справа № 2-а-10315/11

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МТСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№2-а-10315/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«20» жовтня 2011 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

при секретарі - Лобко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «дітям війни»,

встановив:

У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області (далі - ОСОБА_2 ПФУ), в якому зазначила, що згідно із ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», від 18 листопада 2004 року, вона, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни.

Відповідно до ст.6 цього Закону, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, з 01 січня 2006 року її повинна була виплачуватись державна соціальна допомога у виді підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком.

У 2011 році підвищення до пенсії виплачувалось, але в меншому розмірі, ніж передбачено Законом, чим порушено її права.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України та є неконституційним пункт 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі якої повинно було нараховуватись та виплачуватись підвищення до пенсії.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання.

Мінімальна пенсія за віком згідно із ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

ОСОБА_2 ПФУ в порушення вимог чинного законодавства нарахування та виплату підвищення до пенсії їй, як дитині війни, не здійснило.

Просить визнати бездіяльність ОСОБА_2 ПФУ щодо не нарахування їй підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протиправною, зобов’язати ОСОБА_2 ПФУ здійснити перерахунок її пенсії з підвищенням на ЗО % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати за період з 08 березня 2011 року.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, надала письмову заяву, в якій просить розглядати справу у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 ПФУ ухвалу про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів отримав 20 вересня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення повістки (а.с.11). Заперечень проти позову або заяву про визнання позову відповідач до суду не надав. У судове засідання представника не направив про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни» відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується посвідченням серії № 118932. Позивач є пенсіонером за віком, пенсію отримує в ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України у Броварському районі Київської області. Цей статус позивача відповідачем не заперечувався, крім того статус «дитина війни» визначається автоматично по даті народження пенсіонера в період з 03 вересня 1927 року по 02 вересня 1945 року.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на ЗО % мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, набрав чинності 01 січня 2006 року).

Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено, як і в 2006 році було зупинено цю ж норму Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік».

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зворотньої дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється.

Рішень щодо аналогічних норм Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось.

Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-УІ від 28 грудня 2007 року (далі - Закон № 107-УІ) встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

22 травня 2008 року Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону № 107-УІ, зокрема пункт 41 розділу II.

Що стосується 2009 та 2010 років, то після Рішення Конституційного Суду від 22 травня 2008 року зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» більше не вносились, тому залишаються чинними положення цієї статті і після 31 грудня 2008 року.

Відповідно до ч.2 ст.З Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно- правовими актами.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30 %, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч.З ст.28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

У даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч.З ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання ОСОБА_1 є ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області.

За таких обставин, суд приходить до висновку що дії відповідача щодо неправильного нарахування та виплати позивачу соціальної допомоги є неправомірними, тому необхідно зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Броварському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 08 березня 2011 року з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати.

Разом із тим, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року № 3491-УІ, який набрав чинності 19 червня 2011 року, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в 2011 році застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вищенаведеної норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-УІ Кабінетом Міністрів України 06 липня 2011 року прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року, згідно якої встановлено, серед іншого, розмір підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни (крім тих, на яких поширюються дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань»). За таких обставин, до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 745 від 06 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому кінцевий строк виплати має бути визначений датою набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 46, 55, 124 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, ст.ст. 4, 8, 9-12, 94, 128, 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області щодо не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протиправною.

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та на підставі положенКхі.6. Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та провести відповідні виплати з 08 березня 2011 року по 22 липня 2011 року.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду в частині присудження підвищення та виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць відповідно до п.1 ч.І ст.256 КАС України підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законнюї сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин