Судове рішення #490539
УКРАЇНА

 

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД   ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22ц/132                                                                                            Головуючий в суді 1" інст. Волкова Н.Я.

Категорія 41                                                                                                      Доповідач Балашкевич С.В.

РІШЕННЯ

Іменем України

18 січня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Балашкевича С.В.

суддів Рафальської І.М., Зарицької Г.В.

при секретарі Сухоребрій Т.А.

за участі

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.

Житомирі апеляційну скаргу АТЗТ «Коростенський фарфор» на

рішення Коростенського міськрайонного суду від 6 листапада 2006

року в справі за позовом ОСОБА_1 до АТЗТ

«Коростенський фарфор» на про стягнення заробітної плати за час

вимушеного простою, -

встановила:

У червні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом,

в якому просила стягнути з АТЗТ «Коростенський фарфор» на її

користь 3399,02 грн. заробітної плати за час вимушеного простою,

що стався не з її вини і мав місце на підприємстві в 2003 році

протягом 80 календарних днів, 2004 році - 98 календарних днів та в

2005  році - 49 календарних днів, посилаючись на те, що відповідач

відмовляється виплатити їй названу заробітну плату.

Рішенням Коростенского міськрайонного суду від 6 листопада

2006  року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Постановлено

стягнути з АТЗТ «Коростенський фарфор» на користь позивачки

1703, 07 грн. заробітної плати за час вимушеного простою.

В апеляційній скарзі АТЗТ «Коростенський фарфор» просить

рішення суду скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в

 

задоволення   позову,   посилаючись   на   порушення   судом   норм

матеріального та матеріального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції

виходив з того, що по причині простою не з вини працівників

товариства позивачка не працювала у 2003 році 29 днів, у 2004 році

44 днів та у 2005 році 68 днів, а тому цей час простою підлягає оплаті

відповідно до вимог ч. 1 ст. 113 КЗпП України.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Згідно чинного законодавства виробничим простоєм

визнається тимчасове припинення на підприємстві виробничого

процесу не з вини працівника по причинам відсутності сировини,

енергії, палива, складного фінансового становища тощо. Час

простою, що стався не з вини працівника підлягає оплаті у

відповідності до вимог ч. 1 ст. 113 КЗпП України у разі, коли

працівник перебував на роботі під час простою, але у зв'язку з

останнім не міг виконувати покладені на нього трудові обов'язки.

Як вбачається з матеріалів справи, з 15.06.1990 року по

16.05.2005 року ОСОБА_1 працювала у відповідача живописцем.

Згідно з наказами НОМЕР_1, НОМЕР_2 позивачці та іншим працівникам були змінені умови

праці, тобто вона переведена на роботу з неповним робочим днем при

неповному робочому тижні. Дані накази є чинними і позивачкою не

оскаржувалися.

За умовами пункту 2.1 колективного договору на 2002 рік та

пункту 2.1 колективного договору на 2004 рік у випадках зменшення

обсягів виробництва, в зв'язку з втратою ринків збуту, важкого

фінансового становища, які не залежать від адміністрації

підприємства, власник зобов'язаний прийняти наступні

упереджувальні заходи:

·       тимчасово зупинити прийом на роботу нових працівників;

·       використати внутрішні виробничі переміщення намічених до

·       звільнення працівників;

вводити тимчасово неповний робочий час.

 

Враховуючи наведене, суд першої інстанції безпідставно визнав

відсутність ОСОБА_1 на роботі протягом 2003-2005 pp.

(141 день) періодом простою та стягнув заробіток за цей час.

За таких обставин рішення підлягає скасуванню з ухваленням

нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,313,314,316 ЦПК України,

колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу АТЗТ «Коростенський фарфор»

задовольнити.

Рішення Коростенського міськрайонного суду від 6 листопада

2006 року скасувати й ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до

акціонерного товариства закритого типу «Коростенський фарфор»

про стягнення заробітної плати за час вимушеного простою

відмовити за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з

цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку

безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація