Справа №2-а-616/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2008 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючої - судді Федусик В.В. при секретарі - Нікітіної О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адмін істративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_2, Одеського міського управління земельних ресурсів про скасування рішення Одеської міської ради про передачу земельної ділянки у власність, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Одеської міської ради, яким просить скасувати рішення Одеської міської ради №2352-XXIVвід 4 лютого 2004 року, яким було передано у приватну власність ОСОБА_2.3емельну ділянку загальною площею 0, 1038 га по АДРЕСА_1, та про прийняте якого вона дізналася лише в січні 2008 року. Позивачка мотивує свої позовні вимоги тим, що оскаржуване нею рішення прийнято без дотримання норм чинного законодавства, з порушенням її, позивачки прав, свобод та законних інтересів як власника суміжної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1.
У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав, просить його задовольнити, мотивуючи позов тим, що відповідачем порушено відповідний порядок передачі земельної ділянки передбачений ст. 118 ЗК України, та обґрунтовуючи позовні вимоги пунктом «в» ст. 186 ЗК України, згідно якого проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки, та положеннями ст. 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», згідно з якими державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обгрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.
Представники відповідача та третіх осіб позов не визнали, заперечують проти його задоволення, вважають, що оскаржуване позивачкою рішення прийняте в межах повноважень відповідача з дотриманням чинного законодавства, що регулює земельні правовідносини, є законним та правомірним.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вимоги чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0, 0883 га за адресою: АДРЕСА_1 на підставі державного акту на право власності на землю, виданого Одеською міською радою народних депутатів 2 травня 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №3629.
Власником суміжної ділянки є ОСОБА_2, якому земельну ділянку загальною площею 0, 1038 га по АДРЕСА_1, було відведено та надано у приватну власність на підставі рішення Одеської міської ради №2352-XXIVвід 4 лютого 2004 року «Про затвердження проекту відведення та передачу у приватну власність гр.ОСОБА_2 земельної ділянки, загальною площею 0, 1038 га за адресою: АДРЕСА_1 для садівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та гаражного будівництва».
Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Згідно ч.5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтею 12 ЗК України передбачені повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних
ділянок.
У відповідності з п «в» ст. 186 ЗК України проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки.
При цьому ст. 198 ЗК України передбачено погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами при кадастровій зйомці як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Як вбачається з наданого суду проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, межі земельної ділянки із суміжним власником - позивачкою ОСОБА_1 не погоджувалися. За відсутності такого погодження суд вважає незаконним прийняття відповідачем рішення, яким було затверджено проект відведення земельної ділянки.
Щодо посилань позивачки на не проведення ОСОБА_2 державної експертизи землевпорядної документації згідно з Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації» суд вважає їх безпідставними, та як цей закон був прийнятий та набрав чинності після прийняття Одеською міською радою оскаржуваного позивачкою рішення №2352-XXIVвід 4 лютого 2004 року.
Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; ) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 12, 186, 198 ЗК України, ст. ст. 2, 17, 159, 162, 163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про скасування рішення Одеської міської ради про передачу земельної ділянки у власність задовольнити.
Скасувати рішення Одеської міської ради №2352-XXIVвід 4 лютого 2004 року про затвердження проекту відведення та передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0, 1038 га розташованої по АДРЕСА_1.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення постанови та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.