№2-а-429/09    

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 квітня 2009 року               Торезький міський суд Донецької області в складі :

    головуючого-судді         Стріжакової Т.В.

    при секретарі             Косолапової В.В.

за участю: позивача             ОСОБА_1

представника відповідача УПСЗН     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської Ради Донецької області, третя особа Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, про поновлення строку звернення, визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та доплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007рік, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 24.03.2009 року звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської Ради Донецької області (далі-УПСЗН), третя особа Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області (далі-ГУ ДКУ), про поновлення строку звернення, визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити нарахування та доплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18 квітня 2007 року у неї народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4, через що вона перебуває на обліку в УПСЗН  з 02.07.2007 року як отримувач допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку. Частиною 1 ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що дана допомога виплачується у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідач виплачує допомогу не у повному розмірі. Про це їй стало відомо із засобів масової інформації у середині 2008 року, але не мала можливості займатися цим питанням, оскільки діти хворіли, потребували за собою догляду, їх доглядом та вихованням вона займалася сама, оскільки чоловік постійно був на роботі вважає, що річний строк звернення до суду вона пропустила з поважних причин і просить даний строк поновити. З приводу виплати їй вказаної допомоги у неправильному розмірі вона звернулася до відповідача, але їй було відмовлено з посиланням на ст.56 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік». З діями УПСЗН вона не згодна, оскільки виплати їй проводилися без врахування рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп/2007, яке має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів з правовідношеннями, які виникли внаслідок дії вказаних законів, які визнані неконституційними і є обов’язковим для виконання. Вона навела розрахунок і вказала, що їй недоплачено за 2007 рік 4308грн.92коп. Просила поновити строк для звернення до суду із захистом порушених прав, визнати дії УПСЗН неправомірними, зобов’язати УПСЗН здійснити перерахунок та доплату допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за 2007 рік у сумі 4308грн.92коп. (а.с.3-5).

Представник третьої особи ГУ ДКУ , повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив у позові відмовити у повному обсязі (а.с.29).

У судовому засіданні позивачка дала пояснення, аналогічні викладеним у позові, додатково пояснила, що до суду не зверталася раніше, оскільки діти часто хворіли, потребували постійного догляду, лікування, їй ні на кого було їх залишити, щоб зібрати усі необхідні докази і звернутися за допомогою підготувати позов до суду. Просила поновити строк для звернення до суду із захистом порушених прав, визнати дії УПСЗН неправомірними, зобов’язати УПСЗН здійснити перерахунок та доплату допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за 2007 рік у сумі 4308грн.92коп.

Представник   УПСЗН  суду пояснив, що позивач отримує грошову допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку як незастрахована особа з 02.07.2007 року, в розмірі відповідно до ПКМУ «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» від 11.01.2007р. №13. Статтею 56 ЗУ «Про державний бюджет на України на 2007 рік» зупинено дію ст.43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240-111, в якій встановлювалася допомога по догляду за дитиною до 3-х років у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідно до ЗУ №2240-111, ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» була встановлена допомога по догляду за дитиною до 3-х років у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну сім’ю за попередні 6 місяців, але не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для незастрахованих осіб.

Частиною 2 ст.95 Конституції України передбачено, що виключно Законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно із п.5ч.1ст.4 Бюджетного Кодексу України до нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні належать акти КМУ, які прийняті на підставі та на виконання Бюджетного Кодексу та інших законів. Ч.2 ст.4 Бюджетного Кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього кодексу та закону про державний бюджет. УПСЗН є розпорядником бюджетних коштів, підпорядковується розпоряднику вищого рівня, який отримує бюджетні кошти шляхом їх затвердження у законі про державний бюджет. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні повноваження, провадять видатки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату зазначеної допомоги в розмірі, встановленому ПКМУ №13 від 11.01.2007р. Виконання Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп/2007 – проведення соціальних виплат згідно із ним можливо тільки у разі внесення відповідних змін у ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік». Тому позивачці за період з 02.07.2007р. по 31.12.2008р. нараховано та виплачено дану допомогу у сумі 1259,23грн.

