ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ                    

14.05.2009                                                                                         Справа  № 14/32

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська фруктова компанія, м. Ужгород

та Приватного підприємства "Лір", м. Ужгород

до Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк",                            м. Дніпропетровськ

третя  особа на стороні відповідача: Приватний нотаріус Ужгородського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_1, м. Ужгород

про визнання виконавчих написів від 10.02.2009р. №102 та №103 такими, що  не підлягають  виконанню,

                                                     Суддя                         В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача 1: Лучка Н.Ю. -  представник за дов. №1 від 05.01.2009р.

від позивача 2: Лучка Н.Ю. -  представник за дов. №1 від 05.01.2009р.

від відповідача: Блецкан В.М. –юрисконсульт філії  „Закарпатське регіональне управління” ЗАТ КБ „ПриватБанк” за дов. від 19.08.2008р. №3994

від третьої   особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 –представник  за дов. від 17.04.2009р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатська фруктова компанія, м. Ужгород  (далі –позивач 1) та Приватне підприємство "Лір", м. Ужгород (далі –позивач 2) звернулися до господарського суду з  позовом  до Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ (далі - відповідач) та до  третьої  особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Приватного нотаріуса Ужгородського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_1, м. Ужгород, як  (далі - третя особа на стороні відповідача) про визнання виконавчих написів від 10.02.2009р. №102 та №103 такими, що  не підлягають  виконанню.

          Представник позивачів позовні вимоги підтримує повністю з посиланням на обставини зазначені, як  у  позовній заяві (а.с.-3-4), так і  у запереченні  на відзив на позовну заяву (а.с.73-74).  Як підставу для визнання судом виконавчих написів такими, що  не підлягають  виконанню представник позивачів зазначає те, що відповідачем, як заставодержателем, у зв”язку з невиконанням позивачем-1, як боржником за  кредитним договором по овердрафту, вже  було вжито заходи по захисту своїх майнових прав, шляхом звернення до суду  про  стягнення з позивача 1 кредитної заборгованості за вищезазначеним договором, а тому є неправомірним обрання відповідачем додаткового способу здійснення  захисту своїх порушених прав, шляхом звернення відповідача  до нотаріуса про вчиннення виконавчих написів на оригіналах нотаріально посвідчених угод - Договорі  застави товару в обороті та Договору  застави рухомого майна.

          Представник відповідача позовні вимоги заперечує повністю з підстав, зазначених у   відзиві на позовну заяву (94-95), зокрема посилається на те, що, у зв”язку з невиконанням позивачем 1 умов договору про надання овердрафтового   кредиту щодо повернення у встановлені даним Договором строки отриманих кредитних коштів в повному обсязі та нарахованих відсотків,  тому відповідач вчинив  дії, передбачені чинним законодавством, шляхом звернення до суду з позовом про стягнення з кредитора  такої  заборгованості. Одночасно,  до прийняття  судом  даної позовної заяви до провадження,  відповідно до вимог ст. 20 Закону України „Про заставу”, було використано інший спосіб захисту порушеного права, а саме шляхом звернення до нотаріуса із заявою про вчиннення виконавчих написів на боргових документах - Договорі  застави товару в обороті та Договорі  застави рухомого майна. Отже, на його думку, на момент вчинення  приватним нотаріусом виконавчих написів не існувало жодних обставин, які б унеможливлювали їх виконання або призводили до їх  (виконавчих написів) скасування, в даному випадку  -  існування рішення суду з даного питання.     

          Третя  особа на стороні відповідача - Приватний нотаріус Ужгородського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_1 також заперечила позовні вимоги з підстав, зазначених, як у відзиві на позовну заяву (а.с.56), так і у додатковому поясненні на заперечення (а.с.81). Зокрема посилається на дотримання нею законодавчо встановленої процедури при вчиненні виконавчих написів, зокрема останні були вчинені щодо боргових документів, які належать до документів, на підставі яких стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та  шляхом подання заставодержателем  документів, передбачених чинним законодавством, необхідних для вчинення  виконавчих написів. Крім того, виконавчі написи було вчинено 10.02.2009р., тоді як провадження судом у цивільній справі про стягнення з кредитора кредитної заборгованості було відкрито на підставі ухвали суду від 20.02.2009р., у зв”язку з чим в день вчинення виконавчих написів нотаріус не  знав і не міг знати про звернення заставодержателя до суду за захистом своїх порушених прав та також нотаріус не був повідомлений заставодержателем про наявність даної обставини.    

