Справа №2-488 2007р.

_{РІШЕННЯ}

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„11" січня 2007 p.       Тернівськийрайонний суд м. Кривого Рогу

у складі: головуючого                                                 -   судці Потьомкіна О.П.

при секретарі                                                -   Паращенко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення недоплат по втраченому заробітку в зв'язку з відшкодуванням шкоди здоров'ю, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2006р. позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства „Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення недоплат по втраченому заробітку в зв'язку з відшкодуванням шкоди здоров'ю - а.с. 1-6, потім уточнив свої позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача за дорученням відмовився від позовних вимог до ВАТ „ПівнГЗК", підтримав позовні вимоги позивача в іншій частини у повному обсязі.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 11.01.2007р. провадження по справі закрито в частині позовних вимог до відкритого акціонерного товариства „Північний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з відмовою представника позивача від позову в частині. Відкрите акціонерне товариство „Північний гірничо-збагачувальний комбінат" притягнуто до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач ОСОБА_1. в позові та його представник в судовому засіданні вказали, що з 1956 року ОСОБА_1. працював ІНФОРМАЦІЯ_1 ВО „Кривбасруда", Ганнівського кар'єру ВАТ „Північний ГЗК". З 1992 року йому вперше було встановлено 80% втрати професійної працездатності. При переогляді 25.02.1993 року встановлено 100% втрати професійної працездатності безстроково з виплатою відшкодування шкоди в розмірі 303,58 грн. З 1992 року, відповідно до п.28 „Правил відшкодування шкоди здоров"ю...", яким встановлено, що перерахунок розміру відшкодування шкоди здоров"ю проводиться одночасно з підвищенням тарифних ставок /посадових окладів/, а також заробітної плати на виробництві, відносно позивача слід застосувати ряд коефіцієнтів, які застосовувалися для підвищення заробітної плати на підставі спільних постанов адміністрації та профкому підприємства. Для перерахунку суми відшкодування шкоди у відповідності до постанови КМУ №276 від 25.06.1992 року позивачем взято середній заробіток машиніста електровоза Ганнівського кар'єру ВАТ „ПівнГЗК" станом на 01.01.1993 року, який складав 26080,96 крб. Розрахунок щомісячних виплат Прохоренку відповідно до постанови КМУ та спільних постанов адміністрації та профкому ВАТ „ПівнГЗК" складає:

З 01.04.2001 року облікова справа ОСОБА_1. була передана в Фонд соцстрахування. Недоплати позивачу по Фонду по його втраченому заробітку з урахуванням строку позовної давності будуть складати:

Загальна сума недоплат по Фонду соцстрахування складає 32260,60 грн. Щомісяця необхідно буде стягувати на користь позивача, починаючи з 01.11.2006 року по 1871,84 грн. ОСОБА_1. в позові та представник позивача в судовому засіданні просять суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, в своєму письмовому клопотанні від 10.01.2007р. начальник відділення просить суд розглянути справу у відсутності представника відділення в зв'язку з неможливістю прийняти участь у розгляді даної справи.

Таким чином, на підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на боці відповідача - ВАТ «ПівнГЗК» за дорученням вважає, що підстав для задоволення позовних вимог позивача немає. Так, ВАТ "Північний ГЗК" своєчасно після встановлення позивачеві втрати профпрацездатності призначило йому суму у відшкодування шкоди здоров"ю. Суми виплачувалися своєчасно, періодично підвищувалися на коефіцієнти. Позивач до цього часу до ВАТ "ПівнГЗК" ніяких претензій не пред'являв, не звертався з питанням щодо неправильності нарахування суми. Вимоги позивача про збільшення йому виплат у відшкодування шкоди здоров"ю на коефіцієнти, зазначені в позові, не можуть бути визнані законними, так як на підставі спільних постанов адміністрації та профкому ВАТ "ПівнГЗК" були збільшені на ці коефіцієнти тарифні ставки та посадові оклади відповідно до норм Галузевих угод між Міністерством промисловості, добровільними об'єднаннями і ЦК профспілки металургів і гірників на 1996 рік і наступні роки, в той час, як заробітна плата не збільшувалася. Тому збільшення розміру сум у відшкодування шкоди здоров"ю у вказані періоди не проводилося. Таким чином, комбінатом всі суми нараховувалися правильно.

Вислухавши представників позивача і третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на боці відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

При розгляді справі судом встановлено, що з 1956 року ОСОБА_1. працював ІНФОРМАЦІЯ_1 ВО „Кривбасруда", Ганнівського кар'єру ВАТ „Північний ГЗК". З 1992 року йому вперше було встановлено 80% втрати професійної працездатності. При переогляді 25.02.1993 року встановлено 100% втрати професійної працездатності безстроково з виплатою відшкодування шкоди в розмірі 303,58 грн. З 1992 року, відповідно до п.28 „Правил відшкодування шкоди здоров"ю...", яким встановлено, що перерахунок розміру відшкодування шкоди здоров"ю проводиться одночасно з підвищенням тарифних ставок /посадових окладів/, а також заробітної плати на виробництві, відносно позивача слід застосувати ряд коефіцієнтів, які застосовувалися для підвищення заробітної плати на підставі спільних постанов адміністрації та профкому підприємства.

Для перерахунку суми відшкодування шкоди у відповідності до постанови КМУ №276 від 25.06.1992 року позивачем вірно взято середній заробіток машиніста електровоза Ганнівського кар'єру ВАТ „ПівнГЗК" станом на 01.01.1993 року, який складав 26080,96 крб.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, розрахунок страхових виплат ОСОБА_1. відповідно до постанови КМУ та спільних постанов адміністрації і профкому ВАТ „ПівнГЗК" буде складати:

01.01.1993 року - середній заробіток 26080,96 грн х 80%: 100% : 100000 = 0,20864768

3 01.04.2001 року облікова справа позивача була передана в Фонд соцстрахування. 3 урахуванням трирічного строку позовної давності, а також арифметичних помилок, допущених позивачем в своєму позові, недоплати позивачу по Фонду по його втраченому заробітку будуть складати:

В перерахунку на 100% втрати працездатності вищевказані страхові суми не перевищують граничної суми щомісячної плати, з якої сплачуються внески до Фонду соціального страхування: з 01.04.2001р. - 1600,00 грн., з 01.05.2002р. - 2200,00 грн., з 01.07.2003р. - 2660,00 грн., з 01.01.2005р.-4100,00 грн.

Таким чином, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з урахування трирічного строку позовної давності повинно відшкодувати позивачу недоплачені суми за період з 01.11.2003 року по 01.11.2006 року в розмірі 32260,68 грн, а також проводити щомісячні виплати у розмірі 1871,84 грн. з 01.11.2006р.

На підставі викладеного, у відповідності з п.п.23,28,48 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим ними органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, зв'язаним з виконанням ним трудових відносин», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №472 від 23.06.1993р., керуючись ст.ст.10,11,60,79,81,88,169,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 32260 грн. 68 коп. заборгованості по щомісячних страхових платежах за період з 01.11.2003р. по 01.11.2006р., а також стягувати щомісяця з відповідача на користь позивача по 1871 грн. 84 коп., починаючи з 01.11.2006р. - до зміни обставин, що тягнуть перерахунок.

Суми стягнуто без урахування податків і обов'язкових платежів.

Судовий збір в сумі 322 грн. 60 коп. відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України - компенсувати за рахунок держави.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1 грн. 50 коп.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано всіма учасниками по справі до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.