічної академії, що підтверджується довідкою від 19.10.2009 р. та договором про навчання (а.с. 6-7). Позивач не працює, доходів як підприємець не має.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до вимог 4.2,4 ст. 84 СК України позивач, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Оскільки відповідач має постійне місце роботи в Оржицькому лісництві ДП «Лубенського лісгоспу, де працює майстром лісу, його заробітна плата за період з квітня 2009 р. по жовтень 2009 р. складає 7076,98 грн., що підтверджується відповідними довідками (а.с.9), то місцевий суд прийшов до висновку про те, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу позивачу до досягнення сином трирічного віку.
Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є правильним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.
При ухваленні судового рішення; місцевим судом врахована та обставина, що на відповідача покладено обов»язок по сплаті аліментів на утримання сина до його повноліття. Також судом дана оцінка запереченню відповідача в тій частині, що син не проживає з позивачем, яка навчається у вищому навчальному закладі. Відповідач не надав суду доказів в цій частині. Навчання позивача у вищому навчальному закладі не свідчить проте, що дитина з нею не проживає та не перебуває на її утриманні.
Твердження відповідача про невірне тлумачення судом вимог ч. 2 ст. 84 СК України не заслуговує на увагу, оскільки сам відповідач визнає той факт, що дитина фактично проживає з матір»ю та перебуває на її утриманні.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та не спростовують висновків місцевого суду, рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.І п.1, 308 ч.І, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У ХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 12 січня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
СУДДІ: / підписи/