                  Ухвалою суду від 07.04.2009р. у справі №14/32  було забезпечено позов, шляхом зупинення стягнення на підставі  виконавчих написів Приватного нотаріуса Ужгородського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_1 від 10.02.2009р. №102 та №103.

          У судових  засіданнях 22.04, 05.05 та 14.05.2009р.  оголошувались перерви відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 14.05.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

          Проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання  та аналізуючи доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову,  виходячи з наступного:

          Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2008р.  між  ЗАТ  КБ "Приватбанк",                            м. Дніпропетровськ та ТОВ  "Закарпатська фруктова компанія”, м. Ужгород  було укладено Договір №К065-08/ОВ  про надання овердрафтового   кредиту (далі - Договір про надання овердрафтового   кредиту,  а.с.7-9). У забезпечення виконання зобов”язань позичальника  за  вищезазначеним Договором  про надання овердрафтового   кредиту  банком, як заставодержателем, та  ТОВ  "Закарпатська фруктова компанія”, як заставодавцем, було укладено 30.05.2008р. Договір застави товару в обороті (далі –Договір застави товару в обороті, а.с.10-11). Також в рахунок  забезпечення ТОВ  "Закарпатська фруктова компанія” виконання зобов”язань за  вищезазначеним Договором  про надання овердрафтового   кредиту  банком, як заставодержателем, та ПП „Лір”, як застаставодавцем, було укладено 30.05.2008р. Договір застави рухомого майна (далі –Договір застави рухомого майна,  а.с.12-13).  

          Як п. 2.1 р.2  Договору застави товару в обороті, так і п. 2.1 р.2  Договору застави рухомого майна, передбачено,  що звернення стягнення на Предмет застави здійснюється  у випадках, передбачених даними Договорами,   у відповідності до вимог чинного законодавства та даних Договорів.  Відповідно до вимог вищезазначених пунктів даних Договорів,  звернення стягнення           на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з додержанням чинним законодавством порядку будь-яким із способів, зокрема в разі нотаріального посвідчення договору –шляхом здійснення виконавчого напису нотаріуса.  

          Згідно з вимогами статей 526,  629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до  умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Стаття 546  Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, між іншим, заставою.

          Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, в силу якого кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторам.

    Статтею 589 Цивільного кодексу України визначено, що   у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги, визначені на момент фактичного задоволення.

        Відповідно до вимог ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Частиною 6 даної статті передбачено, що звернення  стягнення  на  заставлене  майно  здійснюється  за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.  

          Відповідно до вимог ст.18 Цивільного кодексу України  нотаріус здійснює захист цивільних  прав  шляхом  вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

          Статтею 87 Закону України „Про нотаріат” та п. 282 Інструкції про порядок  вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції  України від 03.03.2004р.  №20/5, зареєстрованого в Міністерстві  юстиції  України  03.03.2004р. за №283/8882 (із послідуючими змінами, далі –Інструкція №20/5) передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України „Про нотаріат” та п. 284 Інструкції про порядок  вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що     нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.     Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

          Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою  Кабінетом  Міністрів України від 29.06.1999  №1172  віднесено нотаріально   посвідчені  угоди,  що  передбачають  сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв”язку з невиконання  боржником -             ТОВ  "Закарпатська фруктова компанія” грошових зобов”язань за Договором             №К065-08/ОВ  про надання овердрафтового   кредиту, заставодержатель (банк) за  Договором  застави рухомого майна від 30.05.2008р.   та Договом  застави товару в обороті від 30.05.2008р., якими було забезпечено  виконання  грошових зобов”язань з вищезазначеного Договору про надання овердрафтового   кредиту, обрав спосіб захисту свого порушеного  права, передбачений ст.20 Закону України "Про заставу" та пунктами  2.1 р.2 вищезазначених Договорів застави –шляхом звернення  до приватного нотаріуса для здійснення виконавчих написів  щодо вищезазначених Договорів, які відносяться до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Приватним нотаріусом ОСОБА_1,  у відповідності до ст.88 Закону України „Про нотаріат” та п. 284 Інструкції про порядок  вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, на підставі поданої заставодержателем (банком) заяви від 02.02.2009р. б/н для вчинення виконавчих написів та на підставі долучених до даної заяви оригіналів документів (а.с.57-58), які відносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку,10.02.2009р. було вчинено виконавчі написи №102 та №103 (а.с.59-60). Будь-які підстави для відмови у вчиненні виконавчих написів на момент їх вчинення у приватного нотаріуса  були відсутні.   