Згідно із ст.99 КАСУ адміністративний позов подається у межах строку звернення, який встановлений – 1 рік, позивачкою він порушений, заборгованості по виплатам не має. Просило застосувати строк позовної давності і у позові відмовити  повністю.

Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено , що позивач є особою, яка не працює і не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, згідно із свідоцтвом про шлюб вона 15.07.2006 року уклала шлюб з ОСОБА_5, від шлюбу 18 квітня 2007 року у позивачки народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4, актові записи №199, №200 від 24.04.2007 року (а.с.7,8), діти проживають з нею та чоловіком (а.с.9). Згідно із поданою нею заявою від 02.07.2007р. (дати звернення) вона перебуває на обліку в УПСЗН, розпорядженням від 09.07.2007 року їй призначена допомога по догляду дитини до досягнення нею трирічного віку (а.с.30,31). У липні 2007 року їй виплачено УПСЗН допомогу у сумі 195,79грн., у серпні 2007р. -206,82грн., у вересні 2007р.-209,70грн., у жовтні 2007р. – 209,70грн., у листопаді 2007р. – 215,46грн.,  у грудні 2007р. – 221,76грн., всього виплачено 1259,23грн. (а.с.12). У повідомленні поліклініки з дитячою консультацією Торезької міської лікарні №2 ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, спостерігаються у дитячий консультації з моменту народження; ОСОБА_5 перехворіла у 7 місяців гострою респіраторною інфекцією, лікувалася амбулаторно; ОСОБА_6 перехворів ОРВІ у 7 місяців, опік 1-2ступеню лівої голені у січні 2008 року, ОРВІ у 1,5 року, лікувався у дитячому інфекційному відділені у ЦМЛ з 13.10.2008 року по 20.10.2008 року (а.с.10).  УПСЗН утворюється рішенням міської ради, є підконтрольним та підзвітним міській раді, є юридичною особою, у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, актами КМУ, наказами Мінпраці, актами відповідного органу місцевого врядування, положенням про управління (а.с.22-25).

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, чинній до 31.12.2007 року), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 62 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік”  № 489-V від 19.12.2006 року, затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на місяць для дітей віком до 6 років з 1 жовтня — 470 гривень.

Відповідно до 1 ст. 15 цього ж Закону (в редакції чинній з 01.01.2008 року і на час розгляду справи в суді), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень цього ж закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року — 50 відсотками, з 1 січня 2009 року — 75 відсотками, з 1 січня 2010 року — 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Відповідно до ст.23 цього ж Закону, рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.

Судом встановлено, що спору про право позивача на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 200 рік між сторонами немає, між сторонами виник спір тільки про розмір вказаних виплат.

На звернення позивачки з вимогами сплатити різницю між фактично сплаченими сумами та встановленим ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» УПСЗН їй направлена відповідь про відмову у виплаті даної різниці, правильність нарахування суми допомоги (а.с.7).

Відповідно до ч.1ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади і місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Пунктом 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина.

Судом встановлено, що УПСЗН позивачу сплачувало допомогу у розмірі: у 2007р. відповідно до ст.56 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік»: у липні - 195,79грн., у серпні -206,82грн., у вересні.-209,70грн., у жовтні – 209,70грн., у листопаді - 215,46грн., у грудні – 221,76грн., всього виплачено 1259,23грн.Тобто вказаними Законами зупинялися дії ч.1 ст. 15 «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у первісній редакції.

Метою і особливістю закону про державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов’язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (ст. 48 Конституції України).

 09.07.2007 року Конституційним Судом України постановлено рішення №6-рп/2007, яке має преюдиціальне значення для судів при розгляді позовів щодо досліджених ним правовідносин, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» №489-У від 19.12.2006 року, а саме, абзац 3 ч.2 ст.56 цього закону щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї, але не менше 90грн. для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому КМУ. Конституційний Суд України відзначив, що положеннями ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбаченими іншими законами України, не можуть  вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осі, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справ керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.9 КАС України суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд не приймає аргумент органу державної влади щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» вказано, що така відмова є свавільною та незаконною. З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у зазначеному рішенні, реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, судом не можуть бути  прийняті до уваги.

