Справа №2-9/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    31 березня 2009 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:                     головуючого – судді Тулик І.І.

        при секретарі – Шемота М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2

до

ОСОБА_3, ОСОБА_4

про

стягнення боргу за договором позики

В С Т А Н О В И В :    

    22 березня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, за яким позивачка надала у борг відповідачу грошові кошти в сумі 11000 гривень під 10% щомісячно на розвиток його бізнесу. Розписку про одержання грошей підписав ОСОБА_4 особисто, а умови угоди пізніше було неодноразово змінено. 22 квітня 2005 року позивачка ОСОБА_2 позичила ОСОБА_4 560 доларів США та 9300 гривень під 10% щомісячно, про що відповідач написав нову розписку, при цьому розпискою від 22 березня 2004 року залишився борг в сумі 5700 гривень, про що було зроблено відповідний напис на новій розписці, засвідченій підписом ОСОБА_4 02 липня 2005 року умови угоди за взаємною згодою сторін було змінено, і сума, яку позичив ОСОБА_4 збільшилась на 500 доларів США, про що було зроблено відповідний запис на новій розписці. Таким чином, загальна сума, яку заборгував ОСОБА_4 ОСОБА_2 склала 560 доларів США + 9300 гривень + 5700 гривень + 500 доларів  =  20353 гривні 00 копійок. В свою чергу відповідач зобов’язався повернути борг разом з відсотками, однак вимоги позивачки про повернення коштів залишилися без відповіді, грошей ОСОБА_4 не повернув. У зв’язку наведеним ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_4 20353 гривні заборгованості за договором позики, а також судові витрати понесені позивачкою при подачі позову до суду на оплату судового збору та витрат на ІТЗ.

Крім того, ОСОБА_1 заклала позов до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики. У позовній заяві зазначила, що 04 листопада 2003 року на прохання відповідачів вона позичила їм 28000 гривень під 5% щомісячно на розвиток бізнесу, які відповідачі зобов’язалися повернути до 04 вересня 2004 року. Однак грошей у вказаний термін не повернули, тому просить стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по 14000 гривень заборгованості за договором позики, а також по 140 гривень сплаченого нею судового збору та по 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

В судове засідання позивачі не з’явилися, у заявах та телеграмах, що надішли до суду, просили справу розглядати  без їх участі, наполягають на задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив наступне. У розписці наданій ОСОБА_2 визнає суму боргу в розмірі заявленому нею, крім суми 5700 гривень, оскільки дану суму він  винен з батьком по іншій розписці ОСОБА_1, до якої ОСОБА_2 не має жодного відношення. Позов ОСОБА_1 визнає частково, оскільки їй було повернуто суму основного боргу і залишок по даній розписці становить 5700 гривень. Не заперечує проти стягнення з нього та з його батька – ОСОБА_3 сум, які він визнає. В іншій частині позову просить відмовити.

ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно, про причини неявки суд не повідомляв.

Заслухавши пояснення ОСОБА_4 та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

З розписки, наданої ОСОБА_4 слідує, що ОСОБА_4 взяв у борг у ОСОБА_2 560 доларів та 9300 гривень на шість місяців під 10% щомісячно та зобов’язувався повернути борг до 22 квітня 2005 року. Крім того, ОСОБА_4 взяв ще 500 доларів США 02.07.2005 року.

З розписки ОСОБА_3 від 04.11.2003 року слідує, що він взяв у борг гроші в сумі 28000 гривень у ОСОБА_5 під 5 % щомісячно до 04.09.2004 року і зобов’язувався повернути позику разом з відсотками. Крім того зазначено, що гроші він взяв разом з сином ОСОБА_4.

27 січня 2007 року ОСОБА_2 зверталася до ОСОБА_4 із заявою про повернення їй 20353 гривень боргу, про що свідчить заява, надана позивачкою.

Також 27 січня 2007 року ОСОБА_1 зверталася до ОСОБА_3 із заявою про повернення їй 28000 гривень боргу за розпискою.

Не погоджуючись із вимогами ОСОБА_1, наведеними у позовній заяві, відповідач ОСОБА_4 надав суду лист ОСОБА_1, в якій вона зазначила, що залишок боргу відповідачів перед нею становить 5700 гривень, тому просив призначити судово-почеркознавчу експертизу.

З висновку судово-почеркознавчої експертизи №505 від 19 травня 2008 року слідує, що рукописний текст розписки, де зазначено залишок боргу станом на 04 листопада 2004 року, виконані ОСОБА_1 та підпис від її імені виконаний самою ОСОБА_1  

З висновку судово-почеркознавчої експертизи №506 від 19 травня 2008 року вбачається, що підписи від імені ОСОБА_4 розташовані у розписці вчинені однією і тією ж особою, однак встановити ким, ОСОБА_4 чи іншою особою виконані вказані підписи не виявилося можливим.

Оскільки зазначений висновок вичерпної відповіді про те, ким виконана розписка, не дав, тому за клопотанням ОСОБА_2 було призначено повторну почеркознавчу експертизу, однак в подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовилися від проведення такої.

    У відповідності до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такі самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

    Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

    В ході розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_4 взяв у борг у ОСОБА_2 суму 560 доларів США та 9300 гривень під 10%. Крім того, 02.07.2005 року  ОСОБА_4 добрав ще 500 доларів. Наведене не заперечувалося і самим відповідачем ОСОБА_4  Сума 5700 гривень, яка зазначена у розписці як залишок за вересень 2004 року жодного відношення до договору між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не має, оскільки дана сума випливає з договору між ОСОБА_1 і ОСОБА_3,  а тому дана сума не підлягає до стягнення на користь ОСОБА_2 Таким чином  до стягнення з ОСОБА_4 підлягає сума 14653 гривні, тобто заявлена позивачкою сума 20353 гривні за мінусом 5700 гривень, яка випливає з договору між ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Крім того ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взяли у  ОСОБА_1 28000 гривень під 5%. Відповідачі стверджують, що їх борг перед ОСОБА_1 складає 5700 гривень, про що надали суду розписку ОСОБА_6, в якій зазначено, що станом на 04 листопада 2004 року борг становить 5700 гривень. Дану розписку підписала сама ОСОБА_1, що підтверджено висновком експерта. Таким чином сума 5700 гривень підлягає до стягнення з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_1

    Також у відповідності до ст.88 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 234 гривні судових витрат, понесених позивачкою на оплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді. З ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають до стягнення солідарно на користь ОСОБА_7 судові витрати в сумі 310 гривень, понесених нею на оплату судового збору та витрат на ІТЗ.    

    Керуючись ст.ст.10, 58, 60, 88, 212, 213, 223 Цивільного процесуального кодексу України, 610, 625, 1049 Цивільного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 14653 гривні та судові витрати в сумі 234 гривні.

    Стягнути солідарно з ОСОБА_4  та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5700 гривень боргу та 310 гривень судових витрат.

    На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження у судову палату з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                           Суддя:              Тулик І.І.