          З огляду на викладене, судом встановлено, що виконавчі написи                            від 10.02.2009р. №102 та №103 були вчинені Приватним нотаріусом ОСОБА_1  з  дотриманням вимог чинного законодавства, а тому відсутні правові підстави  для визнання виконавчих написів від 10.02.2009р. №102 та №103 такими, що  не підлягають  виконанню.  

          Посилання позивача на те, що оспорювані виконавчі написи є такими, що  не підлягають  виконанню з тієї підстави, що відповідачем, як заставодержателем, у зв”язку з невиконанням позивачем 1, як боржником за  кредитним договором по овердрафту, вже  було здійснено заходи по захисту своїх майнових прав, шляхом звернення до суду  про  стягнення з кредитора  кредитної заборгованості, є безпідставними та судом не приймаються до уваги, оскільки такі виконавчі написи було вчинено 10.02.2009р., тоді як провадження судом у цивільній справі про стягнення з кредитора кредитної заборгованості за Договором про надання овердрафтового   кредиту, було відкрито на підставі ухвали суду від 20.02.2009р. (а.с.14).

          Отже, в день вчинення нотаріусом вищенаведених виконавчих написів було відсутнє рішення суду про стягнення з кредитора - ТОВ  "Закарпатська фруктова компанія” кредитної заборгованості за Договором №К065-08/ОВ   про надання овердрафтового   кредиту від 29.05.2008р., тобто дана обставина не засвідчує той факт, що заставодержатель (банк) захист своїх майнових прав здійснив шляхом звернення до суду про примусове виконання кредитної угоди кредитором.

          За вищенаведених обставин, факт відкриття судом провадження у цивільній справі про стягнення заборгованості на підставі ухвали суду від 20.02.2009р. без наявності на момент вчинення виконавчих написів рішення суду із вищезазначеного предмету спору, не може бути підставою для визнання вищезазначених виконавчих написів такими, що  не підлягають  виконанню.

          З огляду на викладене, відповідач (банк) для здійснення своїх охоронюваних законом прав, як заставодержатель за Договором від 30.05.2008р.  застави товару в обороті та Договором від 30.05.2008р.  застави рухомого майна, обрав один із способів звернення  стягнення  на  таке заставлене  майно, передбачений                            ст. 20 Закону України "Про заставу" –шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих  написів нотаріуса, а тому твердження позивачів про обрання банком одночасно двох способів захисту порушеного права, що є порушенням вимог                        ст. 20 Закону України "Про заставу", є безпідставним.  

          З огляду на викладене, є правомірним вчинення нотаріусом виконавчих написів про звернення стягнення на предмет застави  за нотаріально посвідченими Договорами  від 30.05.2008р.  застави рухомого майна та застави товару в обороті за обраним заставодержателем (банком) відповідно до вимог ст. 20 Закону України "Про заставу"  таким   способом, а тому у задоволенні позову про визнання виконавчих написів від 10.02.2009р. №102 та №103 такими, що  не підлягають  виконанню , слід відмовити.  

 З огляду на викладене, керуючись ст.  ст. 18, 526,  546, 589, 629   Цивільного кодексу України, ст.20 Закону України "Про заставу", ст.ст. 87, 88 Закону України „Про нотаріат”, п. п. 282, 284  Інструкції про порядок  вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст. 4, 4-1, 4-2,  4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7,  32, 33, 34, 43, 44, 66, 67, 77, 82, 84, 85 та 115 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

вирішив:

1.        У задоволенні позову відмовити.

2.   Вжитий  ухвалою суду від 07.04.2009р. у справі №14/32  захід до забезпечення позову щодо зупинення стягнення на підставі  виконавчих написів Приватного нотаріуса Ужгородського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_1 від 10.02.2009р. №102 та №103  підлягає  скасуванню з дня набрання   рішенням  законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України .  

   Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Рішення оформлено відповідно до вимог ст.84 ГПК України, підписано 20.05.2009р. та підлягає оскарженню відповідно до вимог ст.93 ГПК України протягом десяти днів з дня  підписання рішення.  

      Суддя                                                                                            В.І. Карпинець