Справа № 2-А-9/2007р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 року Бериславський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого судді Радченко С.В.
при секретарі Глушковій Л.М.
за участю прокурора Ващенко О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі адміністративну справу за позовом прокурора Бериславського району до Бериславської міської ради про скасування рішення 6 сесії 5 скликання від 20.06.2006 року №49,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Бериславського району звернувся до суду з позовом до до Бериславської міської ради про скасування рішення 6 сесії 5 скликання від 20.06.2006 року №49, посилаючись на те, що перевіркою, проведеною прокуратурою Бериславського району встановлено, що відповідно до оскаржуваного рішення передбачено виділення ДТП у Бериславському районі а ктивів, а саме котельні №3, залишковою вартістю 200148грн., яка не входить до цілісного майнового комплексу комунального підприємства „Бериславтеплокомуненерго" для реалізації в рахунок погашення податкового боргу. Кошти від реалізації котельні вирішено направити на погашення податкового боргу до місцевого бюджету. 1.11.2006 року прокуратурою району в адрусу відповідача внесено протест з вимогою скасування рішення як незаконного. Рішенням Бериславської міської ради від 8.11.2006 року позачергової 11 сесії міської ради 5 скликання в задоволенні протесту прокурора відмовлено. Вважає зазначене рішення незаконним, оскільки кошти від реалізації котельні №3 вирішено направити на погашення податкового боргу до місцевого бюджету, а не на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку, у зв"язку з чим підривається економічна основа місцевого самоврядування. Надання дозволу ДПІ на реалізацію в рахунок погашення податкового боргу КП „Бериславтеплокомуненерго" майна комунальної власності, а саме котельні №3, яка не входить до цілісного майнового комплексу КП та повинна виконувати функції по забезпеченню міста опаленням, впливає на погіршення умов надання послуг населенню, а також послаблюють економічну основу органів місцевого самоврядування міста. Зокрема, котельня №3 обслуговувала виключно житловий фонд, а саме район міста, в якому нараховується 17 багатоповерхових будинків, в яких знаходиться 666 квартир. Всі квартири газифіковані, у 414 квартирах є індивідуальне опалення, інші квартири не мають опалення. Просить скасувати рішення як незаконне.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених в заяві.
Представник міської ради ОСОБА_1. у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що будівля котельні №3 не входить до складу цілісного майново комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності підприємства та з 2001 року не використовувалася. В період з 2002 по 2004 pp. мікрорайон відмовився від послуг котельні, надавши відповідні заяви. В 2005 році державною виконавчою службою за борги було демонтоване обладнання котельні та здане на металобрухт. В рахунок погашення податкового боргу з активів КП „Бериславтеплокомуненерго" рішенням сесії виділено для реалізаці будівлю котельні №3, як такої, що не функціонує, та в якій не має необхідності споживачів обслуговуємого нею мікрорайону, тому рішення сесії прийнято з дотримання вимог законодавства, а позов прокурора є необгрунтованим.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані сторонами для огляду документи, вислухавши пояснення сторін вважає позов не підлягаючим задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням 6 сесії 5 скликання №49 від 20.06.2006 року, Бериславська міська рада виділила ДПІу Бериславському районі активи, а саме котельню №3, залишковою вартістю 200148грн., яка не входить до цілісного майнового комплексу КП
„Бериславтеплокомуненерго" для реалізації в рахунок погашення податкового боргу. Кошти від реалізації котельні направлені до місцевого бюджету.
Відповідно до ст. 7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить управління об"єктами, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації.
Згідно п.6 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" доцільність, порядок та умови відчуження об"єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об"єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
Відповідно до ст. 11 Закону України „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі, коли платник податків, який перебуває у державній чи комунальній власності не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.
Стаття 10 Закону України „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачає, що платник податків самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 13-21), КП „Бериславтеплокомуненерго" узгодило з власником майна - Бериславською міською радою, щодо продажу своїх активів, які не входять до цілісного майнового комплексу.
Також вбачається, що котельня №3 на момент продажу була не діюча, оскільки все її обладнання було списане та реалізоване раніше.
Із заяв споживачів (а.с.25-40) вбачається, що протягом останніх п"яти років опалення мікрорайону не проводилося, що послугувало на відмову від централізованого опалення.
Таким чином, суд вважає, що рішення Бериславської міської ради про надання дозволу на реалізацію недіючої будівлі котельні не суперечить нормам законодавства та моральним засадам суспільства і ніяким чином не може ослаблювати економічні основи місцевого самоврядування, погіршувати умови надання послуг населенню, оскільки споруда без обладнання не входить до цілісного майнового комплексу комунального підприємства, а кошти від продажу зараховані до місцевого бюджету.
Н підставі викладеного та керуючись ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову прокурора Бериславського району до Бериславської міської ради про скасування рішення 6 сесії 5 скликання від 20.06.2006 року №49 - відмовити.
На постанову суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів
з дня проголошення постанови. Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом
двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та
апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Бериславський районний суд. Постанова суду
набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву
про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але
апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду набирає законної сили після
закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає
законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.В.Радченко