Суд вважає, що оскільки порушення прав позивача на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році в розмірі, який встановлений законом, з огляду на рішення Конституційного Суду України є безумовним, застосуванню підлягають положення ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в частині розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка повинна бути у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Суд вважає, що вимоги позивача у частині поновлення їй строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., які виходять за межі позовної давності відповідно до ст.99 КАС України, підлягають задоволенню на підставі ст.ст.100, 102 КАС України. Позивач звернувся із заявою про поновлення строку, навів причини його пропуску, суд вважає, що ці причини є поважними, що підтверджується поясненнями позивача, свідоцтвом про народження дітей, які є малолітніми, часто хворіють і весь час потребували постійного материнського догляду, медичними довідками про їх хворобу. Крім того, грошові зобов”язання держави щодо громадянина в світлі рішень Европейського суду з прав людини та Европейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розцінюються як власність громадянина, термін давності застосування до якої перевищує строк давності по адміністративним справам і в сукупності з вищевикладеним зумовлює поновлення позивачу терміну звернення до суду з вимогами щодо захисту своїх конституційних прав. Суд вважає, що заперечення відповідача проти поновлення позивачу даного строку є необґрунтованими.

Вирішуючи заявлені позивачем вимоги стосовно виплати допомоги з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., суд виходить з того, що визначений Кабінетом Міністрів розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення неї трирічного віку не відповідає вимогам ч.1 ст.15 ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, мається порушення прав позивача на отримання даної допомоги за вказаний період в розмірі, який встановлений законом, з огляду на рішення Конституційного Суду України порушення є безумовним, тому до спірних правовідносин суд застосовує акт вищої юридичної сили – вказаний Закон. Нарахування та виплата такої допомоги позивачці фактично здійснювалася відповідачем у розмірі, значно нижчому за прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, який в зазначений період становив з 1.04.2007р. – 463грн. на місяць, з 01.10.2007р. – 470грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Визначаючи розмір недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку відповідач зобов’язаний виплатити позивачу за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р ., суд виходить з розрахунку: за липень –463грн.:31дн.х23дн.х2(повинно виплачено)-237,25грн.:31дн.х23дн.(фактично виплачено) =687,03грн.-145,26грн.=541,77грн.;

за серпень – 463грн.х2-206,82грн.=719,18грн., за вересень – 463грн.х2-209,70грн.=716,30грн.,

за жовтень – 470грн.х2-209,70грн.=730,30грн., за листопад – 470грн.х2-215,46грн.=724,54грн.,

за грудень – 470грн.х2-221,76грн.=718,24грн., всього 4150грн.33коп.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування.

Згідно ч.3 ст.94 КАС України, враховуючи що позовні вимоги позивача задоволено частково у сумі 4150грн.33коп.., відповідно до задоволених вимог з місцевого бюджету м.Тореза на користь позивача слід стягнути: 11 грн.72 коп. (4150грн.33коп.х1%= 41 грн.50 коп.).  

Керуючись ст.8,19,22,48 Конституції України, ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”  ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.2,8,9,10,69-71,79,86,87,94,98,99,100, 102,104,105,158-163,185,186,254 КАС України, -  

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської Ради Донецької області, третя особа Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, про поновлення строку звернення, визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та доплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік – задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення  Торезької міської Ради Донецької області у виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, передбачених ч.1 ст.15 ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року .

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської Ради Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 недоплаченої допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  у сумі 4150грн.33коп.

Стягнути з місцевого бюджету міста Тореза Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у сумі 41грн.50коп.

У решті вимог відмовити.

Постанова постановлена в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 08 квітня 2009 року в присутності позивача, представника УПСЗН.

Постанова буде виготовлена в повному обсязі 08 квітня 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Торезький міський суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Торезький міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                 Т.В. СТРІЖАКОВА